ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 11/43822.01.10
За позовомЗаступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритетбудсервіс"
провизнання недійсним договору
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від прокуратуриДьогтяр О.А., Морозов В.Ю., Цюкало Ю.В. -прокурор відділу
від позивача Дудник Л.В., Пономаренко Т.В., Ткаченко А.Т., Тхорик С.М. -представники
від відповідача не з'явились
В судовому засіданні 22.01.2010 за згодою присутніх в судовому засіданні представників учасників судового процесу оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 04.12.2007 за № 66-6-00437, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пріоритетбудсервіс".
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір підлягає визнанню недійсним, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 05-5-16/11875-16/199, яке набрало законної сили, визнано недійсним рішення Київської міської ради № 675/1336 від 24.05.2007, на підставі якого був укладений оспорюваний договір.
Київська міська рада позов прокуратури підтримує в повному обсязі. Також позивач зазначає, що на момент укладення спірного договору рішення Київської міської ради №675/1336 від 24.05.2007 було чинне та обов'язкове до виконання.
Відповідач відзиву на позов не подав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, суд
Рішенням Київської міської ради № 675/1336 від 24.05.2007 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Пріоритетбудсервіс" для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального комплексу з офісними приміщеннями та паркінгом загального користування на вул. Березняківській, 17-19 у Дніпровському районі м. Києва.
29.11.2007, на підставі вказаного рішення, між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пріоритетбудсервіс" укладено Договір оренди земельної ділянки по вул. Березняківській, 17-19 у Дніпровському районі м. Києва площею 25 510 кв.м для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального комплексу з офісними приміщеннями та паркінгом загального користування (далі - Договір).
04.12.2007 Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис № 66-6-00437 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2009 у справі № 05-5-16/11875-16/199 за позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів до Київської міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріоритетбудсервіс" про визнання недійсним рішення позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення Київської міської ради № 675/1336 від 24.05.2007 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Пріоритетбудсервіс" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального комплексу з офісними приміщеннями та паркінгом загального користування на вул. Березняківській, 17-19 у Дніпровському районі м. Києва".
Згідно бази даних "Діловодство господарського суду" рішення суду від 05.06.2009 у справі № 05-5-16/11875-16/199 до вищестоящих інстанцій не оскаржувалось та набрало законної сили.
Також суд враховує, що рішенням Київської міської ради № 425/1481 від 23.04.2009 "Про розгляд протесту заступника прокурора міста Києва від 04.07.2008 № 07/1-169вих-08 на рішення Київської міської ради від 24.05.2007 № 675/1336" відмінено рішення Київської міської ради від 24.05.2007 № 675/1336 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Пріоритетбудсервіс" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального комплексу з офісними приміщеннями та паркінгом загального користування на вул. Березняківській, 17-19 у Дніпровському районі м. Києва".
Нормами ст.ст. 116, 123, 124 Земельного кодексу України, як у нині діючій редакції, так і в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору, передбачено, що право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності на умовах оренди набувається за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Таким чином, підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, є рішення орендодавця -відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до положень ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Наявність рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про затвердження належним чином погодженого проекту відведення земельної ділянки та надання її в оренду, як вже зазначалося, чинним земельним законодавством визначається в якості обов'язкової передумови подальшого укладення договору оренди земельної ділянки. В даному випадку, рішення Київської міської ради, на підставі якого власне і укладався спірний Договір, визнано недійсним в судовому порядку та встановлено, що вказане рішення прийнято з порушенням норм земельного законодавства.
За таких обставин, спірний Договір укладено без достатніх на те підстав, передбачених ст. 116, 123, 124 Земельного кодексу України. Тому твердження прокуратури про недійсність вказаного Договору на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" визнаються судом обґрунтованими.
Статтею 216 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
У Листі (узагальнення) Верховного Суду України "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 24.11.2008 зазначено, якщо неможливо визнати частково виконаний оспорюваний правочин недійсним з моменту його укладення, зі змісту якого випливає, що він може бути припинений лише на майбутнє (наприклад, правовідносини за договорами підряду, надання послуг й ін.), суд у рішенні зазначає про припинення такого правочину на майбутнє.
Договір оренди землі належить до категорії договорів, за яким відновити сторони в первинне становище практично неможливо, оскільки використання майна -річ безповоротна, тобто повернути користування майном в натурі, отже у такій ситуації припинення угоди, визнаної судом недійсною, відбувається на майбутній час.
Наведеної позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах, пов'язаних з визнанням угод недійсними (постанова Верховного Суду України від 13.03.2007 у справі №3/583-05).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.
Оскільки рішення Київської міської ради № 675/1336 від 24.05.2007, яке було підставою для укладення оспорюваного Договору, визнано недійсним та відмінено в подальшому самим позивачем, враховуючи те, що за договором оренди неможливо повернути вже здійснене користування орендованим майном, і зобов'язання за договором оренди землі може бути припинено лише на майбутнє, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним на майбутнє.
У зв'язку з частковим задоволення позову судові витрати (по позовним вимогам, які задоволені судом) відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки, укладений 29.11.2007 між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Пріоритетбудсервіс" (01033, м. Київ, вул. Мечникова, 8, к. 22, ідентифікаційний код 34480154), зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 04.12.2007 за № 66-6-00437.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритетбудсервіс" (01033, м. Київ, вул. Мечникова, 8, к. 22, ідентифікаційний код 34480154, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) в доход Державного бюджету України державне мито у розмірі 42 (сорок дві) грн. 50 грн. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Ю.М. Смирнова
Дата підписання рішення: 01.02.2010