13 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/4792/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,
представників учасників справи:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
у складі судді Бєлік В.Г.
від 24.01.2019 та
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Кощеєв І.М., Кузнецова І.Л., Подобєд І.М.
від 02.04.2019
за позовом Комунального підприємства "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Дніпропетровської обласної ради
до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"
про скасування оперативно-господарської санкції.
Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 09.08.2019 № 29.3-02/1773 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 904/4792/18 у зв'язку із запланованою відпусткою судді Студенця В.І.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 09.08.2019 для розгляду справи № 904/4792/18 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Кролевець О.А., Стратієнко Л.В.
1. Короткий зміст позовних вимог
Комунальне підприємство "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Дніпропетровської обласної ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про скасування оперативно-господарської санкції Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" застосовану до Комунального підприємства "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства" Дніпропетровської обласної ради" на підставі рішення комісії з розгляду акта від 08.06.2018 № 012580 про порушення Правил користування електроенергією, оформленої протоколом № 20 від 02.10.2018 комісії по розгляду акта про порушення споживачем ПКЕЕ про донарахування вартості необлікованої електричної енергії на суму 7 289,83 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- виявлене в акті про порушення від 08.06.2018 № 012580 порушення споживачем пунктів 3.3, 3.31, 6.40 Правил користування електричною енергією, яке полягає у пошкодженні пломб не на приладах обліку електричної енергії, а на дверях шафи в якій знаходяться прилади обліку, що ніяким чином не вказує про дії споживача та/або можливість споживати електричну енергію без обліку, та вказує на незаконні дії з боку відповідача як енергопостачальної організації щодо обмеження доступу споживача до шафи, в якій окрім опломбованих приладів обліку ще знаходяться й автоматичні вимикачі;
- акт про порушення від 08.06.2018 № 012580 не розглянутий у визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 порядку протягом 60 календарних днів, тому є недійсним та підлягає скасуванню.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
05 квітня 2002 року між Комунальним підприємством "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпропетровської обласної ради" (далі - Споживач) та Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (перейменоване на Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі") (далі - Постачальник) було укладено Договір про постачання електричної енергії для споживачів Дніпропетровської області № 8.
Відповідно до пункту 4.4 вказаного договору у разі виявлення однією із сторін договору порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта, в ньому робиться запис про відмову. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше двох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.
08 червня 2018 року представниками Постачальника було здійснено позапланову перевірку технічного стану засобу обліку електроенергії насосно-фільтрувальної станції Споживача, що знаходиться в с. Перше Травня, за результатами якої складено акт про порушення № 012580 (далі - Акт про порушення № 012580).
В Акті про порушення № 012580 зазначено, що Споживачем порушено п.п. 3.3, 3.31, 6.40 Правил користування електричною енергією, а саме: зірвані пломби електропередавальної організації № 15790547, 15790548 Фаворит на дверях шафи обліку. На пломбі № 15790548 Фаворит пошкоджено пломбувальний матеріал (висмикнутий).
Акт про порушення № 012580 підписано трьома представниками Постачальника та представником Споживача без зауважень.
19 червня 2018 року, за результатом засідання комісії по розгляду Акта про порушення №012580, прийнято рішення, оформлене протоколом №13 від 14.08.2018, про нарахування згідно з пунктом 2.9 та за формою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 128 591,71 грн за період з 09.07.2015 по 09.07.2018.
У подальшому, відповідачем було скасовано протокол № 13 від 19.06.2018.
02 жовтня 2018 року, за результатом засідання комісії по розгляду Акта про порушення №012580, прийнято рішення, оформлене протоколом №20, про нарахування згідно з пунктом 2.5 та за формою 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 7289,83 грн за період з 29.05.2018 по 08.06.2018.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2019, позов задоволено повністю. Скасовано оперативно-господарську санкцію Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" застосовану до Комунального підприємства "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпропетровської обласної ради" на підставі рішення комісії з розгляду акта № 012580 від 08.06.2018 порушення Правил користування електроенергією, оформленої протоколом № 20 від 02.10.2018 комісії по розгляду акта про порушення споживачем ПКЕЕ про донарахування вартості не облікованої електричної енергії на суму 7 289,83 грн.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що Акт про порушення № 012580 є недійсним та не може слугувати підставою для нарахування споживачу вартості необлікованої електричної енергію за порушення, зафіксоване таким актом, оскільки такий акт розглянутий з порушенням 60-ти денного терміну, встановленого пунктом 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2019 у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Скаржник зазначає про порушення судами першої та апеляційної інстанцій приписів частини 3 статті 5 Цивільного кодексу України.
