Головуючий І інстанції: Бідонько А.В.
08 серпня 2019 р.Справа № 2040/6552/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.,
суддів - Калитки О. М. , Лях О.П. ,
за участю секретаря судового засідання - Жданюк Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року, прийняту за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 року по справі № 2040/6552/18, що набрало законної сили 07.11.2018 року, відмовлено у задоволенні вимог адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій та рішення № 84 від 06.04.2018 року Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (далі - пенсійний орган, Індустріальне ОПФУ) щодо відмови в обчисленні розміру його пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України від 28.02.1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № № 796-XII в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року № 851 та зобов'язання відповідача обчислити розмір його пенсії згідно з означеними положеннями Закону та Урядового акту та провести відповідний перерахунок пенсії.
25.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду суду із заявою про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 року за виключними обставинами відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, у зв'язку з визнанням Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
ОСОБА_1 просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 року за виключними обставинами, та прийняти нове судове рішення про задоволення вимог його адміністративного позову.
У відзиві на заяву ОСОБА_1 , пенсійний орган зазначає, що з аналізу п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України переглядаються у зв'язку із виключними обставинами лише ті рішення, які підлягають у встановленому Законом порядку виконанню, а рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 було залишено без задоволення. Отже рішення є таким, що виконанню не підлягає, а тому відсутня така ознака для його перегляду, як можливість його виконання. Крім того, пенсійний орган зазначає, що Рішення Конституційного Суду у справі № 3-14/19 набрало законної сили 25.04.2019 року, таким чином, саме з 25.04.2019 року, а не з 01.10.2017 року у позивача виникло право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 року у задоволенні заяви про перегляд за виключними обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 року у справі № 2040/6552/18 ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення вмотивовано відсутністю підстав для перегляду судового рішення, яким позивачу відмовлено у задоволенні вимог його адміністративного позову. Крім того, суд зазначив, що рішення Конституційного Суду України у справі № 3-14/19 набрало законної сили 25.04.2019 року, таким чином, саме з 25.04.2019 року, а не з 01.10.2017 року у позивача виникло право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 року та прийняти нове судове рішення, яким скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 року та задовольнити вимоги його адміністративного позову.
ОСОБА_1 зазначає, що Харківським окружним адміністративним судом допущено неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні питання, які норми законів підлягають застосуванню при призначені та нарахуванні пенсії, як особі, яка набула інвалідність, внаслідок виконання обов'язків військової служби при ліквідації аварії на ЧАЕС, а саме: ч.ч. 8, 11 ст. 29 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», норми Закону СРСР «Про загальний військовий обов'язок», ч. 1 ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України», Закону № № 796-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року № 851.
У відзиві на апеляційну скаргу пенсійний орган просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2019, - без змін.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення слід частково змінити з підстав його прийняття, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Наведена законодавча норма спростовує висновок суду першої інстанції про те, що за виключними обставинами згідно із ст. 367 КАС України може бути переглянуто лише таке судове рішення, яке підлягає виконанню, тобто рішення, яким повністю або частково задоволені вимоги позивача.
Підставами для зміни судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України). Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 317 КАС України).
Перегляд судового рішення за виключними обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
Слід зазначити, що законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за виключними обставинами у повному обсязі. Отже, суд переглядає судове рішення за виключними обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.
Підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду не виконане (п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України).
Судом установлено, що підставою для відмови у задоволенні вимог позивача ОСОБА_1 послугувала та обставина, що у період участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивач не проходів дійсну строкову військову службу.
Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 року у справі № 3-14/2019(402/19, 1737/19) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За приписами ч. 1 ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, оскільки словосполучення «дійсної строкової» втратило чинність 25.04.2019 року, колегія суддів не вбачає підстав для перегляду рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 року за виключними обставинами, так як на час виникнення спірних правовідносин між позивачем ОСОБА_1 та пенсійним органом, тобто на квітень 2018 року, положення ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII (в редакції відповідно до п.п. 5 п. 2 Закону України від 03.10.2017 року № 2148-VIII) були чинними.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується із загальним висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для перегляду рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 року по цій справі за виключними обставинами.
Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 5-10, 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 361-369 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Мотивувальну частину ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року частково змінити, виключивши судження суду про те, що перегляду за виключними обставинами підлягають ті судові рішення, які підлягають виконанню.
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду.
Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова
Судді(підпис) (підпис) О.М. Калитка О.П. Лях
Постанова у повному обсязі складена і підписана 16 серпня 2019 року.