Справа № 404/2120/19
Номер провадження 2-а/404/110/19
06 серпня 2019 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді - Іванової Н.Ю.
при секретарі - Гуйван О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до капрала поліції 1-ї роти батальйону УПП в Кіровоградській області Боєвець Юрія Олександровича, третя особа, без самостійних вимог на стороні відповідача: Управління патрульної поліції в м. Кропивницький ДПП Головного управління поліції України в Кіровоградській області про скасування постанови, -
В березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до капрала поліції 1-ї роти батальйону УПП в Кіровоградській області Боєвець Юрія Олександровича, просив визнати незаконною та скасувати постанову серії НК № 690116 від 21 березня 2019 року.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 21 березня 2019 року відповідачем була винесена постанова про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Як зазначено у постанові, 21 березня 2019 року о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ГАЗ 311025-120, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив стоянку на пішохідному переході ближче 10 метрів від них з обох боків, чим допустив порушення п. 15.9г ПДР, за що передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу.
Вважає, що зазначена постанова є неправомірною та такою, що суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню.
Вказував, що дійсно, він 21 березня 2019 року рухався на автомобілі ГАЗ 311025-120, номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Чорновола у м. Кропивницькому. На перехресті вул. В. Чорновола та вул. Чміленка встановлено дорожні знаки 5.35.1. та 5.35.2 «пішохідний перехід» без нанесення дорожньої розмітки. Свій транспортний засіб він зупинив перед пішохідним переходом, але відстань до нього відповідала встановленим ПДР вимогам.
Встановити вірогідно, де саме була здійснена зупинка його транспортного засобу можливо за умови встановлення із зазначенням в постанові проведених замірів від пішохідного переходу до місця зупинки транспортного засобу з вказівкою точної дислокації дорожніх знаків.
У складеній постанові зазначено лише, що зупинка була здійснена ближче 10 метрів перед пішохідним переходом без зазначення того, на підставі яких даних інспектор дійшов висновків.
Доказів, що свідчили б про здійснення відповідних замірів відстані від автомобіля до пішохідного переходу відповідачем не надано. А також не ставилась вимога відповідача перемістити автомобіль, огородити його чи ввімкнути відповідні світлові покажчики, тим самим до нього не застосовувались дії які повинні були б бути вжиті при скоєнні порушення правил зупинки чи створенні перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, що на його думку ще раз підтверджує безпідставність та необ'єктивність інкримінування правопорушення.
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 березня 2019 року відкрито провадження в порядку спрощеного провадження, призначено судове засідання та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції у м. Кропивницькому Департаменту патрульної поліції /а.с. 7-8/.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, а також носій інформації DVD-R, на якому міститься відеофіксація з місця адміністративного правопорушення від 21 березня 2019 року, що здійснювалась на нагрудний відео реєстратор.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21 березня 2019 року поліцейським роти № 1 батальйону УПП в Кіровоградській області Боєвець Юрієм Олександровичем складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 690116, в якій зазначено, що 21 березня 2019 року о 19:10 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Газ 31105-120, державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Кропивницькому по вул. Чорновола, здійснив стоянку на пішохідному переході, ближче 10 м. від них з обох боків, чим порушив п.п. 15.9 «г» ПДР України (а.с. 4).
Враховуючи викладене, відповідачем притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.
Вважаючи вказану постанову незаконною, позивач звернувся із позовом до суду за захистом свого порушеного права.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями).
Частиною 1 ст. 122 КУпАП, встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульваних пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до п. 15.9 «г» ПДР України зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга, третя і п'ята статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з п.1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. В постанові, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і зазначити мотиви відмови від інших доказів, на які посилається правопорушник, або вказаних останнім доводів.
Відповідно до статі 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто, положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
На підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, відповідач надав до суду відеозапис з місця адміністративного правопорушення від 21.03.2019 року, що здійснювалось на нагрудний відеореєстратор, проте з відеозапису не можливо встановити факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що доказами винності позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ст.122 КУпАП є лише постанова у справі про адміністративне правопорушення. В той час, як відповідачем не залучено жодного свідка або іншого учасника дорожнього руху, не надано належного відеозапису, на якому було б відображено момент вчинення позивачем адміністративного правопорушення, чи будь-яких інших доказів передбачених ст.251 КУпАП.
Одна тільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Відповідна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки, відповідачем не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості постанови, суд вважає, що позовні вимоги про скасування оскаржуваної постанови підлягають задоволенню, а провадження у справі закриттю.
Керуючись ч. 1 ст. 122, ст. 254, ст. 288, 289, 293 КУпАП; ст.ст. 2, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 159, 165, 241- 246, 262 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 до капрала поліції 1-ї роти батальйону УПП в Кіровоградській області Боєвець Юрія Олександровича, третя особа, без самостійних вимог на стороні відповідача: Управління патрульної поліції в м. Кропивницький ДПП Головного управління поліції України в Кіровоградській області про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову серія НК № 690116 від 21.03.2019 року Капрала поліції 1-ї роти батальйону УПП в Кіровоградській області Боєвець Юрія Олександровича про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 255 грн. за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення даного рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 06.08.2019 року.
Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова
районного суду
м.Кіровограда