ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 15/50827.01.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКІО БАНК ЛІЗИНГ"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-21";
2) Приватного підприємства "ЛІТКОМ"
про стягнення 133 988,32 грн.
Суддя Хоменко М.Г.
Представники:
від позивача - Башук Т.В.
від відповідача -1- не з'явилися
від відповідача-2 -не з"явилися
У судовому засіданні 27.01.2010 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом
оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКІО БАНК ЛІЗИНГ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-21"та Приватного підприємства "ЛІТКОМ" 133988,32грн(35856,72грн.-основного боргу, 206,11грн-пені та 97925,49 -штрафу) заборгованості за Договором фінансовго лізингу № KL 0903278 від 16.03.2009.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення умов Договору фінансовго лізингу № KL 0903278.від 16.03.2009 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКІО БАНК ЛІЗИНГ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-21", останній за отриманий предмет лізингу не сплачував лізингові платежі у повному обсязі.
Позовну заяву 27.11.2009 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/508.
Відповідачі у судове засідання в черговий раз не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи, відзив на позов не надали, поважних причин неявки в судове засідання не повідомили.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКІО БАНК ЛІЗИНГ"-Лізингодавець (далі-Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-21"-Лізингоодержувач (далі-Відповідач) уклали Договір фінансового лізингу № KL 0903278.від 16.03.2009 року(далі-Договір (належним чином засвідчена копія наявна у справі)), відповідно до умов якого Позивач, згідно заявки Відповідача-1, надає останньому право на час строку лізингу володіти і користуватися Майном в порядку цього договору та на умовах фінансового лізингу, а Відповідач зобов"язується оплачувати лізингові платежі, встановлені в Графіку платежів (копія наявна у матеріалах справи).
В забезпечення виконання зобов"язань Відповідача-1 за Договором фінансового лізингу № KL 0903278, 26.03.2009 року між Позивачем, Відповідачем-1 та Приватним підприємством "ЛІТОКОМ"(Поручитель(надалі-Відповідач-2) було укладено Договір поруки №Р 0903278 (надалі -Договір поруки), відповідно до умов якого Відповідач-2 зобов"язався відповідати перед Позивачем за виконання Відповідачем-1 усіх його зобов"язаньперед Позивачем в повному обсязі, що виникли з Договору фінансового лізингу, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
На виконання умов Договору лізингу Позивач передав Відповідачу-1 Майно, а саме Пневматична стернева сівалка MF555 (HS 122E126), про що свідчить Акт прийому-передачі предмета лізингу від 16.03.2009, підприсаного обома сторонами (копія наявна у матеріалах справи) та Уточнений графік платежів від 16.03.2009 за Договором лізингу (надалі -Уточнений графік (копія наявна у матеріалах справи).
Відповідно до п.3.2 Договору Лізингоодержувач повинен оплачувати Лізингодавцю Лізингові платежі, встановлені в графіку платежів, перераховуючи грошові кошти на розрахунковий рахунок, вказаний Лізингодавцем у Розділі 14 цього Договору (детальний розрахунок прострочених платежів наявний в матеріалах справи).
Проте, в порушення вимог п. 3.2 Договору лізингу, зазначені лізингові платежі Відповідачем-1 повністю сплачені не були.
Таким чином, станом на на день розгляду справи сума основного боргу Відповідача-1 становить: 35 856,72 грн. -несплачені лізингові платежі та відсотки.
В зв'язку з чим, за прострочені лізингові платежі, з урахуванням вимог ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та відповідно до умов Договору лізингу, Відповідачу-1 була нарахована пеня в розмірі 206,11 грн. (детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи).
На підставі викладеного вище, 28.08.2009 року Відповідачу-1 був направлений лист № 845/08 від 28.08.09, в якому зазначалось, що з 07.09.09 Договір лізингу вважається розірваним та Позивач вимагає від Боржника повернути майно (Предмет лізингу), а також заплатити борг по простроченим лізинговим платежам та штрафні санкції за неналежне виконання Договору лізингу (копія листа з додатками наявна в матеріалах справи).
Відповідач-1 повернув Предмет лізингу Позивачу, але борг не сплатив.
Оскільки Боржником борг не сплачений, Позивачем було направлено Поручителю (Відповідачу-2) лист № 860/08 від 26.08.2009 року із вимогою до Поручителя щодо оплати заборгованості Боржника по Договору лізингу. Однак, станом на 05.10.09 жодних коштів на рахунок Позивача від Відповідача-1 та Відповідача-2 не надходило.
Згідно з ч.1, п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Слід зазначити, що відповідно до норм чинного законодавства та умов Договору поруки відповідальність Поручителя і боржника є солідарною.
Відповідно до п. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом так і, від будь-кого з них окремо.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем-1 та Відповідачем-2 було порушено умови Договорів лізингу та поруки щодо оплати за користування предметом лізингу, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, станом на день вирішення спору дебіторська заборгованість Відповідача-1 та Відповідача-2 перед Позивачем за Договором лізингу становить 35 856,72 грн. і підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 230 Господарський Кодекс України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Ст. 549 Цивільного кодексу України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 2. ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно ч.3. ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
У відповідндості до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України , якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.
Згідно п. 10.2 Договору лізингу у разі порушення істотних умов договору, Лізингоодержувач сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення платежу.
Позивачем за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань нараховано пеню у розмірі 206,11 грн. та штраф в розмірі 97 925,49 грн.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем-1 та Відповідачем-2 не надано доказів, що підтверджують відсутність їх вини у порушенні зобов'язання.
Враховуючи викладене вище, а також те, що Відповідачами не оспорино ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 35 856,72 грн. основного боргу, 206,11 грн - пені та 97 925,49 грн.- штрафу визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.
З метою забезпечення позову позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти та майно Відповідачів.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Позивач не надав суду доказів, з яких би суд вбачав неможливість виконання Відповідачами рішення господарського суду, тому суд вважає за доцільне відмовити в задоволенні позову в частині накладення арешту на грошові кошти та на майно Відповідачів.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача-1 та Відповідача-2, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на останніх покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 1 339,88 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,611,614, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193,230 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю " Укіо Банк Лізинг" задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-21" (юридична адреса: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 26, код ЄДРПОУ 35851425, р/р 2600891127 в АБ "Укргазбанк", м. Київ, МФО 320478) та Приватного підприємства "Літком" (юридична адреса: 16100, Чернігівська обл., Сосницький район, смт. Сосниця, вул. Корнєва, 87, код ЄДРПОУ 33450637, поточний рахунок 260088555 у Чернігівській обласній дир. АППБ "Аваль", м. Київ, МФО 353348), а у випадку відсутності коштів з будь-яких інших рахунків, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" (юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 5, код ЄДРПОУ 34003114, р/р 26505201 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335 та №26503053100762 у КГРУ "Приватбанку", МФО 321842) 35 856 (тридцять п"ято тисяч вісімсот п"ятдесят шість) грн. 72 коп. - основного боргу, 206(двісті шість)грн. 11 коп. - пені 97 925 (дев"яносто сім тисяч дев"ятсот двадцять п"ять) грн.49 коп. -штрафу, 1 339 (одна тисяча триста тридцять дев"ять) грн. 88 коп.- витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно Відповідачів відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю " Укіо Банк Лізинг".
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Хоменко М.Г.
Дата підписання рішення: 01.02.2010