Справа № 466/5647/19
15 серпня 2019 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Зима І.Є., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної служби МВС України у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого приватним підприємцем, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ст. 124 КУпАП ,-
ОСОБА_1 , 05.07.2019р. , о 14.20 год., керуючи автомобілем марки «Opel Corsa», н.з. НОМЕР_1 по вул. С.Петлюри, 34в в м. Львові, під час повороту праворуч не дотримався інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з велосипедом CROSS BIKE 1 BULLS під керуванням ОСОБА_2 , який зупинився попереду проїжджої частини. Внаслідок ДТП автомобіль та велосипед отримали пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 13.3, 2.3б ПДР України, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину заперечив та пояснив наступне. Він рухався на автомобілі у своїй смузі . Праворуч біля тротуару їхав велосипедист, як він згодом дізнався , ОСОБА_2 . Оскільки був затор, він призупинився, і в той момент велосипедист обігнав його та виїхав ближче до середини дороги, на що він йому посигналив, щоб той не заважав руху . Велосипедист ОСОБА_2 зреагував на це агресивно, наздогнав його, почав нецензурно лаятись, погрожувати фізичною розправою і бити руками та невідомим предметом по автомобілю, внаслідок чого пошкодив транспортний засіб. Злякавшись його дій, він від'їхав , однак ОСОБА_2 почав наздоганяти його на велосипеді. В той момент він розпочав рух вперед, однак в силу того, що ОСОБА_2 їхав йому на зустріч, він не мав можливості уникнути зіткнення та здійснив наїзд на нього, при цьому перебував в схвильованому стані, побоюючись фізичної розправи. Після чого, заїхавши в перевулок він зачинився в автомобілі і викликав поліцію. Однак велосипедист все-таки наздогнав його, надалі поводив себе агресивно, розбив йому лобове скло і пошкодив арку автомобіля. За таких обставин вважає себе невинуватим у скоєнні ДТП, оскільки діяв в стані необхідної оборони.
Адвокат Рудакевич Ю.Ю, що представляє інтереси ОСОБА_1 надав суду аналогічні пояснення, що і його підзахисний, вважає, що конфлікт спровокував ОСОБА_2 , просив справу провадженням закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення.
Потерпілий ОСОБА_2 при розгляді справи пояснив, що рухаючись на велосипеді, він почув як хтось сигналить та кричить в його адресу. Він наздогнав водія даного автомобіля, щоб вияснити причину і постукав йому у вікно. При цьому водій ОСОБА_1 зачинився, спочатку від'їхав назад, після чого одразу різко поїхав вперед і здійснив на нього наїзд, пошкодивши велосипед. Не зупинившись, ОСОБА_1 почав втікати з місця ДТП, однак був заблокований в перевулку неподалік іншим автомобілем. Далі він знову підійшов до даного водія та стукав у вікно, щоб той відкрив автомобіль, однак ОСОБА_1 не відчиняв аж до приїзду поліції. Зважаючи на викладені обставини, вважає саме ОСОБА_1 винуватцем ДТП.
Допитаний судом в якості свідка ОСОБА_3 пояснив що перебував в магазині, який розташований близько 10 метрів від місця події. Почувши лайку на вулиці, він вийшов з магазину і помітив як ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Opel Corsa», н.з. НОМЕР_1 рухався заднім ходом, після чого поїхав вперед і наїхав на велосипедиста ОСОБА_2 , а саме зачепив задню частину велосипеду. Після того ОСОБА_1 з місця пригоди намагався втекти, однак був заблокований в перевулку поблизу. Крім того свідок додав, що в момент вказаних подій ОСОБА_2 хоча нецензурно лаявся, однак агресивності в сторону ОСОБА_1 не проявляв. Також запевнив, що автомобіль свідомо наїхав на велосипедиста в той момент, коли він стояв і не рухався, хоча в силу ширини проїзної частини міг об'їхати його.