Скаржник вважає, що до правовідносин з розгляду Акта про порушення №012580, слід застосовувати норми, які діяли на момент складення такого акта - 08.06.2018, а саме, Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, а не норми Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, які набули чинності лише з 11.06.2018.
6. Доводи інших учасників справи
15. Позивач відзив на касаційну скаргу не надав, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.
7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
8. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно із статтею 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Зі змісту наведених положень законодавства України вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини 2 статті 20 Господарського кодексу України.
Статтею 237 Господарського кодексу України передбачено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на момент складення Акта про порушення № 012580 діяли Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ).
Відповідно до пункту 1.1. ПКЕЕ ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).
Згідно з пунктом 1.3 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Відповідно до пункту 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Згідно з пунктом 3.31 ПКЕЕ розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку. Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін. У зазначених місцях можуть бути встановлені пломби інших заінтересованих сторін.
Підпунктом 26 пункту 10.2 ПКЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування
Відповідно до пункту 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.
Згідно з пунктом 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши, що Акт про порушення № 012580 підписано трьома представниками Постачальника та представником Споживача без зауважень, дійшли обґрунтованих висновків про те, що вказаний акт складено у відповідності з ПКЕЕ, а за виявлені порушення Споживачем ПКЕЕ, які зазначені у такому акті, а саме, незбереження пломб засобів обліку електроенергії, споживач повинен був нести відповідальність на підставі пункту 6.40 ПКЕЕ.
Однак, станом на 02.10.2018 (під час засідання комісії по розгляду Акта про порушення №012580 та прийняття рішення про застосування до позивача оперативно-господарської санкції) діяли Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Згідно з пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Акт про порушення №012580 було розглянуто Постачальником 02.10.2018, тобто, з порушенням терміну, встановленому ПРРЕЕ.
Таким чином, враховуючи приписи пункту 8.2.6 ПРРЕЕ суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що Акт про порушення №012580 є недійсним, підлягає скасуванню та не може слугувати підставою для нарахування споживачу вартості необлікованої електричної енергію за порушення, зафіксоване таким актом.
Доводи скаржника про порушеннями судами першої та апеляційної інстанцій приписів частини 3 статті 5 Цивільного кодексу України, оскільки, як вважає скаржник, до правовідносин з розгляду Акта про порушення №012580, слід застосовувати норми, які діяли на момент складення такого акта - 08.06.2018, а саме, ПКЕЕ, а не норми ПРРЕЕ, які набули чинності лише з 11.06.2018, суд касаційної інстанції відхиляє з огляду на таке:
- так, дійсно, у вирішенні питання чи відповідає Акт про порушення №012580 нормативно-правовим актам, слід застосовувати той правовий акт, який регулював відповідні відносини щодо складення відповідного акта. Тобто, потрібно застосувати приписи ПКЕЕ, оскільки Акт про порушення №012580 був складений на момент чинності вказаних правил та, відповідно, повинен був відповідати вимогам до акта про порушення, визначених ПКЕЕ;
- однак, як вбачається, сам розгляд питання відповідності Акта про порушення №012580 нормативно-правовим актам, мав триваючи характер, оскільки був розглянутий комісією з розгляду вказаного акта про порушення лише 02.10.2018 (майже 4 місяці) під час дії ПРРЕЕ та, відповідно, після втрати чинності ПКЕЕ;
- отже, враховуючи обставини даної справи, процес вирішення питання відповідності Акта про порушення №012580 нормативно-правовим актам повинен регулюватись ПРРЕЕ.
Таким чином аргументи скаржника, наведені у касацій скарзі, є такими, що не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
На підставі вищевикладеного Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених господарськими судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та прийшов до висновку, що оскаржувані рішення та постанова є законними та обґрунтованими, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.
10. Судові витрати
З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2019 у справі №904/4792/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді О.А. Кролевець
Л.В. Стратієнко