25 липня 2019 року м. Дніпросправа № 329/925/18(ЗП/280/224/18)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,
за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року, суддя першої інстанції Сацький Р. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області про поновлення на посаді та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області, в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просив:
зобов'язати Чернігівську селищну раду Чернігівського району Запорізької області, що є правонаступником Широкоярської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, поновити на посаді Широкоярського сільського голови ОСОБА_1 з 27 січня 2017 року, про що внести зміни в запис № 15 його трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 ;
зобов'язати Чернігівську селищну раду Чернігівського району Запорізької області, усунути перешкоди у покладанні обов'язків старости Широкоярського старостинського округу (села Балашівка, Благодатне, Ланкове, Хмельницьке, Широкий Яр) Чернігівського району Запорізької області на ОСОБА_1 , поновленого на посаді Широкоярського сільського голови Чернігівського району Запорізької області з 27 січня 2017 року;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень- Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 січня 2017 року до дати постановлення судового рішення в суді першої інстанції, на час звернення до суду відома сума становить 4125,84 коп.
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень- Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області на користь позивача всі судові витрати по справі, підтверджені документально;
допустити негайне виконання судового рішення про поновлення на посаді у відносинах публічної служби ОСОБА_1 в якості голови Широкоярської сільської ради Чернігівського району Запорізької області з 27 січня 2017 року, і присудження виплати заробітної плати - у межах суми стягнення за один місяць та встановити розумний строк виконання судового рішення в цілому.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення Широкоярської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, на підставі якого позивача було звільнено з посади сільського голови, скасовано у судовому порядку. Відповідне рішення суду набрало законної сили, однак позивач не був допущений до виконання обов'язків сільського голови з посиланням на рішення Широкоярської сільської ради від 03.04.2017 року № 7. Вказане рішення сільської ради позивачем також оскаржено до суду, за результатом розгляду справи, рішення Широкоярської сільської ради від 03.04.2017 року № 7 визнано протиправним та скасовано. Тобто, будь-яких юридичних підстав для звільнення позивача з посади голови Широкоярської сільської ради фактично не існувало. Однак до теперішнього часу відповідачі не вчинили дій щодо відновлення порушеного права позивача.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року позов задоволено. Зобов'язано Чернігівську селищну раду Чернігівського району Запорізької області поновити на посаді Широкоярівського сільського голови ОСОБА_1 з 27.01.2017, про що внести зміни в запис №15 його трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 . Зобов'язано Чернігівську селищну раду Чернігівського району Запорізької області покласти обов'язки старости Широкоярського старостинського округу Чернігівського району Запорізької області на ОСОБА_1 . Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27.01.2017 до дати поновлення на посаді.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.01.2019 року виправлено технічні описки в резолютивній частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.01.2019 в адміністративній справі №329/925/18, а саме в першому абзаці замість «поновити на посаді Широкоярівського сільського голови ОСОБА_1 з 27.01.2017», вказати вірно - «поновити на посаді Широкоярівського сільського голови ОСОБА_1 з 28.01.2017», також в третьому абзаці резолютивної частини рішення замість помилково вказаного: «середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27.01.2017 до дати поновлення на посаді», вказати правильно - «середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.01.2017 до дати поновлення на посаді».
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що підставою для звільнення з посади сільського голови та дострокового припинення повноважень ОСОБА_1 слугувало рішення Широкоярської сільської ради Чернігівського району Запорізької області № 1 від 27.01.2017 року.
Вказане рішення сільської ради визнано протиправним та скасовано постановою Чернігівського районного суду Запорізької області від 23 березня 2017 року у справі №329/88/17, яке набрало законної сили 04.04.2017.
Але, після скасування рішення Широкоярської сільської ради №01 від 27.01.2017 «Про дострокове припинення повноважень Широкоярського сільського голови ОСОБА_1 » позивач не був допущений до виконання обов'язків конкретним посиланням на рішення Широкоярської сільської ради від 03.04.2017 №7 «Про дострокове припинення повноважень Широкоярського сільського голови ОСОБА_1 ».
Рішенням Чернігівського районного суду Запорізької області від 25 квітня 2018 року по справі 329/363/17 визнано протиправним та скасовано рішення Широкоярської сільської ради Чернігівського району Запорізької області від 03.04.2017 №7 «Про дострокове припинення повноважень Широкоярського сільського голови ОСОБА_1». Рішення набрало законної сили 17 липня 2018 року.
Однак, ухвалою Чернігівського районного суду Запорізької області від 25 квітня 2018 року по справі №329/363/17: позовну заяву ОСОБА_1 до Широкоярської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області в частині вимог про поновлення на посаді Широкоярського сільського голови Чернігівського району Запорізької області та покладення обов'язків старости Широкоярського старостинського округу Чернігівського району Запорізької області, внесення запису в трудову книжку колгоспника, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - залишено без розгляду. Підстава - пропуск позивачем встановленого Законом місячного строку звернення до суду.
