ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 27/2625.01.10
За позовом Малого приватного підприємства фірми«Діаф»
До Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва
про стягнення 190 675, 10 грн.
Суддя Дідиченко М.А. Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
від позивача: Стовбан Н.І. -представник за довіреністю від 19.11.2009 року;
від відповідача: Хатченко Т.В. -представник за довіреністю від 08.01.2010 року.
Мале приватне підприємство фірми «Діаф»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва про стягнення 190 675, 10 грн.
Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору підряду № 1-кл від 29.07.2008 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на загальну суму 319 872, 00 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач роботи прийняв, проте, в порушення умов договору зобов'язання з оплати робіт виконав частково.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача 137 229, 20 грн. -основної заборгованості, 3 % річних у розмірі 4 116, 88 грн., збитки від інфляції у розмірі 17 341, 82 грн. та 31 987, 20 грн. штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 25.01.2010 року.
Представник позивача у судовому засіданні 25.01.2010 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 25.01.2010 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого визнав позов та не заперечує проти стягнення заборгованості.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
29.07.2008 року між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва (надалі -замовник) та Малим приватним підприємством «Діаф»(надалі -підрядник) укладено договір № 1-кл (надалі -договір), відповідно до Тимчасового положення «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»підрядник бере на себе зобов'язання по виконанню робіт капітального характеру по ремонту складових кліток будинків житлового фонду району.
Роботи по договору виконуються за бюджетні кошти ( п.1.3. Договору).
Згідно пункту 2.1. договору вказаний договір укладений згідно вартості тендерної пропозиції підрядника, яка становить 421 498, 00 грн.
На виконання умов договору позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 319 872, 00 грн., що підтверджується наданими суду актами приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року від 30.10.2008 року, № 1 за листопад 2008 року від 18.11.2008 року та № 2 за листопад 2008 року від 18.11.2008 року, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.
Пунктом 2.2. встановлено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1404 від 09.10.2006 року перед початком робіт відповідач (замовник) може перерахувати на розрахунковий рахунок позивача (підрядника) аванс в розмірі 30 % від загальної вартості робіт для придбання матеріалів. Отримання авансу підтверджується актами форми КБ-2в, які підрядник повинен надати на протязі трьох місяців.
Відповідно до умов договору (п. 2.9) остаточний розрахунок за виконані роботи відповідачем проводиться на протязі 10 банківських днів після прийняття робіт та підписання та скріплення печатками сторін акту виконаних робіт за умови надходження бюджетних коштів на рахунок відповідача (замовника) за даним кодом видатків.
Відповідач здійснив часткову оплату у вигляді авансу, перерахувавши на рахунок позивача кошти на загальну суму 182 642, 80 грн.
Таким чином, станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 137 229, 20 грн.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором підряду, за яким одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1 статті 837 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, -достроково.
Судом встановлено, що остаточний розрахунок за виконані роботи відповідачем проводиться на протязі 10 банківських днів після прийняття робіт та підписання та скріплення печатками сторін акту виконаних робіт за умови надходження бюджетних коштів на рахунок відповідача (замовника) за даним кодом видатків. Отже, оплату виконаних робіт відповідач зобов'язаний здійснити у визначені договором строки, тобто одразу після надходження бюджетних коштів з міського бюджету.
Відповідно до частини 1 статті 212 Цивільного кодексу України передбачено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Проте, договір підряду є оплатним договором. Тобто обов'язок відповідача як замовника по договору № 1-кл від 29.07.2008 року оплатити прийняті роботи виникає згідно із положеннями закону та договору.
При цьому в п. 2.9 договору № 1-кл від 29.07.2008 року сторонами узгоджено не умови виникнення у замовника вказаного обов'язку, а порядок і строки здійснення розрахунків, тобто строки виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Наведена норма чинного законодавства України передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому в розумінні даної норми обов'язковою умовою є те, щоб подія, з настанням якої підлягає виконанню зобов'язання, неминуче настала.
В свою чергу, в договорі № 1-кл від 29.07.2008 року сторони правочину погодили, що строк виконання замовником своїх зобов'язань по оплаті виконаних робіт проводиться по мірі надходження бюджетних коштів.
Позивач не є стороною у правовідносинах між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва та державним органом, який виділяє кошти з міського бюджету на фінансування видатків відповідача.
В свою чергу, із листа Головного фінансового управління № 048-1-2-10/1144 від 05.11.2008 року вбачається, що останній повідомив голову Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, що по цільовому фонду спеціального фонду міського бюджету бюджетні зобов'язання в листопаді та грудні 2008 року не беруться та не підлягають оплаті.
