Головуючий І інстанції: Глазько С.М.
08 серпня 2019 р.Справа № 480/3956/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.,
суддів - Рєзнікової С.С. , Калитки О. М. ,
за участю секретаря судового засідання - Жданюк Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
22.10.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просить:
- визнати неправомірними дії відповідача Міністерства оборони України (далі - МО України), які полягають у повторному поверненні без розгляду документів за її заявою про виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» (подалі - Закон № 2011-XII, в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин);
- зобов'язати відповідача прийняти рішення про виплату їй одноразової грошової допомоги, у зв'язку із загибеллю її сина - військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 під час виконання обов'язків військової служби в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму.
В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначила, що з метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю 26.12.2016 року її сина під час виконання обов'язків військової служби, відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» вона звернулася до відповідача із відповідною заявою, однак останній, в порушення Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 (далі - Порядок № 975 в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) та Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженого наказом МО України України від 26.10.2016 року № 564, зареєстрованого в Мінюсті України 17.11.2016 року № 1497/29627 (далі - наказ № 564), ухиляється від прийняття рішення та безпідставно повертає документи.
Відзив на адміністративний позов від МО України до суду не надійшов.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений частково.
Відповідач зобов'язаний розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.04.2017 року та додані до неї документи про виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог Закону № 2011-XII і прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
У задоволені інших вимог адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення вмотивовано тим, що з червня 2018 року у Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із визначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відсутні повноваження по поверненню заяв по призначення одноразової грошової допомоги та доданих до них документів на доопрацювання й, таким чином, відповідач повинен був розглянути заяву позивача ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення.
Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі МО України просить його скасувати в частині, якою судом задоволені вимоги ОСОБА_1 , та прийняти нове про відмову в їх задоволені.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги МО України зазначає, що позивач не надав документа, що свідчить про причини та обставини смерті її сина, із зазначенням того, що воно не пов'язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Подання позивачем неповного пакету документів призвело до порушення з її боку вимоги п. 11 Порядку № 975, у зв'язку з чим неможливо вирішити питання про право позивача (загалом) на отримання одноразової грошової допомоги та прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
У відзиві на апеляційну скаргу МО України позивач дотримується правової позиції, яка є аналогічної доводам та аргументам її адміністративного позову.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , син позивача ОСОБА_1 , 10.12.2014 року уклав контракт про проходження військової служби на особливий період, але не менше одного місяця до оголошення демобілізації та етапів звільнення у ході демобілізації, визначених Генеральним штабом Збройних Сил України та прийнятий у добровільному порядку на військову службу за контрактом, та призначений навідником кулеметного відділення 9623 зенітного ракетного дивізіону (С-300 ПС).
Витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 403 від 06.02.2017 року підтверджено, що поранення солдата ОСОБА_2 стало причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть № 460 від 27.12.2016 року, виданого Броварським районним відділенням судово-медичної експертизи. Поранення та причина смерті пов'язані з проходженням військової служби. Підстава: протокол засідання ЦВЛК № 403 від 06.02.2017 року.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 460 від 27.12.2016 року, причина смерті ОСОБА_2 є наскрізне вогнепальне кульове поранення голови з переломами кісток черепа.
Згідно довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, солдат ОСОБА_2 у період часу з 11.02.2016 року по 25.05.2016 року брав безпосередню участь в антитерористичній операції в м. Краматорськ, м. Часів Яр Донецької області.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) № 36 від 16.02.2017 року, солдата ОСОБА_2 навідника кулеметного відділення 9623 зенітного ракетного дивізіону (С-300 ПС), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті наскрізного вогнепального поранення голови з переломами кісток черепа, виключено з числа особового складу частини та всіх видів забезпечення. Смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.
Для одержання одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю сина позивач 18.04.2017 року звернулась до Сумського обласного військового комісаріату із відповідною заявою та надала необхідні для цього документи. 24.04.2017 року військкомат скерував її заяву та документи для розгляду до МО України. У червні 2017 року документи МО України були повернуті для доопрацювання.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.06.2018 року по справі № 592/13502/17, що набрало законної сили 13.07.2018 року, задоволений її адміністративний позов та відповідач МО України зобов'язаний вчинити необхідні дії, пов'язані з розглядом документів та виплатою одноразової грошової допомоги позивачу в розмірі, встановленому Законом № 2011-XII.
Листом від 04.09.2018 року МО України повторно повернуло заяву позивача та доданий до заяви пакет документів без розгляду. Причина повернення - «Для забезпечення прийняття виваженого рішення комісією Міністерства оборони України щодо призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги прошу надіслати до Департаменту фінансів постанову про закриття кримінального провадження, або інші данні з органів Нацполіції щодо причин смерті, тобто підтвердження або спростування даних про самогубство» /а.с. 24/.
Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що ст. 41 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції на час звернення позивача за отриманням допомоги - квітень 2017 року) встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до ч. 9 ст. 16-3 Закону N 2011-XII (в редакції, що діяла у квітні 2017 року, тобто на час звернення позивача до ХОВК) порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року N 975, прийнятою відповідно до п. 2 ст. 16-2 та п. 9 ст. 16-3 Закону N 2011-XII, затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Пунктом 2 Постанови № 975 установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:
допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 499 (подалі - Постанова № 499), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 року N 284, і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 року N 1331;
допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Отже, моментом виникнення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги є дата загибелі її сина, тобто - 26.12.2016 року, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на цю дату, а саме Закон N 2011-XII, в редакції, що була чинною після 01.01.2014 року, та Порядок № 975.
Підпунктом 1 ч. 4 Порядку № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Відповідно до пунктів 12, 13 цього Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду, що за наслідками розгляду звернення позивача ОСОБА_1 відповідач МО України (Комісія з розгляду питань, пов'язаних із визначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум) повинна прийняти відповідне рішення: про призначення позивачу одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права (ч. 1 ст. 316 КАС України).
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 5-10, 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року в частині, якою задоволені вимоги ОСОБА_1 та Міністерство оборони України зобов'язано розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 квітня 2017 року та додані до неї документи про виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду - без змін.
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дня її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова
Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова О.М. Калитка
Постанова у повному обсязі складена і підписана 16 серпня 2019 року.