Головуючий І інстанції: Супрун Є.Б.
13 серпня 2019 р. Справа № 816/64/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Мельнікової Л.В.,
суддів - Калитки О. М. , Рєзнікової С.С. ,
за участю секретаря судового засідання - Білюк Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення по справі за заявою Головного управління ДФС у Луганській області про роз'яснення постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року, прийняту за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання відмов протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 року у справі № 816/64/18 частково задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 .
Так, судовим рішенням визнана протиправною відмова Головного управління ДФС у Луганській області щодо списання суми податкового боргу з єдиного податку у розмірі 3.108,42 грн та недоїмки з єдиного соціального внеску у суму 15.565,42 грн.
Головне управління ДФС у Луганській області зобов'язано вчинити дії щодо списання ОСОБА_1 податкового боргу з єдиного податку у розмірі 3.108,42 грн та недоїмки з єдиного соціального внеску у сумі 15.565,42 грн, як безнадійного.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 року Головному управлінню ДФС у Луганській області відмовлено у задоволенні заяви про роз'яснення постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 року у справі № 816/64/18.
22.07.2019 року до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 , в якій вона просить ухвалити додаткове судове рішення про стягнення на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області судові витрати у сумі 1.268,24 грн.
Обґрунтовує заяву позивач тим, що згідно ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Судові витрати в провадженні з розгляду заяви відповідача ГУ ДФС в Луганській області про роз'яснення судового рішення становить: 300,00 грн - ознайомлення із заявою та консультація позивача; 500,00 грн - оплата участі представника позивача в судовому засіданні; 468,24 грн. - витрати на прибуття в судове засідання з м. Полтава в м. Харків.
Загальна сума судових витрат позивача у провадженні з розгляду заяви ГУ ДФС в Луганській області становить - 1.268,24 грн.
Правом подання заперечень проти заяви ОСОБА_1 відповідач ГУ ДФС в Луганській області не скористався.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява позивача підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частинами 1, 2, 3 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частинами 4, 5 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами ч. 1 ст. 135 КАС України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також наймання житла, несуть сторони.
Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Як установлено судовим розглядом, представництво інтересів позивача ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції здійснювалося адвокатом Зогаль О.М., на підставі довіреності від 31.10.2017 року серія НМТ № 668472.
За умовами договору б/н від 01.03.2019 року про надання правової допомоги адвокатське бюро «Олександра Зогаля» в особі керуючого адвоката (Зогаль О.М.) бере на себе зобов'язання надавати професійну правову допомогу із захисту законних прав та інтересів позивача ОСОБА_1 на стадії виконання рішення Харківського апеляційного адміністративного суду у справі № 816/64/18 від 20.06.2018 року в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язаний сплатити винагороду (гонорар) та витрати необхідні для виконання його доручень, у порядку та строки обумовлені сторонами у договорі.
Пунктом 4.2. договору зазначено, що за правову допомогу, передбачену п. 1.2. договору, клієнт сплачує адвокатському бюро винагороду (гонорар). Розмір винагороди при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в акті прийому передачі робіт, що є невід'ємними додатками до цього договору.
Згідно акту приймання - передачі від 25.05.2019 року адвокатське бюро передало а клієнт прийняв послуги з професійної правничої допомоги відповідно договору від 01.03.2019 року, зокрема:
1) ознайомлення із заявою та консультація позивача - у розмірі 300,00 грн ;
2) оплата участі представника позивача в судовому засіданні - у розмірі 500,00 грн;
3) витрати на прибуття в судове засідання з м. Полтава в м. Харків - у розмірі 468,24 грн.
Загальна вартість наданих послуг за період 01.03.2019 - 25.05.2019 року становить 1.268,24 грн.
Згідно квитанції від 17.04.2019 року № 170419 адвокатським бюро «Олександра Зогаля» прийнято від ОСОБА_1 суму у розмірі 3.500,00 грн.
Також, в матеріалах справи наявні оригінали фіскальних чеків на придбання пального від 09.07.2019 року у сумі 386,40 грн. та 81,84 грн.
Приходячи до висновку про задоволення заяви представника ОСОБА_1 в частині витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає, що витрати на правничу допомогу у сумі 80,00 грн. є співмірним із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягу послуг у суді апеляційної інстанції, затраченим ним часом на надання таких послуг (вивчення заяви Головного управління ДФС у Луганській області про роз'яснення судового рішення, повідомлення Міністерства юстиції України про виконання судового рішення, ознайомлення із виконавчим провадженням в єдиному реєстрі виконавчих проваджень, складання відзиву на заяву) відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім наведеного, колегія суддів дійшла до висновку про, що витрати понесені представником позивача на прибуття до м. Харкова для участі в судовому засіданні, пов'язані з розглядом даної справи та не є завищеними, відтак, підлягають стягненню з Головного управіління ДФС у Луганській області за рахунок бюджетних асигнувань у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 139, 252, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Прийняти додаткове судове рішення по справі № 820/64/18, яким стягнути з Головного управління ДФС у Луганській області (вул. Енергетиків, 72, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93401, код ЄДРПОУ 39591445) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1.268,24 грн. (одна тисяча двісті шістдесят вісім гривень 24 копійки).
Додаткова постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя (підпис)Мельнікова Л.В.
Судді(підпис) (підпис) Калитка О.М. Рєзнікова С.С.
Додаткова постанова у повному обсязі складена і підписана 16 серпня 2019 року.