Головуючий І інстанції: Спірдонов М.О.
13 серпня 2019 р.Справа № 520/2233/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.,
суддів - Калитки О. М. , Лях О.П. ,
за участю секретаря судового засідання - Білюк Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року по справі за адміністративним позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії, -
07.03.2019 року позивач Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (подалі - Інспекція ДАБІ) звернувся до суду з позовом, яким просить зобов'язати відповідача ОСОБА_1 власними силами або за власний рахунок знести об'єкт самочинного будівництва (монолітний каркас будинку, перекриття першого та другого поверхів) розташований на території домоволодіння АДРЕСА_1 .
Також, позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Інспекцією ДАБІ під час позапланової перевірки встановлено, що згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 45,2 кв.м. житловою площею 36,3 кв.м. розташований на земельній ділянці загальною площею 526 кв.м. по АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 4275 від 26.10.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Зінченко Р.П.
Виходом на місце встановлено факт виконання будівельних робіт з будівництва будинку (виконуються роботи з улаштування монолітного каркасу будинку, влаштовано перекриття першого та другого поверхів), без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта. В єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно- будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, інформація щодо об'єкта за адресою АДРЕСА_1 відсутня.
Позивач вказує, що зазначені дії ОСОБА_1 з проведення будівельних робіт з будівництва будинку, без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 2 п. 5, п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».
На підставі зазначеного, стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 02.10.2018 року за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП. Також, позивачу надано припис від 02.10.2018 року № 1015-Пр- 3 з вимогою негайно зупинити проведення будівельних робіт та припис від 02.10.2018 року № 1015-Пр -У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою усунути допущені порушення строком 02.12.2018 року. Постановою начальника Інспекції ДАБІ від 16.10.2018 року № 1015-П ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
З метою перевірки виконання вимог припису 02.10.2018 року № 1015-Пр-У відповідно до направлення Інспекції ДАБІ від 04.12.2018 року № 1296-Н здійснено вихід на вказаний об'єкт, встановлено, що об'єкт знаходиться в незмінному стані, суб'єкт містобудування, що має відношення до даного об'єкта з відповідними підтверджуючими документами був відсутній.
Позивач вказує, що станом на теперішній час, в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, інформація щодо об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 відсутня. Інформація про виконання вимог припису 02.10.2018 року № 1015-Пр-У про усунення порушень вимог містобудівного законодавства до Інспекції ДАБІ не надходила, ОСОБА_1 або уповноваженою особою не представлено документів, що підтверджують виконання вимог припису.
З урахуванням викладеного, позивач зазначає, що є підстави вважати вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності 02.10.2018 року № 1015- Пр -У, виданого Інспекцією ДАБІ ОСОБА_1 стосовно об'єкта будівництва, що розташований по АДРЕСА_1 не виконаним, що є порушенням пп. «а» п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 2 пп. 3 п. 11 та абз. 4 п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою .Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.
За наведених обставин, позивач просить задовольнити вимоги адміністративного позову.
Правом подання відзиву на адміністративний позов позивач не скористався.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2019 року (рішення у повному обсязі виготовлено 27.12.2018 року) позовні вимоги Інспекції ДАБІ задоволені у повному обсязі у спосіб, визначений позивачем.
Судовим рішенням зобов'язано ОСОБА_1 власними силами або за власний рахунок знести об'єкт самочинного будівництва (монолітний каркас будинку, перекриття першого та другого поверхів) розташований на території домоволодіння АДРЕСА_1 .
Висновок суду вмотивований тим, що відповідач здійснив будівництво без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. Таким чином, об'єкт (монолітний каркас будинку, перекриття першого та другого поверхів) розташований на території домоволодіння АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом, як такий, що збудований без додержання вимог, встановлених законом та без отримання дозвільних документів, в тому числі на здійснення будівництва тимчасової споруди.
Оскільки, відповідач в установлений строк добровільно не виконав вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 1015-Пр-У від 02.10.2018 року, суд визначився про обґрунтованість позовних вимог Інспекції ДАБІ.
Крім наведеного, суд першої інстанції на підставі ч. 2 ст. 139 КАС України відмовив позивачу у розподілі судових витрат.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги його адміністративного позову у повному обсязі.
Аргументуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник зазначає про відсутність будь-яких підстав для знесення об'єкта будівництва, який є предметом спору, адже земельна ділянка, на якій він розташований, належить йому на праві приватної власності, використовується за цільовим призначенням, будь-які порушення третіх осіб відсутні, істотні порушення вимог будівельних норм не встановлені, наявні підстави для подальшого узаконення об'єкта будівництва, а не для його знесення, обов'язок отримання дозволу на початок будівельних робіт позивачем не доведений, суб'єктом владних повноважень (Інспекцією) не дотримано «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи, що свідчить про відсутність безумовних підстав для знесення об'єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
За наведених обставин, відповідач вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу від Інспекції ДАБІ не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308 КАС України). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308 КАС України).
