ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 3/1628.01.10
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство
«Сатурн»
До Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми
«Пульс»
Про стягнення 218 715,57 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
Від позивача Мостицька О.В. -по дов. № 01-2/0008 від 11.01.2010
Від відповідача не з'явився
У засіданні брали участь
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Сатурн»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Пульс»163 791,23 грн. основного боргу, 35 870,28 грн. пені та 19 098,06 грн. збитків від зміни індексу інфляції за неналежне виконання останнім взятих на себе зобов'язань згідно договору оренди № 1.164ОУ07 від 01.06.2007.
Позивачем в судовому засіданні 28.01.2010 було подано заяву про уточнення розрахунку суми пені, яка розцінюється судом як заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої розмір пені становить 11 717,25 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, не виконав вимоги суду викладені в ухвалі про порушення провадження у справі від 29.12.2009 та ухвалі від 19.01.2010.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 8879692 від 04.01.2010.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Ухвали суду були надіслані за адресою зазначеною в позовній заяві - м. Київ, пр.-т Курбаса,2-б, за якою і були отримані відповідачем.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засідання 28.01.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
01.06.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство «Сатурн» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Пульс»(орендар) було укладено договір оренди нежилих приміщень та майна № 1.164ОУ07 (далі -договір).
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає орендарю в тимчасове платне користування нежилі приміщення, які знаходяться на території підприємства орендодавця за адресою : м. Київ, пр. 50-річчя Жовтня, 2-Б, загальною площею згідно акта приймання-передачі приміщень та майно і обладнання, що знаходиться в орендованих приміщеннях та передане також актами приймання-передачі (додаток № 1 до договору).
Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди за період червня 2007 року по серпень 2009 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 163 791,23 грн. та нараховані пеня -11 717,25 та інфляційні збитки в сумі 19 098,06 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.
Пунктом 5.2. договору визначено, що орендодавець передає для користування орендарю орендні приміщення і майно протягом 5 робочих днів з моменту підписання цього договору шляхом підписання акта приймання-передачі приміщень та обладнання.
Як вбачається з акту приймання-передачі від 01.06.2007 орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлові приміщення площею 216,1 кв. м. та 54,5 кв. м., загалом 270,6 кв. м..
Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
З п. 4.1. договору вбачається, що строк оренди сторонами встановлено до 01.05.2008, в подальшому пролонгований, що вбачається з додаткової угоди укладеної 01.07.2008.
Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно п. 2.2. договору орендні платежі (для орендованих приміщень) визначаються в розрахунку на один квадратний метр орендованих приміщень. Загальний розмір орендних платежів визначається виходячи з фактичного розміру наданих орендарю приміщень. До складу орендних платежів відносяться: а) орендна плата, б) плата за утримання та обслуговування приміщень.
Відповідно до п. 2.3. договору орендна плата за передані для використання площі та майно нараховується з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі та оплачується незалежно від їх фактичного використання та результатів фінансово-господарської діяльності орендаря до 15 числа місяця, що слідує за поточним, згідно виставленого рахунку та акту виконаних робіт.
В матеріалах справи наявні акти виконаних робіт, підписані та скріплені печатками обох сторін, які складені про те, що роботи та витрати за договором виконані в повному обсязі і за якістю та обсягом відповідають умовам договору.
Пунктом 2.3.1. договору встановлено, що розмір орендної плати на час підписання цього договору становить 31,56 грн. за 1 кв. м..
Згідно п. 2.3.4. договору розмір плати за утримання та обслуговування приміщень визначається додатковою угодою № 1 (додаток № 3 до цього договору), відповідно до якого на момент укладення договору становила 6,16 грн. за 1 кв. м. орендованих площ.
Додатковою угодою від 12.02.2008 сторонами п. 2.3. договору змінено та викладено в наступній редакції: «орендна плата за передані для використання площі та майно нараховується з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі та сплачується незалежно від їх фактичного використання та результатів фінансово-господарської діяльності орендаря.
Оплата проводиться в два етапи:
- аванс за поточний місяць (в розмірі 75% розміру орендних платежів, нарахованих за попередній місяць згідно п. 2.3.1. -2.3.4. вищевказаного договору) сплачується до 15 числа поточного місяця згідно виставленого рахунку;
- розрахунок вартості наданих послуг та оренди, протокол договірної ціни та акт виконаних робіт на надані послуги надається згідно п.2.3.3. договору;
- на основі цих документів проводиться остаточний розрахунок між сторонами, остаточний розрахунок за попередній місяць проводиться одночасно зі сплатою авансу на поточний місяць.
Додатковою угодою від 01.07.2008 до договору сторонами встановлений новий розмір плати за утримання та обслуговування приміщень, а саме 7,50 грн. за 1 кв. м. орендованих площ.
Згідно п. 3.2.1. договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі перераховувати орендні платежі на рахунок орендодавця, відшкодовувати витрати орендодавця на утримання та обслуговування орендованих приміщень.
Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення орендних платежів у період з червня 2007 року по серпень 2009 року, в результаті чого виникла заборгованість, яка неоспорена відповідачем, у розмірі 163 791,23 грн.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 163 791,23 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 6.2. договору передбачено, що за невиконання або несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов'язань, що передбачені цим договором, тягне зобов'язання орендаря сплатити на користь орендодавця пеню та інфляційні збитки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
При укладанні договору сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо оплати орендних платежів.
В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 6.2. договору, розмір якої, за обґрунтованим розрахунками позивача становить 11 717,25 грн.
Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 11 717,25 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендних платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь збитки від зміни індексу інфляції в сумі 19 098,06 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 19 098,06 грн. збитків від зміни індексу інфляції.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
З огляду на вищевикладене, позові вимоги Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Сатурн»обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтай Топ»(м. Київ, вул.. Академіка Заблотного, 15, код ЄДРПОУ 35726554) на користь Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Сатурн» (м. Київ, пр. Курбаса, 2-Б, код ЄДРПОУ 14308747) 163 791 (сто шістдесят три тисячі сімсот дев'яносто одну) грн. 23 коп. основного боргу, 11 717 (одинадцять тисяч сімсот сімнадцять) грн. 25 коп. пені, 19 098 (дев'ятнадцять тисяч дев'яносто вісім) грн. 06 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 1 946 (одну тисячу дев'ятсот сорок шість) грн. 06 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
СуддяСівакова В.В.
Рішення підписано 01.02.2010