У трудовій книжці позивача вказана дата звільнення « 27.01.2017», у зв'язку з достроковим припиненням повноважень згідно п. З ч. 2 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на підставі рішення Широкоярської сільської ради Чернігівського району Запорізької області «Про дострокове припинення повноважень Широкоярського сільського голови ОСОБА_1» №01 від 27.01.2017, що підтверджується записом під номером 15 в трудовій книжці НОМЕР_1 . Тобто, 27 січня 2017 року - останній робочий день позивача.
Повноваження сільських голів, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, завершилися в день набуття повноважень селищною радою, обраною територіальною громадою, що підтверджується рішенням Чернігівської селищної ради від 25.05.2017 №32 «Про покладання обов'язків старости Широкоярського старостинського округу». Сільський голова територіальної громади, що приєдналися до об'єднаної територіальної громади, виконує обов'язки старости відповідно до закону на період повноважень ради об'єднаної територіальної громади поточного скликання, як передбачено ч. 1 ст. 5, 14-1, ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». У 5-му розділі прикінцевих положень ЗУ «Про добровільне об'єднання громадян» зазначено, що: «у селах, селищах, в яких вони знаходилися органи місцевого самоврядування територіальних громад, що об'єдналися, обов'язки старости до обрання на перших виборах старости виконує особа, яка здійснювала повноваження сільського, селищного голови відповідної територіальної громади до об'єднання». Позивача незаконно усунули від посади голови сільської ради з 28.01.2017. Позивач був головою Широкоярської сільської ради на законних підставах і згідно вимог закону на нього поширюється покладання обов'язків старости з 25.05.2017.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що посада голови сільської ради є виборною, тому поновити та звільнити ОСОБА_1 можуть лише депутати Широкоярської сільської ради на підставі рішення сесії.
Згідно з рішенням Чернігівської селищної ради від 25.05.2017 № 1 «Про реорганізацію шляхом приєднання до Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області Широкоярської сільської ради Чернігівського району Запорізької області» до Чернігівської селищної ради перейшов обов'язок забезпечити переведення та звільнення працівників, які займають невиборні посади у Широкоярській сільській раді Чернігівського району Запорізької області протягом процесу реорганізації.
На час подання апеляційної скарги Широкоярська сільська рада припинена, про що свідчить запис у Єдиному державному реєстрі, а також з 25 травня 2017 року припинено її повноваження як органу місцевого самоврядування. Рішення про дострокове припинення повноважень Широкоярського сільського голови ОСОБА_1 від 03.04.2017 № 7 приймалось Широкоярською сільською радою. Рішення про поновлення позивача на посаді сільського голови також повинно бути прийнято Широкоярською сільською радою.
Відповідно до рішення селищної ради від 25.05.2017 № 32 «Про покладання обов'язків старости Широкоярського старостинського округу» до проведення перших виборів старост на території юрисдикції Чернігівської селищної ради обов'язки старости Широкоярського старостинського округу покладено на ОСОБА_2 , яка здійснювала повноваження Широкоярського сільського голови до реорганізації.
Відповідно до рішення Чернігівської селищної ради від 25.05.2017 року № 33 «Про внесення змін до штатних розписів сільських рад та їх виконавчих комітетів» посаду сільського голови Широкоярської сільської ради скорочено.
Крім того, суд першої інстанції, в порушення статті 235 КЗпП України прийняв рішення, яким вирішив стягнути з Чернігівської селищної ради середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.01.2017 до дати поновлення позивача на посаді. Тобто, не здійснив належним чином розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не дослідивши належним чином обставини справи, призначив виплатити середній заробіток більше ніж за рік.
Також вказує, на звернення позивача до суду з пропуском строку встановленого чинним законодавством, що супроводжувалось невиконанням ним належним чином процесуальних обов'язків та затягуванням судового процесу. Так, ухвалою Чернігівського районного суду Запорізької області від 25 квітня 2018 року по справі №329/363/17, залишеною без змін судом апеляційної інстанції, позовну заяву ОСОБА_1 до Широкоярської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області в частині вимог про поновлення на посаді Широкоярського сільського голови Чернігівського району Запорізької області та покладення обов'язків старости Широкоярського старостинського округу Чернігівського району Запорізької області, внесення запису в трудову книжку, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - залишено без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду. Однак ці обставини не були враховані судом першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Зазначає, що Чернігівська селищна рада Чернігівського району Запорізької області є правонаступником прав та обов'язків Широкоярської сільської ради.
