Справа № 460/6167/18
Провадження №2-а/460/158/19
09.08.2019 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Карпин І. М.
з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яворові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування позову зазначає, що 13.12.2018 о 10:30 год. інспектором управління патрульної поліції у Львівській області Копичаком О.С. було винесено постанову серії НК №469850 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Відповідно до змісту постанови він 13.12.2018 о 10:30 год. на автодорозі у м.Львові по вул.Кривоноса, керуючи транспортним засобом марки «Fiat Punto» реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч», здійснив рух ліворуч, порушивши пункт 8.4 «г» Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Вважає дану постанову незаконною та необгрунтованою. Він не виїжджав з вулиці Гуцульської, а рухався по вулиці Кривоноса у м.Львові, інспектор помилково вважав, що він виїхав з вулиці Гуцульської на вулицю Кривоноса. Факт порушення ним правил дорожнього руху не було підтверджено жодними доказами, а відтак правові підстави для визнання його винним та притягнення до адміністративної відповідальності відсутні. Просить позов задовольнити визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення НК №469850 від 13.12.2018 про накладення на нього штрафу в розмірі 255 гривень.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 20.02.2019 адміністратиний позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду. Відповідач відзиву на позов та будь-яких доказів, які б спростували доводи позивача не подав.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача - Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання повторно не з'явився, хоч належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
Суд вважає за можливе справу розглядати у відсутності сторін, на підставі наявних доказів.
Згідно з ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії НК №469850 від 13.12.2018 ОСОБА_1 13.12.2018 о 10:30 год. на автодорозі у м.Львові по вул.Кривоноса, керував транспортним засобом марки «Fiat Punto» реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч», здійснив рух ліворуч, порушивши пункт 8.4 «г» Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
У відповідності до п.8.4 "г" Правил дорожнього руху України, інформаційно-вказівні знаки запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обовязок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Позивачем заперечується факт вчинення ним правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, при цьому представником відповідача докази вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, зокрема порушення вимог п.8.4 «г» ПДР України, у постанові про притягнення позивача до відповідальності не зазначені та відеозапису вчиненого адміністративного проступку суду не представлено.
Відповідно до закріпленого в ст.62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Положеннями ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Отже, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки жодні докази вини позивача в матеріалах справи відсутні.
Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена без врахування та належної перевірки всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях позивача ознак правопорушення, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність, не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
З врахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 242-244, 246, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №469850 від 13.12.2018, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 09.08.2019.
Суддя І.М.Карпин