ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 47/40621.10.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Свемон - Захід"
До Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"
Про стягнення суми 127 501,57 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники сторін:
Від позивача: Залевська О.О. -предст. (дов. у справі);
Від відповідача: Путієнко Є.В. -предст. (дов. у справі);
Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 99 049,39 грн. основного боргу, 14 600,94 грн. пені, 3% річних у розмірі 2 458,29 грн., 11 392,95 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, а також про відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2009 було порушено провадження у справі № 47/406, розгляд якої було призначено на 21.10.2009.
Представник позивача у судове засідання 21.10.2009 з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним було виконано для відповідача підрядні роботи відповідно до умов укладеного між сторонами договору, а відповідачем вказані роботи були оплачені частково, у зв»язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу.
Відповідач у судове засідання 21.10.2009 з'явився, надав суду відзив на позов, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив посилаючись на те, що позивачем було направлено на його адресу неналежним чином оформлену претензію, а також на те, що згідно умов укладеного між сторонами договору, остаточний розрахунок за виконані позивачем роботи здійснюється відповідачем після підписання акту прийняття об»єкту в експлуатацію Державною комісією, а на даний момент вказаний акт не підписаний.
Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -
01.09.2008 між позивачем -Відкритим акціонерним товариством "Свемон - Захід", в якості підрядника та відповідачем -Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", в якості замовника, було укладено договір підряду №1245-27 по ліквідації наслідків стихії (повені) -Указ Президента України, Закон України №338 від 31.07.2008 - відповідно до умов розділу 1 якого, підрядник (позивач) прийняв на себе зобов»язання виконати комплекс робіт по ліквідації наслідків стихії (повені) - Указ Президента України, Закон України №338 від 31.07.2008 -по об»єкту «Реконструкція зонової первинної мережі зв»язку Чернівецької області»на дільниці РМ ВОЛЗ «Буковина» - Берегомет -Путила (довжина траси 45 км.) відповідно до вимог ДБН в обумовлений договором строк, а замовник (відповідач) зобов»язався надати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію та забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчений об»єкт, сплатити вартість виконаних робіт та послуг підрядника, передбачену договором.
Відповідно до розділу 4 даного договору, загальна вартість робіт складає 3 437 983,98 грн. з ПДВ, вказана ціна є твердою і перегляду не підлягає (п.4.1.), оплата виконаних робіт здійснюється щомісячно з урахуванням суми авансу (п.4.4.), замовник (відповідач) здійснює щомісячні платежі за виконані роботи в межах 90% їх вартості з утриманням суми авансу в розмірі не менше 1/3 частини величини авансу щомісячно до повного погашення (п.4.5), остаточний розрахунок здійснюється протягом 2-х місяців після підписання акту прийняття об»єкту в експлуатацію Державною комісією (п.4.9).
Згідно п. 10.3 даного договору, у разі затримки оплати вартості робіт, згідно п.4.9., замовник (відповідач) сплачує підряднику (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період за який нараховується пеня від суми заборгованості за кожну добу затримки.
Згідно з актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад місяць 2008 року та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад місяць 2008 року, які підписані уповноваженими представниками позивача (підрядника) та відповідача (замовника), посвідчені печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходиться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість виконаних позивачем робіт склала 339 444,58 грн.
Відповідно платіжних доручень відповідача, останнім 27.11.2008 було перераховано позивачу 131 395,19 грн., 24.12.2008 - 89 000,00 грн., а 25.03.2009 -20 000,00 грн. за виконані позивачем роботи згідно договору №1245-27 від 01.09.2008. Всього відповідачем було сплачено позивачу -240 395,19 грн.
Відповідно до акту звірки обсягів виконаних БМР та заборгованості станом на 01.05.2009, який був підписаний сторонами та скріплений печатками останніх, заборгованість відповідача перед позивачем склала 99 049,39 грн.
Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія за вих.№621 від 07.07.2009 з вимогою про оплату заборгованості, однак відповідач у своїй відповіді на вказану претензію за вих.№3116 від 27.07.2009 зазначив про те, що позивачем було направлено на його адресу неналежним чином оформлену претензію та заборгованість не оплатив.
Як стверджує позивач у позовній заяві, оскільки відповідач не виконав у встановлений укладеним між сторонами договором строк, свого обов'язку по оплаті виконаних позивачем (підрядником) та прийнятих замовником (відповідачем) робіт, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 99 049,39 грн. основного боргу, 14 600,94 грн. пені, 3% річних у розмірі 2 458,29 грн., 11 392,95 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.
Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково
Відповідно до ст. 549 неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6 ст.231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з нормами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 справа N 1-2/2002 встановлено, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, умови укладеного між сторонами договору виконав належним чином, що підтверджується відповідним актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад місяць 2008 року та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад місяць 2008 року, які підписані уповноваженими представниками позивача (підрядника) та відповідача (замовника), посвідчені печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходиться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні) на суму 339 444,58 грн., а відповідач (замовник), свого обов'язку щодо належної оплати виконаних позивачем робіт у строк, встановлений укладеним між сторонами договором не виконав, а лише частково оплатив за виконану позивачем роботу у розмірі 240 395,19 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями відповідача.
Посилання відповідача у відзиві на позов на те, що оскільки позивачем було направлено на його адресу неналежним чином оформлену претензію, як це передбачено умовами укладеного між сторонами договору та чинним законодавством України, ним було порушено норми матеріального та процесуального права, що в свою чергу призвело до порушення права відповідача скористатися своїми правами шляхом врегулювання даного спору в досудовому порядку не визнається судом обґрунтованим, оскільки згідно Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 справа N 1-2/2002 встановлено, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами, а встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
У зв'язку з тим, що умовами укладеного між сторонами договору, а саме: п.4.9. цього договору, було передбачено, що остаточний розрахунок здійснюється замовником (відповідачем) протягом 2-х місяців після підписання акту прийняття об»єкту в експлуатацію Державною комісією, а згідно пояснень сторін, об»єкт на даний момент в експлуатацію не прийнятий, то суд приходить до висновку про те, що відповідач (замовник) повинен був здійснити розрахунок з позивачем (підрядником) на підставі п.4.5. вищевказаного договору, а саме - замовник (відповідач) здійснює щомісячні платежі за виконані роботи в межах 90% їх вартості з утриманням суми авансу в розмірі не менше 1/3 частини величини авансу щомісячно до повного погашення.
Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу у розмірі 65 104,93 грн. (339 444,58 грн. за виконані позивачем роботи -10%, які утримуються до моменту прийняття об»єкту в експлуатацію - 240 395,19 грн., які відповідачем було сплачено позивачу).
Також, судом розглянуто позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 14 600,94 грн. пені.
Умовами укладеного між сторонами договору, а саме: п. 10.3 укладеного між сторонами договору, передбачено, що у разі затримки оплати вартості робіт, згідно п.4.9., замовник (відповідач) сплачує підряднику (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період за який нараховується пеня від суми заборгованості за кожну добу затримки. Пунктом 4.9. зазначеного договору, в свою чергу, передбачено обов»язок замовника (відповідача) здійснити остаточний розрахунок з позивачем (підрядником) протягом 2-х місяців після підписання акту прийняття об»єкту в експлуатацію Державною комісією, а оскільки вказаний акт, згідно пояснень сторін, на даний час не підписаний, то суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної вимоги позивача.
Крім цього, судом розглянуто позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 458,29 грн., 11 392,95 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.
Суд, враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по своєчасній оплаті виконаних позивачем робіт в межах 90% їх вартості, станом на день розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 65 104,93 грн., вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних законними та обґрунтованими, виходячи з вищенаведеного розрахунку.
Суд перерахував належні до сплати витрати з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в період прострочення відповідачем виконання зобов'язання по оплаті за виконані позивачем роботи (з 01.01.2009 -строк, до якого зобов»язання по оплаті 90% вартості виконаних позивачем у листопаді місяці 2008 робіт повинно було бути виконано відповідачем і по 12.08.2009 -дата, яка самостійно визначена позивачем у позовній заяві), у зв»язку з чим за розрахунком суду сума 3% річних яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 1 336,72 грн., а сума витрат з урахуванням індексу інфляції -6 583,71 грн.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 65 104,93 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 1 336,72 грн., 6 583,71 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову -на відповідача: при відмові в позові -на позивача; при частковому задоволенні позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню на користь позивача -730,25 грн. витрат по сплаті державного мита та 135,17 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (код ЄДРПОУ 21560766, місцезнаходження: 01030, м. Київ, бул. Шевченка, 18) на користь Відкритого акціонерного товариства "Свемон-Захід" (код ЄДРПОУ 23884450, місцезнаходження: 79056, м. Львів, вул. Бескидська, 33) 65 104 (шістдесят п»ять тисяч сто чотири) грн. 93 коп. основного боргу, 6 583 (шість тисяч п»ятсот вісімдесят три) грн. 71 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 1 336 (одна тисяча триста тридцять шість) грн. 72 коп., 730 (сімсот трицять) грн. 25 коп. витрат по сплаті державного мита та 135 (сто тридцять п»ять) грн. 17 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
4. В задоволенні позовних вимог в іншій частині -відмовити.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.Р.Станік
підписано: 01.02.2010