справа № 362/228/15 головуючий у суді І інстанції Корнієнко С.В.
провадження № 22-ц/824/8720/19 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
14 серпня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Гасюк В.В.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Київської області на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2019 року у справі за позовом заступника Васильківського міськрайонного прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, визнання відсутнім права власності, -
У січні 2015 року заступник Васильківського міськрайонного прокурора звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України» та просив:
- визнати незаконним і скасувати рішення Глевахівської селищної ради № 850-34-V від 23 лютого 2010 року в частині передачі у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_21 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_1 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 земельних ділянок;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , виданий на ім'я ОСОБА_2 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_2 , яка розташована по АДРЕСА_1 , та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 , виданий на ім'я ОСОБА_3 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_4 , яка розташована по АДРЕСА_1 , та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5 , виданий на ім'я ОСОБА_4 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_6 , яка розташована по АДРЕСА_1 , та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_7 , виданий на ім'я ОСОБА_5 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_8 , яка розташована по АДРЕСА_1 , та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_9 , виданий на ім'я ОСОБА_6 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_10 , яка розташована по АДРЕСА_1 , та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_11 , виданий на ім'я ОСОБА_7 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_12 , яка розташована по АДРЕСА_1 , та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_13 , виданий на ім'я ОСОБА_8 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_14 , яка розташована по АДРЕСА_1 , та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_15 , виданий на ім'я ОСОБА_9 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_16 , яка розташована по АДРЕСА_1 , та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_17 , виданий на ім'я ОСОБА_10 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_18 , яка розташована по АДРЕСА_1 , та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_19 , виданий на ім'я ОСОБА_11 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_20 , яка розташована по АДРЕСА_1 , та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_21 , виданий на ім'я ОСОБА_12 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_22 , яка розташована по АДРЕСА_1 , та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_23 , виданий на ім'я ОСОБА_13 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_24 , яка розташована по АДРЕСА_1 , та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_25 , виданий на ім'я ОСОБА_14 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_26 , яка розташована по АДРЕСА_1 , та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_27 , виданий на ім'я ОСОБА_15 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_28 , яка розташована по АДРЕСА_1 , та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_29 , виданий на ім'я ОСОБА_16 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_30 , яка розташована по АДРЕСА_1 , та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_31 , виданий на ім'я ОСОБА_17 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_32 , яка розташована по АДРЕСА_1 , та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_33 , виданий на ім'я ОСОБА_18 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_34 , яка розташована по АДРЕСА_1 , та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_35 , виданий на ім'я ОСОБА_19 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_36 , яка розташована по АДРЕСА_1 , та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_37 , виданий на ім'я ОСОБА_20 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,558 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_38 , яка розташована по АДРЕСА_1 , та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_39 , виданий на ім'я ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_40 , яка розташована по АДРЕСА_1 , та скасувати його державну реєстрацію;
- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Головного управління Держземагентства у Київській області та Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_4 , НОМЕР_6 , НОМЕР_8 , НОМЕР_10 , НОМЕР_12 , НОМЕР_14 , НОМЕР_16 , НОМЕР_18 , НОМЕР_20 , НОМЕР_22 , НОМЕР_24 , НОМЕР_26 , НОМЕР_28 , НОМЕР_30 , НОМЕР_32 , НОМЕР_34 , НОМЕР_40 , НОМЕР_36 , НОМЕР_38 ;
- визнати відсутнім право власності ОСОБА_1 на зазначені земельні ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 травня 2002 року ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (далі - ДП «ДСВ ІФРГ НАН України) видано державний акт на право постійного користування землею. Рішенням господарського суду Київської області від 30-31 грудня 2008 року задоволено позов Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області та припинено ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 387,19 га, вилучено її у ДП «ДСВ ІФРГ НАН України», визнано недійсним державний акт на право користування землею та скасовано його державну реєстрацію. У подальшому, Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області розпорядилась землями, вилученими у ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» та рішенням селищної ради від 23 лютого 2010 року передано у приватну власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_22 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 земельні ділянки площею по 2,000 га кожна для ведення особистого селянського господарства, розташовані по АДРЕСА_1 . На підставі зазначеного рішення 02 березня 2010 року вказаним фізичним особам було видано державні акти на право приватної власності.
Згідно договорів купівлі-продажу від 26 травня 2010 року вищезазначені особи відчужили земельні ділянки загальною площею 39,558 га на користь ОСОБА_1 , у зв'язку з чим на державних актах було вчинено відмітку про перехід права власності на земельні ділянки. Разом з цим, рішенням господарського суду Київської області від 21 квітня 2010 року, яке залишено без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02 липня 2010 року, задоволено подання Васильківського міжрайонного прокурора за нововиявленими обставинами та переглянуто і скасовано рішення цього суду від 31 грудня 2008 року та прийнято нове рішення, яким в позові Глевахівської селищної ради відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 23 червня 2011 року постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02 липня 2010 року залишено без змін. Селищною радою не подавалися до Управління Держкомзему у Васильківському районі координати місцезнаходження земельних ділянок загальною площею 387,19 га, які були вилучені згідно рішення господарського суду Київської області від 30-31 серпня 2010 року. Відтак, ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» є належним користувачем земельної ділянки. Національна академія наук України не погоджувала вилучення земельних ділянок, не відмовлялася добровільно від права користування ними. Отже, Глевахівська селищна рада не мала права розпоряджатися земельними ділянками та діяла за відсутності для цього повноважень і з порушенням ч. 3 ст. 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», ч. 5 ст. 116, ст. 118, 122, 149, ст. 150 ЗК України.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2019 року у задоволенні позову Києво-Святошинської місцевої прокуратури відмовлено.
