ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/55425.01.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський Міськбуд»
до Головного управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Степанець Т.О. (довіреність № 3 від 12.01.2010р.);
від відповідача: не з'явились;
В судовому засіданні 25.01.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський Міськбуд»(надалі ТОВ «Білоцерківський Міськбуд», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Головного управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації (надалі відповідач) за виконані будівельно-монтажні роботи суми основного боргу у розмірі 1 346 977,10 грн., суми нарахованої пені у розмірі 336 043,85 грн., суми нарахованих 3% річних у розмірі 43 959,94 грн., інфляційних збитків у розмірі 274 744,40 грн..
Позовні вимоги обгрунтовані порушенням з боку відповідача зобов'язань по оплаті виконаних та прийнятих робіт по об'єкту реконструкція 90-квартирного житлового будинку по вул. Павлюченко 37 м. Біла Церква за укладеним договором підряду № 70-07 від 17.09.2007р., у зв'язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку. Також, посилаючись на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму пені, інфляційних збитків, 3% річних.
Відповідач надав відзив на позов у якому зазначив що розрахунки за виконані роботи здійснювались на підставі актів виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3) складених за кошторисними нормативами по мірі надходження коштів з державного бюджету як те і передбачено п. 3.2 договору. З метою погашення даної бюджетної заборгованості відповідач неодноразово протягом 2008р. та у 2009р. звертався до Мінжитлокомунгоспу України -головного розпорядника коштів з проханням вжити вичерпних заходів щодо термінового погашення кредиторської заборгованості.
Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -
17 вересня 2007р. між Головним управлінням житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації та ВАТ «Міськбуд», правонаступником якого є позивач, укладено договір підряду № 70-07 предмет якого визначений у розділі 1, та згідно з п. 1.2 замовник доручає, а виконавець забезпечує відповідно до тендерної пропозиції та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт згідно графіка виконання робіт (додаток № 1), який є невід'ємною частиною договору.
Ціна договору визначена у п. 2.1 договору складає 1 958 322 грн., з урахуванням 2% на утримання Служби технічного нагляду згідно з ДБН 1.1.1-2000 від суми глав 1-9 кошторисної вартості об'єкта;
вартість робіт, що доручаються для виконання виконавцю, а саме: виконання будівельно-монтажних робіт дорівнює 1 924 253 грн.. Зазначена ціна є твердою і може коригуватися тільки за згодою сторін у визначених договором випадках.
Виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи по договору останнім оплачені частково (проведено сплату авансу в розмірі 577 275, 90 грн.), сума заборгованості в розмірі 1 346 977 грн. підтверджується складеним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 20.01.2010р., який підписаний обома сторонами, скріплений печатками і у належним чином засвідченій копії міститься в матеріалах справи.
Заборгованість виникла через несплату виконаних робіт за грудень 2007р. згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007р. за яким позивачем виконано, а відповідачем прийнято будівельно-монтажних робіт по об'єкту на суму 1 769 250, 20 грн., довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007р. складена 22.12.2007р. підтверджує вартість виконаних робіт у вказаній сумі.
Претензій щодо виконаних позивачем робіт зі сторони відповідача не поступало, форми КБ-2в, КБ-3 підписані представником відповідача та завірені його печаткою, в силу положень договору (п.3.2) є підставою для здійснення розрахунків. Факт виконання позивачем робіт та наявність заборгованості в сумі 1 346 977 грн. відповідачем не заперечується, однак відповідач зазначає про неможливість сплатити кошти через відсутність бюджетного фінансування.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ст. 875 ЦК України).
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Положення п. 3.2 договору укладеного між сторонами передбачають кінцевий розрахунок з виконавцем за виконані роботи на підставі акту виконаних робіт (форми № КБ-2в, № КБ-3) складених за кошторисними нормативами, що відповідно не є подією яка неминуче має настати, оскільки як виконання робіт, так і підписання актів приймання виконаних підрядних робіт залежить від сторін, їх дій, волевиявлення та можливостей.
Згідно ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Таким чином, строк настання платежу відповідної суми коштів сторонами в договорі не визначений, досягнуто згоди щодо підстави проведення оплати -за складеним актом, однак в договорі не обумовлено на який день після виконання робіт та підписання акту приймання виконаних підрядних робіт, має бути здійснена оплата, не містить договір положень щодо негайної оплати по факту підписання актів виконаних робіт, у зв'язку з чим, обов'язок замовника оплатити виконані на його користь роботи має визначатись з урахуванням ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Позивачем до матеріалів справи надано претензію за вих. № 170 від 02.06.2008р. у якій зазначено про необхідність сплати заборгованості за виконані роботи яка складала 1 346 977, 10 грн., у претензії за вих. № 17 від 28.01.2009р. позивач просив сплатити заборгованість, яка разом із нарахованими штрафними санкціями складала 2 001 755, 20 грн.. Враховуючи, що доказів направлення відповідачу претензії від 02.06.2008р. суду не представлено, а в матеріалах справи містяться докази отримання відповідачем претензії від 28.01.2009р., строк платежу за виконані по договору роботи в частині несплаченої суми заборгованості настав 06.02.2009р. (семиденний строк після отримання відповідачем претензії), та відповідно і є строком з якого позивач має право на нарахування штрафних санкцій.