Рішення Широкоярської сільської ради Чернігівського району Запорізької області від 27.01.2017 року № 1 визнано протиправним і скасовано повністю, де у пункті 2 було вирішено, що повноваження сільського голови тимчасово виконує секретар ОСОБА_2 до початку повноважень сільського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону.
Однак після скасування рішення № 1 від 27.01.2017 року позивач не був допущений до обов'язків сільського голови з посиланням на рішення Широкоярської сільської ради від 03.04.2017 року № 7, яке також скасовано у судовому порядку.
Згідно зі статтею 104 ЦК України у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Зазначає, що його незаконно усунули від посади голови сільської ради з 27.01.2017 року, але він був головою Широкоярської сільської ради на законних підставах, тому на нього поширюється покладання обов'язків старости з 25.05.2017 року (після реорганізації).
В судовому засіданні представник відповідача підтримує доводи викладені в апеляційній скарзі, наполягає на її задоволенні.
Позивач у судові засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 обіймав посаду голови виконавчого комітету Широкоярської сільської ради Чернігівського району Запорізької області згідно рішення Широкояської сільської ради від 04.11.2015 за № 02.
Рішенням Широкоярської сільської ради Чернігівського району Запорізької області «Про дострокове припинення повноважень Широкоярського сільського голови ОСОБА_1» № 01 від 27 січня 2017 року позивача з посади звільнено.
Згідно з записом під номером 15 в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 : 27.01.2017 року звільнений у зв'язку з достроковим припиненням повноважень згідно п. 3 ч. 2 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Підставою внесення запису про звільнення в трудову книжку визначено рішення 12-ої сесії Широкоярської сільської ради №01 від 27.01.2017. (а. с. 9)
Постановою Чернігівського районного суду Запорізької області від 23 березня 2017 року (справа №329/88/17) визнано протиправним та скасовано рішення Широкоярської сільської ради Чернігівського району Запорізької області «Про дострокове припинення повноважень Широкоярського сільського голови ОСОБА_1» № 01 від 27 січня 2017 року.
Постанова набрала законної сили 04.04.2017. (а. с. 11-13)
Після скасування рішення Широкоярської сільської ради № 01 від 27.01.2017 «Про дострокове припинення повноважень Широкоярського сільського голови ОСОБА_1 » позивач не був допущений до виконання обов'язків з посиланням на рішення Широкоярської сільської ради від 03.04.2017 №7 «Про дострокове припинення повноважень Широкоярського сільського голови ОСОБА_1», яке позивачем було оскаржено до суду.
Рішенням Чернігівського районного суду Запорізької області від 25 квітня 2018 року по справі 329/363/17 визнано протиправним та скасовано рішення Широкоярської сільської ради Чернігівського району Запорізької області від 03.04.2017 №7 «Про дострокове припинення повноважень Широкоярського сільського голови ОСОБА_1». Рішення набрало законної сили 17 липня 2018 року. (а. с. 14-15)
Ухвалою Чернігівського районного суду Запорізької області від 25 квітня 2018 року по справі №329/363/17, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 21 червня 2018 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Широкоярської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області в частині вимог про поновлення на посаді Широкоярського сільського голови Чернігівського району Запорізької області та покладення обов'язків старости Широкоярського старостинського округу Чернігівського району Запорізької області, внесення запису в трудову книжку колгоспника, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - залишено без розгляду, з огляду на пропуск позивачем встановленого Законом місячного строку звернення до суду.(а. с. 16)
Рішенням Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області № 18 від 25 травня 2017 року припинено юридичну особу Широкоярську сільську раду Чернігівського району Запорізької області шляхом реорганізації (приєднання) до Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області. ОСОБА_2 визначено виконуючою обов'язки старости Широкоярського старостинського округу. (а. с. 50-52)
Згідно з витягом Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громад усіх формувань 12.07.2018 внесено запис про припинення юридичної особи Широкоярської сільської ради.(а. с. 40-46)
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 , який обіймав посаду Широкоярського сільського голови, звільнено з займаної посади 27 січня 2017 року на підставі рішення Широкоярської сільської ради від 27 січня 2017 року № 1.
11 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, крім іншого, заявив вимоги про поновлення його на посаді Широкоярського сільського голови, внесення відповідного запису в його трудову книжку після поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27 січня 2017 року до дня ухвалення рішення суду, а також стягнення моральної шкоди, яка йому спричинена у зв'язку зі звільненням з посади сільського голови.