У рахуванням тієї обставини, що причини, зазначені позивачем в якості підстав для відкладення судового розгляду, визнані судом апеляційної інстанції неповажними, колегія суддів розглядає справу з урахуванням положень ч. 1 ст. 313 КАС України.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, а судове рішення слід залишити без змін, з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 41 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (подалі - Закон № 3038-VI) Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право також проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Аналогічні повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю зазначені у п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Судом установлено, що домоволодіння по АДРЕСА_1 згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 45,2 кв.м. житловою площею 36.3 кв.м. розташований на земельній ділянці загальною площею 526 кв.м. по АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 4275 від 26.10.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМІЮ Зінченко Р.П. /а.с. 24-25/.
Інспекцією під час позапланової перевірки на об'єкті по АДРЕСА_1 встановлено факт виконання будівельних робіт з будівництва будинку (виконуються роботи з улаштування монолітного каркасу будинку, влаштовано перекриття першого та другого поверхів), без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта /а.с. 11-16/.
Інспекцією ДАБІ стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 02.10.2018 року за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП /а.с. 17-18/.
Також судом установлено, що відповідачу надано припис від 02.10.2018 року № 1015-Пр- 3 з вимогою негайно зупинити проведення будівельних робіт та припис від 02.10.2018 року № 1015-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою усунути допущені порушення строком 02.12.2018 року /а.с. 19, 20/.
Постановою начальника Інспекції ДАБІ від 16.10.2018 року № 1015-П ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу /а.с. 21/.
З метою перевірки виконання вимог припису 02.10.2018 року № 1015-Пр-У відповідно до направлення Інспекції ДАБІ від 04.12.2018 року № 1296-11 здійснено вихід на вказаний об'єкт, встановлено, що об'єкт знаходиться в незмінному стані, суб'єкт містобудування, що має відношення до даного об'єкта з відповідними підтверджуючими документами був відсутній /а.с. 22, 23/.
Обставина невиконання відповідачем вимог припису від 02.10.2018 року № 1015- Пр-У, виданого Інспекцією ДАБІ ОСОБА_1 стосовно об'єкта будівництва, що розташований по АДРЕСА_1 , слугувала підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до положень Цивільного кодексу України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Відповідно до положень ст. 4 Закону № 3038-VI об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури. До об'єктів будівництва не належать нафтові і газові свердловини та об'єкти їх влаштування.
Згідно положень ст. 5 Закону № 3038-VI програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня. Вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону № 3038-VI проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
- отримання замовником або проектувальником вихідних даних:
- розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону. її експертизи;
- затвердження проектної документації:
- виконання підготовчих та будівельних робіт;
- прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів:
- реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
У відповідності до ст. 7 Закону України від 20.05.1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» та ст. 7 Закону № 3038-VI проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Проекти об'єктів архітектури затверджуються замовником.
Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України № 45 від 16.05.2011 року.
Відповідність намірів щодо місця розташування тимчасової споруди комплексній схемі розміщення тимчасової споруди (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.
Про відповідність намірів замовника щодо місця розташування тимчасової споруди комплексній схемі розміщення тимчасової споруди (у разі її наявності), будівельним нормам замовник повідомляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом трьох робочих днів з дня такого визначення відповідності намірів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення тимчасової споруди.
Для оформлення паспорта прив'язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки тимчасової споруди, до якої додає: схему розміщення тимчасової споруди (додаток 1); ескізи фасадів тимчасової споруди у кольорі М 1:50 (для стаціонарних тимчасової споруди), які виготовляє суб'єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб'єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів України"; технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж. Зазначені документи замовником отримуються самостійно.
Відповідно до ст. 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України або видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками.
Виконувати будівельні роботи, без подання відповідного повідомлення забороняється (ч. 2 ст. 36 Закону № 3038-VI).
Згідно з ст. 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
Як установлено судовим розглядом, відповідач ОСОБА_1 здійснив будівництво без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.
Таким чином, погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що об'єкт (монолітний каркас будинку, перекриття першого та другого поверхів), розташований на території домоволодіння АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом, як такий, що збудований без додержання вимог, встановлених законом та без отримання дозвільних документів, в тому числі на здійснення будівництва тимчасової споруди.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, з істотними відхиленнями від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, або з істотним порушенням будівельних норм та правил видає припис про усунення порушень невиконання, якого є підставою для звернення до суду з позовом.
Відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
Колегія суддів зазначає, що можливість здійснити перебудову передбачена у випадках, коли є відхилення від затвердженого проекту, тобто коли є такий проект і можливо здійснити перебудову відповідно до проекту.
Як установлено судовим розглядом, відповідач в установлений строк добровільно не виконав вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 1015-Пр-У від 02.10.2018, відтак, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог Інспекції ДАБІ.
Крім цього, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 судового збору задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року, - без змін.
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова
Судді(підпис) (підпис) О.М. Калитка О.П. Лях
Постанова у повному обсязі складена і підписана 16 серпня 2019 року.