13 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 340/839/19
Суддя 1-ї інстанції - Сагун А.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Кіровоградській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Кіровоградській області у ненаданні висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС (податкової міліції);
- зобов'язати Головне управління ДФС у Кіровоградській області надати висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС (податкової міліції) відповідно до Закону України «Про міліцію» в редакції Закону України від 13.02.2015 №208-VIII та направити висновок щодо виплати грошової допомоги до Державної фіскальної служби України для прийняття рішення про призначення виплати;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України призначити до виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС (податкової міліції), відповідно до Закону України «Про міліцію» в редакції Закону України від 13.02.2015 №208-VIII в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо неподання до Державної фіскальної служби України висновку про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС (податкової міліції).
Зобов'язано Головне управління ДФС у Кіровоградській області подати до Державної фіскальної служби України висновок щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС (податкової міліції) відповідно до Закону України «Про міліцію» в редакції Закону України від 13.02.2015 №208-VIII.
У задоволенні решти позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДФС у Кіровоградській області оскаржило його до апеляційного суду вважаючи його незаконним та необґрунтованим. Просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що з моменту набрання чинності Закону України «Про Національну поліцію» у позивача відсутні правові підстави для отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, що були передбачені Законом України «Про міліцію».
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому фіксування судового засідання відповідно до ст. 229 КАС України не здійснюється.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 , проходив службу в органах податкової міліції ГУ ДФС у Кіровоградській області, обіймав посаду заступника начальника штабу оперативного управління Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, мав спеціальне звання - полковник податкової міліції.
Згідно наказу Головного Управління Міндоходів у Кіровоградській області від 11.03.2015 року №19-о позивач 12.03.2015 року звільнений із займаної посади та з органів податкової міліції у відставку (зі зняттям з військового обліку) за пунктом 65 підпункт «Б» (через хворобу) відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 р. №114 (а.с.11).
27 лютого 2019 року ОСОБА_1 встановлено III групу інвалідності із 25.02.2019 року, що настала в наслідок захворювання, пов'язаного з проходження служби в ОВС, втрата професійної працездатності становить 40 %. Вказані обставини підтверджуються Свідоцтвом про хворобу №45 від 20.02.2014 р., наданим військово-лікарською комісією м. Кіровограда при УМВС України в Кіровоградській області, довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.02.2019 р. серія 12ААБ №172569 та довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія 12ААА №007823 від 27.02.2019 р. (а.с.12, 13, 14).
27 лютого 2019 року позивач звернувся до Головного управління ДФС у Кіровоградській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням III групи інвалідності, що настала в наслідок захворювання пов'язаного з виконанням службових обов'язків в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
Листом від 06 березня 2019 р. за вих. №783/П/11-28-04-33 Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області повідомлено про те, що порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції». Проте дії вищезазначеної постанови не поширюються на співробітників податкової міліції, у зв'язку з чим провести розрахунок та виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції на сьогоднішній час не вдається за можливе (а.с.16).
14 березня 2019 року позивач звернувся із заявою до відповідача-1, якою просив повторно розглянути, раніше подану, заяву від 27.02.2019 р. з відповідними матеріалами та підготувати висновок про призначення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням III групи інвалідності, що настала в наслідок захворювання пов'язаного з виконанням службових обов'язків в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у відповідності до Закону України "Про міліцію" в редакції Закону України від 13.02.2015 № 208-VІІІ та в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №850, який наслати до ДФС України для прийняття відповідного рішення (а.с.17).
Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області листом від 21 березня 2019 року за вих. №974/П/11-28-04-33 фактично продубльовано зміст попереднього листа-відповіді від 06.03.2019 р. за вих. №783/П/11-28-04-33 та вказано, що дія постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» не поширюється на співробітників податкової міліції, в зв'язку із чим проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції та підготовка відповідного висновку на сьогоднішній день не вдається за можливе (а.с.18).
Не погодившись із такими діями Головного управління ДФС у Кіровоградській області позивач звернувся до суду з позовом.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Згідно з частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
У подальшому, Закон України "Про міліцію" втратив чинність 07 листопада 2015 року у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року.
При цьому, у пункті 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що за позивачем, якому під час перебування на службі в органі податкової міліції, встановлено інвалідність, у зв'язку із захворюванням, яке пов'язане з проходженням служби, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію".
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 07 березня 2018 року у справі № 464/5571/16-а, від 21 червня 2018 року у справі № 822/31/18 від 28 серпня 2018 року у справі №804/6297/17, від 06 березня 2019 року у справі 822/163/18.
На виконання вимог статті 23 Закону України "Про міліцію" постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника (далі - Порядок № 850).
Пунктом 2 Порядку №850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги, є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
У відповідності до пункту 3 Порядку №850, грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІI групи.
Пунктами 7-9 Порядку №850 закріплено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Колегія суддів враховує, що згідно п. 2 Преамбули до Порядку №850 особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 року № 208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707.
У той же час, ІII групу інвалідності позивачу встановлено з 25.02.2019 року, тобто право на отримання одноразової грошової допомоги у позивача виникло у 2019 році, відтак у даному випадку підлягають до застосування положення Порядку №850.
Таким чином, за колишніми працівниками міліції, в тому числі і податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом України "Про міліцію" та Порядку № 850.
Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 405/704/17.
Відповідно, Головне управління ДФС у Кіровоградській області, отримавши заяву позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги, був зобов'язаний, керуючись Порядком №850, скласти висновок про виплату йому цієї допомоги та направити висновок до ДФС для прийняття відповідного рішення. Не вчинивши зазначені дії, відповідач фактично вирішив віднесене до іншого органу питання про наявність чи відсутність підстав для проведення позивачу виплати одноразової грошової допомоги, тим самим порушив права позивача та вимоги чинного законодавства.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу стала неузгодженість законодавства, а саме: відсутність після 07.11.2015 порядку проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції.
Однак, колегія суддів звертає увагу на підвищені гарантії соціальної захищеності осіб, що перебувають на службі в органах внутрішніх справ, з боку держави, що повинні бути реалізованими у комплексі заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку (Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист").
У рішенні по справі "Будченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що відмова у задоволенні законного права заявника через відсутність механізму його реалізації, становить втручання у право власності згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а через нездатність забезпечити реалізацію такого права заявника в розумні терміни, держава поклала на нього надмірний та неспіврозмірний тягар, порушивши таким чином свої зобов'язання за статтею 1 Першого протоколу.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності.
Посилання апелянта на те, що Закон України "Про міліцію" втратив чинність внаслідок прийняття Закону України "Про Національну поліцію" також є безпідставними і висновки суду першої інстанції не спростовує, оскільки Законом України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції не передбачено, а за правилами пункту 15 Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" зберігається право та порядок її виплати, які діяли до набрання чинності цим законом.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що Головне управління ДФС у Кіровоградській області діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому наявні підстави для задоволення адміністративного позову.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321,322 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя В.В. Мельник