Справа № 487/3455/19
Провадження № 2/487/1639/19
(ЗАОЧНЕ)
15.08.2019 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва,
у складі: головуючого судді - Притуляк І.О.
за участю секретаря - Янковець Г.А.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
свідка - ОСОБА_3
свідка - ОСОБА_4
свідка - ОСОБА_5
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , третя особа ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
06.05.2019 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання його таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що відповідач, був зареєстрований у належній їй квартирі, однак фактично в квартирі не проживає, житловою площею не користується без поважних причин, обов'язки, які витікають з користування житловим приміщенням не виконує.
У судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечували.
Відповідач до судового засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив.
Третя особа ОСОБА_7 надав до суду заяву, якою просив проводити розгляд справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
З відома позивача, суд вважає можливим постановити рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Заслухавши позицію позивача, покази свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 дослідивши надані докази, судом встановлено наступні фактичні обставини та витікаючі з них спірні правовідносини.
Згідно Довідки ЖКП ММР «БРИЗ» ЖЕК №2 від 26.04.2019 року, вих. №658 у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , 1963 р.н.; ОСОБА_6 , 1962 р.н.; ОСОБА_7 , 1985 р.н.
Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 21.01.2015 року по справі 487/10892/14-ц розірвано шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6
Право власності позивача на квартиру АДРЕСА_1 підтверджується Договором дарування від 13 липня 2017 року, зареєстрованим в реєстрі за №475, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №140045728 від 03.10.2018 року.
Судом встановлено, що відповідач у вищезазначеному домоволодінні не проживає з 2012 року, спірною житловою площею не користується без поважних причин, витрати, пов'язані року, оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_6 не несе, вказане знайшло своє підтвердження дослідженими письмовими доказами по справі, зокрема Актом про не проживання від 24 квітня 2019 року.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 зазначили, що відповідач не проживає за вказаною адресою з серпня 2012 року.
Дослідивши в сукупності надані докази, суд вважає встановленим факт відсутності ОСОБА_6 у домоволодінні, понад сім років без поважних причин.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Права власника житлового приміщення також визначені ст. 150 ЖК України, зокрема, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
У відповідності до ст. 156 ч. 1 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач ОСОБА_6 втратив право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 оскільки не проживає в спірній квартирі без поважних причин більш строків, встановлених ст. 71 ЖК України.
За змістом ст. ст. 3, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням, яке набрало законної сили, є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання у цьому будинку.
Оскільки між позивачем та ОСОБА_6 відсутні будь-які договірні відносини з приводу користування житловим приміщенням, останній не проживає та не користуються зазначеним домоволодінням більше семи років, суд вважає, що ОСОБА_6 втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 , та підлягає зняттю з реєстрації за вказаною адресою.
Керуючись ст.ст. 10, 18, 23, 76, 258, 259, 263-265, 282, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
СУДДЯ: І.О. ПРИТУЛЯК