Судом також допитано свідка ОСОБА_4 , який пояснив, що виходячи з магазину поблизу місця події, він помітив як ОСОБА_2 із незрозумілим предметом в руках наносив удари по автомобілю ОСОБА_1 , при цьому поводив себе агресивно, нецензурно лаявся, розбив лобове скло зі сторони водія. Велосипед в той момент лежав неподалік на проїзній частині. Однак самої ДТП він не бачив, оскільки фактично був очевидцем лише початку конфлікту, що виник між водіями. ДТП , як він згодом дізнався пізніше від інших осіб, сталося на іншій ділянці вулиці.
Заслухавши пояснення учасників пригоди, свідків по справі, оглянувши протокол про адміністративне правопорушення, схему ДТП, інші матеріали справи, дослідивши зібрані по справі докази, приходжу до наступного висновку.
Згідно диспозиції ст. 124 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно п. 13.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабміну від 10 жовтня 2001 р. № 1306, (далі ПДР), під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі (п.2.3б ПДР).
Дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки (п.1.10 ПДР).
Як вбачається зі схеми ДТП від 05.07.19р., на автомобілі «Opel Corsa», н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 наявні потертості переднього бамперу і лівої передньої двері. Велосипед ОСОБА_2 зазнав пошкоджень заднього колеса, рами, задньої зірочки та механізму перемикання передач.
Доводи сторін про те, що схема ДТП складена не належним чином суд не бере до уваги, оскільки така підписана учасниками пригоди, жодних заперечень щодо правомірності складання такої, у них не виникало.
Із оглянутого відеозапису з місця події, на якому сторони підтвердили свою присутність, чітко вбачається як потерпілий ОСОБА_2 під'їхав на велосипеді до авто ОСОБА_1 та почав стукати у його бокове вікно. В той момент ОСОБА_1 , здійснюючи маневр, наїхав на велосипедиста ОСОБА_2 який стояв попереду автомобіля, після чого не зупинившись, з місця пригоди поїхав.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він діяв в стані необхідної оборони спростовуються наступним.
Так, згідно ч.1 ст. 19 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Аналізуючи зміст даної статті, спростовується заперечення своєї вини ОСОБА_1 у скоєнні ДТП шляхом наїзду на велосипедиста, оскільки заявляючи про необхідну оборону останній визнає, що свідомо заподіяв посягаючому шкоду, захищаючи власні права і свободи.
Згідно з ч.2 ст.19 КУпАП, перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання.
Вирішальним при перевищенні меж необхідної оборони є ступінь суспільної шкідливості посягання, що визначає межі допустимої шкоди за необхідної оборони. Очевидно, що завдання тяжкої шкоди тому, хто посягає, повинно бути співрозмірне лише з посяганнями, які становлять значну суспільну шкідливість. Завдана шкода має бути співрозмірною не тільки з суспільною шкідливістю посягання, а й з обстановкою захисту. Характер цієї обстановки залежить від реального співвідношення сил, можливостей і засобів особи, яка захищається, й особи, що посягає.
В даному випадку, на думку суду з боку ОСОБА_1 відбулось перевищення меж необхідної оборони, оскільки вбачається невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання. Умисний наїзд транспортним засобом на велосипедиста міг призвести до тяжких наслідків, в той час як ОСОБА_1 знаходився зачинений в автомобілі, і не був позбавлений права викликати поліцію.
Таким чином, не зважаючи на заперечення ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, така підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, оглянутим судом відеозаписом, показами учасників пригоди, свідків та іншими матеріалами справи.
Суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП кваліфіковані вірно, оскільки він порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу та велосипеда і завдало матеріальних збитків.
При накладенні адміністративного стягнення у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, враховую характер вчиненого та його суспільну небезпеку, особу правопорушника, ступінь його вини, тому на нього слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у виді штрафу.
В силу дії п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" з правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб..
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП ,-
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та оштрафувати його на 20 (двадцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (триста сорок грн.) в доход держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в доход держави у розмірі 384,20 грн.
На постанову може бути подана апеляційна скарга, внесено подання прокурора до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м. Львова.
Суддя І. Є. Зима