Оскільки договір є обов'язковим для виконання відповідно до ст. 629 ЦК України, враховуючи відсутність доказів повної оплати вартості виконаних робіт згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007р. вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 1 346 977,10 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При вирішенні спору судом враховані посилання відповідача на умови договору, зокрема п. 3.2 яким обумовлено, що кінцевий розрахунок з виконавцем за виконані роботи здійснюється на підставі акту приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в, КБ-3) складених за кошторисними нормативами, по мірі надходження коштів з державного бюджету, однак в даному випадку, за укладеним договором (п. 4.1.2) проведення розрахунків за виконані роботи є обов'язком замовника (Головного управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації), а питання щодо здійснення фінансового забезпечення зобов'язань замовника не є предметом даного спору, такі відповідно, не можуть вирішуватись в межах заявленого позову. До того ж, згідно п. 2.2 договору замовник (відповідач у справі) гарантує, що обсяги робіт, які підлягають виконанню підтверджені фінансуванням за рахунок коштів державного та інших бюджетів. В разі зміни обсягів фінансування обсяги робіт підлягають обов'язковому корегуванню. Жодних належних доказів корегування обсягів робіт, що були виконані позивачем згідно акту за грудень 2007р. відповідачем до матеріалів справи не надано, в судовому засіданні про їх наявність не повідомлено.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Згідно п. 5.2 договору за порушення термінів оплати договору, згідно з розділом 3, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день затримки оплати при умові надходження коштів з бюджету.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
При цьому згідно з частиною першою ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
За розглядом представлених до матеріалів справи документів, з урахуванням наявного порушення відповідачем строків оплати по договору, суд вважає відсутніми підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді пені через відсутність вини відповідача у простроченні здійснення розрахунків.
В силу положень ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.
Зобов'язання Головного управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації по оплаті 1 346 977, 10 грн. зареєстровані в органах казначейства про що надано довідку відповідача за вих. 08-04/0129 від 25.01.2010р..
У зв'язку з необхідністю вирішення питання щодо забезпечення своїх фінансових зобов'язань по договору, Головним управлінням житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації було надіслано запит до Міністерства з питань житлово-комунального господарства України (вих. 01-03/2900 від 09.12.2008р.) щодо вжиття заходів про перерахування у 2008р. коштів на погашення кредиторської заборгованості, що виникла за бюджетними програмами; листом за вих. № 08-04/1085 від 22.05.2009р. міністерству надіслано копії претензій щодо погашення заборгованості за 2007 рік, та зазначено про ненадходження коштів від головного розпорядника на погашення заборгованості за 2007 рік.
Наведене свідчить що відповідачем були вжиті залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов'язання і такі вживались ще до настання строку оплати виконаних робіт за договором, у зв'язку з чим суд вважає доведеними з боку відповідача обставини щодо відсутності вини в порушенні зобов'язання в частині несвоєчасної оплати по договору, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про стягнення пені.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як про те зазначено у п. 18 Листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору.
Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
Ухвалами суду від 24.09.2009р., 23.11.2009р. позивача зобов'язано обґрунтувати нараховані штрафні санкції із зазначенням підстав вважати наявним прострочення в оплаті виконаних робіт в періоді за який здійснено розрахунок штрафних санкцій з посиланням на докази які підтверджують настання строку для оплати виконаних робіт (ст. 530 ЦК України).
Зазначені вимоги суду, які є обов'язковими до виконання в силу положень ст. 4-5, 115 ГПК позивачем не виконані, розрахунки позивача проведені за період прострочення з 01.01.2008р. по 31.01.2009р., а як про те встановлено судом вище відсутніми є підстави вважати відповідача таким що прострочив оплату у вказаному періоді.
Враховуючи, що суд при прийнятті рішення обмежений заявленими позовними вимогами, предметом позову, а позивач просить стягнути з відповідача суми інфляційних збитків та 3% річних розрахованих за період прострочення з 01.01.2008р. по 31.01.2009р. в якому, як встановлено вище, відповідачем прострочення не допускалось, вимоги про стягнення з відповідача нарахованих сум інфляційних збитків та трьох відсотків річних є безпідставними.
Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, доказів здійснення оплати виконаних робіт за договором підряду № 70-07 від 17.09.2007р., обов'язок по оплаті яких виник у відповідача згідно надісланої претензії, суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 1 346 977, 10 грн. основного боргу.
Судові витрати позивача у сумі 20 017, 55 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 13 490, 81 грн..
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Головного управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації (01001, м. Київ, вул. Хрещатик 6, р/р 35223021000246 в ГУ ДКУ в Київській області МФО 821018, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34695981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський Міськбуд»(юрид. адреса: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Глиняна 45-А, р/р 26003060297210 в Білоцерківському відділенні КРГУ «Приватбанк»МФО 321842, ідент. код 14352286) 1 346 977, 10 грн. (один мільйон триста сорок шість тисяч дев'ятсот сімдесят сім гривень 10 копійок) основного боргу, 13 490, 81 грн. (тринадцять тисяч чотириста дев'яносто гривень 81 копійку) судових витрат.
3. В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 02.02.2010