Тобто, подія, на яку посилаються сторони в пункті 2.9 договору № 1-кл від 29.07.2008 року, взагалі може не настати, не залежить від волі та дій позивача, що порушує його право на отримання коштів за виконані роботи за договором.
За таких обставин подія, яка зазначена сторонами в пункті 2.9 договору, не може бути визнана судом такою, що неминуче має настати, оскільки вона залежить від суб'єктивної поведінки державного органу, уповноваженого здійснювати фінансування видатків відповідача.
Суд відзначає, що включення до договору умов, які надають одній зі сторін можливість впливати на настання або ненастання обов'язку з оплати виконаних робіт, не відповідають вимогам чинного законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога Малого приватного підприємства фірми «Діаф»в частині стягнення основного боргу є законною та обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3 % річних у розмірі 4 116, 88 грн. та збитки від інфляції у розмірі 17 341, 82 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як було зазначено вище, остаточний розрахунок за виконані роботи відповідачем проводиться на протязі 10 банківських днів після прийняття робіт та підписання та скріплення печатками сторін акту виконаних робіт за умови надходження бюджетних коштів на рахунок відповідача (замовника) за даним кодом видатків.
Таким чином, відповідач за роботи виконані згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року від 30.10.2008 року повинен був здійснити розрахунок у строк до 14.11.2008 року, за роботи виконані згідно акту № 1 за листопад 2008 року від 18.11.2008 року та за роботи виконані згідно акту № 2 за листопад 2008 року від 18.11.2008 року у строк до 03.12.2008 року. Отже, прострочення виконання зобов'язання має місце з 15.11.2008 року та 04.12.2008 року відповідно.
Розмір 3 % річних складає:
18 563, 20 грн. (заборгованість згідно акту за жовтень 2008 року) * 3 % * 31 (з 01.12.2008 року до 31.12.2008 року) / 366 = 47, 17 грн.
18 563, 20 грн. (заборгованість згідно акту за жовтень 2008 року) * 3% * 334 (3 01.01.2009 року по 30.11.2009 року) / 365 = 509, 60 грн.
118 666, 00 грн. (заборгованість згідно актів № 1 та № 2 за листопад 2008 року) * 3% * 28 (з 04.12.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 272, 35 грн.
118 666, 00 грн. (заборгованість згідно актів № 1 та № 2 за листопад 2008 року) * 3% * 334 (3 01.01.2009 року по 30.11.2009 року) / 365 = 3 257, 63 грн.
Отже, за перерахунком суду 3% річних становлять 4 086, 75 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.
Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця -червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.
Збитки від інфляції становлять:
18 563, 20 грн. (заборгованість згідно акту за жовтень 2008 року) * 101,5% * 102,1% * 102,9% * 101,5% * 101,4% * 100,9% * 100,5% * 101,1% * 99,9% * 99,8% * 100,8% * 100,9% - 18 563, 20 грн. = 2 616, 51 грн.
118 666, 00 грн. (заборгованість згідно актів № 1 та № 2 за листопад 2008 року) * 102,1% * 102,9% * 101,5% * 101,4% * 100,9% * 100,5% * 101,1% * 99,9% * 99,8% * 100,8% * 100,9% - 118 666, 00 грн. = 14 725, 31 грн.
Таким чином, збитки від інфляції становлять 17 341, 82 грн. та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, позивач просить суд стягнути штраф у сумі 31 987, 20 грн. на підставі п. 6.5 договору.
Відповідно до п. 6.5 договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх обов'язків протягом дії договору винна сторона сплачує штраф в розмірі 10 % від загальної вартості робіт.
Згідно із п. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Враховуючи те, що прострочення виконання зобов'язання щодо оплати робіт виникло не з вини відповідача, суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення штрафу у сумі 31 987, 20 грн.
Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 530, 837, 854 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15; ідентифікаційний код 31776030) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Малого приватного підприємства фірми «Діаф»(02217, м. Київ, просп. Маяковського, 4, кв. 288; ідентифікаційний код 22896089) основну заборгованість у розмірі 137 229 (сто тридцять сім тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 20 коп., 3 % річних у розмірі 4 086 (чотири тисячі вісімдесят шість) грн. 75 коп., збитки від інфляції у розмірі 17 341 (сімнадцять тисяч триста сорок одна) грн. 82 коп., 1 586 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят шість) грн. 61 коп. державного мита та 196 (сто дев'яносто шість) грн. 38 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.
СуддяДідиченко М.А.
Дата підписання 01.02.2010 року