Ухвалою Чернігівського районного суду Запорізької області від 25 квітня 2018 року у справі № 329/363/17, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 21 червня 2018 року, позовну заяву в частині вимог про поновлення позивача на посаді Широкоярського сільського голови Чернігівського району Запорізької області та покладення обов'язків старости Широкоярського округу Чернігівського округу Чернігівського району Запорізької області, внесення запису в трудову книжку колгоспника, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. Отже, вказана ухвала суду першої інстанції набрала законної сили 21 червня 2018 року.
Залишаючи позовну заяву без розгляду в зазначеній частині, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив установлений процесуальним законом місячний строк для звернення із зазначеними позовними вимогами.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, дійшов висновку, що позивач у суді першої інстанції не обґрунтував поважність причин пропуску строку звернення до суду та не надав ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження наявності обставин, які перешкоджали би йому звернутися до суду з адміністративним позовом у встановлений законом строк.
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 . Відмовляючи у відкритті касаційного провадження Верховний Суд вказав, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, дійшовши висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду й відсутності підстав для його поновлення, вірно застосував положення частини третьої статті 123, пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
19.10.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом цим позовом та із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої посилався на те, що перебував в очікуванні та покладався на добросовісну поведінку відповідача щодо поновлення його на посаді після скасування у судовому порядку рішення відповідача про його звільнення, проте був уведений відповідачем в оману та зрозумів це вже після сплину встановленого статтею 122 КАС України строку звернення до суду. Зазначає, що в судовому порядку оскаржив рішення відповідача «Про дострокове припинення повноважень» від 03.04.2017 у справі №329/363/17 та реалізував своє право на оскарження судових рішень суду першої інстанції до судів вищих рівнів. (а.с. 19-22)
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.11.2018 поновлено позивачу строку звернення до адміністративного суду та відкрито провадження у даній справі. (а.с. 31)
Суд першої інстанції, посилаючись на положення частини 4 статті 240 КАС України, відповідно до яких особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду, визнав можливим визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити строк на звернення до адміністративного суду. Інших обґрунтувань та висновків суду щодо наявності поважних причин для поновлення строку звернення до суду та в чому вони полягають ухвала суду не містить.
Відповідно до частини першої, другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду 11 квітня 2017 року), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої цієї статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Значення процесуальних строків в адміністративному процесі полягає у тому, що вони стабілізують та впорядковують адміністративно-процесуальні правовідносини, дисциплінують всіх учасників адміністративного судочинства, включаючи суд.
Таким чином, положення статті 99 КАС України встановлювали строки звернення до суду з адміністративним позовом, в разі пропуску яких позовна заява підлягала залишенню судом без розгляду, за винятком випадків, коли наведені позивачем причини пропуску цих строків визнавалися судом поважними.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть визнаватись ті обставини, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи, що звернулася до суду та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Статтею 155 КАС України (в редакції до 15.12.2017) передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року (далі по тексту - Закон №2147-VIII) внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, а саме викладено його в новій редакції, який набрав чинності з 15.12.2017 року.
Також, згідно частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин 1 та 5 статті 122 КАС України (в редакції з 15.12.2017) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Положеннями статті 123 КАС України, чинної редакції, передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно частини 4 статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Суд першої інстанції поновив позивачу строк звернення до суду в ухвалі про відкриття провадження у справі констатуючи положення частини 4 статті 240 КАС України.
При цьому, судом першої інстанції взагалі не надавалась оцінка дотримання позивачем строків звернення до суду та доводам позивача, якими він обґрунтував наявність поважних причин для поновлення цього строку.
Аналіз положень законодавства, норми якого регулюють питання дотримання строків звернення до адміністративного суду у справах, пов'язаних з прийняттям, проходженням та звільненням громадян з публічної служби, дає підстави стверджувати, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального Закону, безпідставно поновивши позивачу строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши наведені позивачем доводи щодо наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами, вважає, доводи позивача про очікування ним на добросовісну поведінку відповідача щодо поновлення його на посаді після скасування у судовому порядку рішення відповідача про його звільнення, такими, що не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки такими визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. При цьому, позивачем не наведено жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами з часу звільнення його з посади, тобто з 27.01.2017 року.
За вказаних обставин колегія суддів вважає, що будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду, у визначені законом строки, з відповідним позовом, якщо позивач вважав, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються його права та законні інтереси.
Таким чином, враховуючи те, що позивач дізнався про порушення своїх прав з часу його звільнення із займаної посади 27.10.2017 року, однак із позовом до суду щодо поновлення на посаді звернувся 18.10.2018 року, при цьому доводи, наведені позивачем не підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Відповідно до частин 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з пунктом 8 частиною 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми процесуального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.
Керуючись статтями п. 3 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 319, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року - скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області про поновлення на посаді та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з 25.07.2019 року та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров
суддя О.В. Головко