Справа № 386/270/19
Провадження № 2-а/386/15/19
про залишення позовної заяви без розгляду
16 серпня 2019 року смт. Голованівськ
Суддя Голованівського районного суду
Кіровоградської області Гарбуз О. С.
з участю: секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора першого батальону шостої роти Управління патрульної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Сахнюка Богдана Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №972794 від 08.03.2019, -
встановив:
ОСОБА_1 19.03.2019 звернувся до суду з позовною заявою до інспектора першого батальону шостої роти Управління патрульної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Сахнюка Богдана Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №972794 від 08.03.2019. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він 08.03.2019 приблизно о 09 годині 59 хвилин, керуючи автомобілем "ГАЗ 33023", державний номерний знак " НОМЕР_1 " у м. Києві, під'їхавши до ринку по вул. Солом'янській, 24, побачив, що місце для відвантаження було зайняте і намагався від'їхати, щоб не заважати іншим транспортним засобам. В цей час до нього підійшов співробітник патрульної поліції і не назвавшись почав звинувачувати у порушенні правил дорожнього руху, а саме: що він здійснив зупинку в забороненому місці, чим порушив п.15.10(д) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР), за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Намагаючись пояснити інспектору, що він не зупинявся в другому ряду, а лише призупинився для того, щоб знайти вільне місце для відвантаження і не побачивши місця, намагався від'їхати, але не зміг цього зробити, оскільки автомобіль патрульної поліції перегородив йому рух, на що інспектор не реагував і продовжував складати постанову в якій застосував стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 255 грн. Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконним, не обґрунтованим та недоведеним, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №972794 від 08.03.2019 підлягає скасуванню з наступних підстав. В порушення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення відповідач не роз'яснив позивачу права і обов'язки визначені ст. 63 Конституції України, ст.ст. 268, 287-289, 307, 308 КУпАП, крім того - відмовив у розгляді його клопотання щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю скористуватися юридичною допомогою, відповідачем не надано можливість користуватись допомогою адвоката та не повідомлено про причини (підстави) неможливості залучення адвоката. Винесена відповідачем оскаржувана постанова не містить відомостей щодо здійснення фіксації правопорушення. Разом з цим, до матеріалів справи не долучено відеозапис з нагрудних камер працівників патрульної поліції, які здійснювали оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Позивач вважає, що працівник патрульної поліції не мав права притягати його до адміністративної відповідальності без доказів та без з'ясування всіх обставин справи. Звинувачення не може грунтуватися лише на припущеннях працівника патрульної поліції. Якщо ж поліцейський встановив докази, які вказують на вчинення правопорушення і посилається на них, водій має право ознайомитися з цими доказами, навіть якщо це відеозапис нагрудної камери інспектора. У разі відмови поліцейського надати водію для ознайомлення такий відеозапис, можна вважати, що такого доказу не існує. З цього виходить, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві та у відповідності до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Тобто, є всі підстави вважати, що відповідачем не зафіксовано порушення позивачем правил зупинки та стоянки автомобіля, яке б доводило його вину, також при розгляді справи не були досліджені інші докази по справі. Будь-яких з вище наведених доказів вини позивача не надано. Також позивач вказує на те, що виходячи з системного аналізу рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі №1-11/2015, змісту ст. 258 КУпАП, в разі заперечень особи, справа не може бути розглянута без певного часового інтервалу, достатнього для підготовки особи до захисту, тобто, не може бути розглянута безпосередньо на місці правопорушення.
Позивач винним себе не визнає, при цьому правил дорожнього руху не порушував та йому не було повідомлено про будь-яке вчинене порушення зазначених правил, вважає, що його вина у скоєні правопорушення не була доказана поліцейським і в його діях відсутня суб'єктивна сторона складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Крім того, під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка, однак, відповідач не залучив у якості свідків та не відібрав пояснення у громадян, які стали свідками цієї ситуації. Отже, при розгляді справи поліцейський не роз'яснив позивачу його права та обов'язки, не повідомив про можливість відкладення справи для того щоб скористатися правовою допомогою, порушивши права на звернення за правовою допомогою, також, не виявив обставини, які виключають адміністративну відповідальність, пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також не були з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого, при винесенні постанови поліцейським не було враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП. Виходячи із обставин справи, жодних інших доказів по справі, крім постанови, наприклад пояснення свідків, показань технічних приладів чи технічних засобів, чи інших доказів по справі, на момент розгляду адміністративної справи, не було, а постанова, як єдиний доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення, яка є саме предметом спору між сторонами, не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові. Отже, враховуючи вищевикладені пояснення позивач вважає, що у поліцейських не було жодних обґрунтованих підстав вважати, що ним скоєно правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП та розміщення транспортного засобу суттєво перешкоджало іншим учасникам дорожнього руху. Вказане вище свідчить про те, що поліцейський розглянув справу та притягнув до відповідальності позивача за відсутністю доказів вчинення ним правопорушення, за відсутності доказів його вини, упереджено, оскільки не взяв до уваги пояснення, не дослідив обставини справи в сукупності, а керувався лише домислами, припущеннями та неіснуючими даними. Враховуючи викладене, позивач вважає, що постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена поліцейським незаконно, з грубим порушенням норм законодавства, відомчих актів МВС України, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, необгрунтовано, упереджено, за неіснуюче правопорушення, з порушенням законних прав, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення. У зв'язку з наведеним, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №972794 від 08.03.2019. Справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - закрити.
22 березня 2019 року в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті.
29 березня 2019 року судове засідання було відкладено на підставі п. 1 ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з неявкою в судове засідання сторін, щодо яких не було відомостей про вручення їм повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
24 квітня 2019 року судове засідання було повторно відкладено на підставі п. 5 ч. 2 ст. 205 КАС України у зв'язку з неявкою в судове засідання позивача, явку якого було визнано судом обов'язковою для дачі пояснень щодо наявності або відсутності у нього належним чином завіреної копії оскаржуваної постанови, оскільки при дослідженні письмових доказів встановлено, що надана позивачем копія оскаржуваної постанови виготовлена не якісно та неповно, яку неможливо повністю прочитати. На адресу позивача, зазначену в позові, направлено роз'яснення про необхідність явки в судове засідання та причини визнання обов'язкової явки.
02 липня 2019 року судове засідання було повторно відкладено на підставі п. 5 ч. 2 ст. 205 КАС України у зв'язку з неявкою в судове засідання позивача, явку якого було визнано судом обов'язковою, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення на його адресу, яка ним зазначена в позові, судових викликів, які повернулись до суду без вручення. На адресу позивача, зазначену в позові, повторно направлено роз'яснення про необхідність явки в судове засідання та причини визнання обов'язкової явки.
16 серпня 2019 позивач знову не з'явився в судове засідання, про дату, час та місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про отримання 06.07.2019 рекомендованого листа з судовим викликом та роз'ясненням про необхідність явки в судове засідання.
Відповідач інспектор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутність або про відкладення розгляду справи суду не подав.
Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
У зв'язку з наведеним, враховуючи те, що позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки, від якого не надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, суд приходить до висновку про необхідність залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 8-9, 77, 205, 240-243, 248, 256, 294 КАС України, суд -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора першого батальону шостої роти Управління патрульної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Сахнюка Богдана Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №972794 від 08.03.2019 - залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що після усунення підстав, з яких позов був залишений без розгляду, він має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.
Суддя Гарбуз О. С.