В апеляційній скарзі заступник прокурора Київської області просить скасувати рішення суду першої інстанції через неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заступник прокурора зазначає, що суд не надав правової оцінки доводам прокурора щодо порушення права постійного користування ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» оскаржуваним рішенням селищної ради та доказам, наявним у матеріалах справи. ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» є належним користувачем. Надання судом оцінки змісту технічної документації за умови чинності державного акту не може впливати на обсяг цивільних прав ДП «ДСВ ІФРГ НАН України», що виникли з моменту реєстрації правовстановлюючого документу. На підтвердження факту накладення земельних ділянок прокурором надано листи уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів а також карти-схеми. Однак, суд не дав належної оцінки цим доказам та послався на висновок експерта. Проте, суд та експерт залишили поза увагою той факт, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі містить координати поворотних точок (кутів) земель державних підприємств, визначені у державній системі координат СК-63. Вказані координати визначені за польовими вимірюваннями, абсолютно точно або з допустимою похибкою відповідають координатам поворотних точок земельних ділянок, які містяться в технічній документації по складанню державного акта на право постійного користування землею, виготовленої у 2000 році. На момент проведення геодезичних робіт та визначення координат поворотних точок земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» не діяло Положення про порядок встановлення місцевих координат, на яке посилається експерт. Суд також не дав оцінку картографічним матеріалам. Висновки експерта щодо неможливості встановлення факту накладення земельних ділянок є безпідставними та не спростовують доказів і обставин, на які посилався прокурор в ході розгляду справи. Викопіюванням із ортофотоплану в межах Глевахівської селищної ради беззаперечно підтверджується факт накладення земельних ділянок відповідача ОСОБА_1 на земельну ділянку ДП «ДСВ ІФРГ НАН України». До прийняття оскаржуваних рішень спірні земельні ділянки перебували у постійному користуванні ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» як землі сільськогосподарського призначення. Відмова у захисті права позивача з посиланням на положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод свідчить про надання переваги правам відповідача та порушення вимог ст. 6 ЦПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що технічна документація на земельну ділянку ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» не відповідає вимогам законодавства та містить суттєві недоліки, а тому неможливо встановити її чітке місце розташування. Прокурор не довів, що спірні земельні ділянки є саме тими земельними ділянками, що перебували у користуванні ДП «ДСВ ІФРГ НАН України». Рішення селищної ради є законним та обґрунтованим, оскільки воно було винесено в момент чинності рішення Господарського суду Київської області від 31 грудня 2008 року у справі № 18/595-08, а тому ОСОБА_1 є добросовісним набувачем земельних ділянок. Суду не надано доказів, що земельні ділянки, які належать відповідачу, вибули з власності та постійного користування ДП «ДСВ ІФРГ НАН України». Прокурором не наведено жодних підстав вилучення земельних ділянок у законного власника. Витребування у ОСОБА_1 спірних земельних ділянок, придбаних на підставі договорів купівлі-продажу, так само як і скасування державних актів на землю інших відповідачів відповідно до практики ЄСПЛ становить незаконне та непропорційне втручання у права особи, гарантовані ст. 1 Першого протоколу. У прокурора відсутнє право на представництво інтересів ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» та Головного управління Держгеокадастру. Трирічний строк звернення до суду з позовною заявою минув у червні 2014 року.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 20 травня 2002 року державному підприємству «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» (далі - ДП «ДСВ ІФРГ НАН України») видано державний акт на право постійного користування землею серія НОМЕР_41 , який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за НОМЕР_43.
Рішенням господарського суду Київської області від 30-31.12.2008 року було припинено право Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» користування земельною ділянкою площею 387,19 га та визнано недійсним та скасовано державний акт на право постійного користування землею серія НОМЕР_41 .
Рішенням Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області № 850-34-V від 23 лютого 2010 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_22 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 серед інших, передано у приватну власність земельні ділянки площею по 2,000 га кожна для ведення особистого селянського господарства, розташовані по АДРЕСА_1 .
02 березня 2010 року на ім'я ОСОБА_2 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , кадастровий номер НОМЕР_2 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .
02 березня 2010 року на ім'я ОСОБА_3 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 , кадастровий номер НОМЕР_4 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .
02 березня 2010 року на ім'я ОСОБА_4 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5 , кадастровий номер НОМЕР_6 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .
02 березня 2010 року на ім'я ОСОБА_5 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_7 , кадастровий номер НОМЕР_8 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .
02 березня 2010 року на ім'я ОСОБА_6 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_9 , кадастровий номер НОМЕР_10 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .
02 березня 2010 року на ім'я ОСОБА_7 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_11 , кадастровий номер НОМЕР_12 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .
02 березня 2010 року на ім'я ОСОБА_8 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_13 , кадастровий номер НОМЕР_14 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .
02 березня 2010 року на ім'я ОСОБА_9 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_15 , кадастровий номер НОМЕР_16 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .
02 березня 2010 року на ім'я ОСОБА_10 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_17 , кадастровий номер НОМЕР_18 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .
02 березня 2010 року на ім'я ОСОБА_11 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_19 , кадастровий номер НОМЕР_20 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .
02 березня 2010 року на ім'я ОСОБА_12 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_21 , кадастровий номер НОМЕР_22 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .
02 березня 2010 року на ім'я ОСОБА_13 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_23 , кадастровий номер НОМЕР_24 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .
02 березня 2010 року на ім'я ОСОБА_14 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_25 , кадастровий номер НОМЕР_26 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .
02 березня 2010 року на ім'я ОСОБА_15 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_27 , кадастровий номер НОМЕР_28 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .
02 березня 2010 року на ім'я ОСОБА_16 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_29 , кадастровий номер НОМЕР_30 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .
02 березня 2010 року на ім'я ОСОБА_17 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_31 , кадастровий номер НОМЕР_32 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .
02 березня 2010 року на ім'я ОСОБА_18 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_33 , кадастровий номер НОМЕР_34 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .
02 березня 2010 року на ім'я ОСОБА_1 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_39 , кадастровий номер НОМЕР_40 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .
02 березня 2010 року на ім'я ОСОБА_19 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_35 , кадастровий номер НОМЕР_36 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .
02 березня 2010 року на ім'я ОСОБА_20 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_37 , кадастровий номер НОМЕР_38 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 (а.с.31-53, Т.1).
Рішенням господарського суду Київської області від 21 квітня 2010 року було задоволено подання Васильківського міжрайонного прокурора про перегляд рішення господарського суду Київської області від 30-31.12.2008 року за нововиявленими обставинами, яким рішення скасоване та прийнято нове рішення, яким у позові Глевахівської селищної ради про припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» - відмовлено.
Згідно із договорами купівлі-продажу від 26 травня 2010 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_24 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , здійснили відчуження земельних ділянок ОСОБА_1 , у зв'язку із чим на державних актах на право власності на земельні ділянки було проставлені відмітки про перехід права власності на земельні ділянки до ОСОБА_1 .
Згідно листа Управління Держземагентства у Васильківському районі Київської області № 4722/01-1 від 11 грудня 2014 року земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_42 мають перетин із земельною ділянкою № 6 Дослідного виробництва Інституту фізіології рослин і генетики. (а.с.16, Т.1).
Разом із листом Головного Управління Держземагенства у Київській області було надано графічне зображення (викопіювання) із зазначенням місць взаємного розташування земельної ділянки ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» та земельних ділянок, що належать ОСОБА_1 , згідно якого ця земельна ділянка має перетини із земельною ділянкою наданої ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» (а.с.96-97, Т.1).
Науково-технічний звіт з виконання робіт за темою: «Відновлення значень координат меж земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні в Дослідного виробництва Інституту фізіології рослин і генетики з додатком у вигляді викопіювання із ортофотоплану з урахуванням Технічної документації не підтверджує факту накладення спірних земельних ділянок (а.с. 5-13, Т.3).
Відповідно до висновку судової комплексної експертизи з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи № 14039/15-41/17877-7895/15-41 від 20 жовтня 2015 року, неможливо визначити чітке місце розташування земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні ДП «ДСВ ІФРГ НАН України»; неможливо встановити факт накладення земельних ділянок, оскільки координати поворотних точок (кутів) меж земельних ділянок, загальною площею 971,21 га, яка перебуває у постійному користуванні ДП «ДСВ ІФРГ НАН України», є координатами умовної системи координат, які не мають прив'язки до пунктів Державної геодезичної мережі України.
У Висновку експертом зазначено про неможливість встановлення чіткого розташування земельної ділянки, право користування якою на підставі Державного акту належить Дослідному виробництву Інституту фізіології рослин і генетики (висновок із питання № 6). Координати поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки, отримані за допомогою дигитайзера без проведення польових робіт по їх визначенню, не містять прив'язки до пунктів Державної геодезичної мережі України. Внаслідок цього за ними можна встановити виключно площу та конфігурацію, а не місце розташування земельної ділянки.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем земельних ділянок. Прокурором не підтверджено факт накладення земельних ділянок, що належать ОСОБА_1 із земельною ділянкою, що належить на праві постійного користування ДП «ДСВ ІФРГ НАН України».
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 116 ЗК України, в редакції яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 125, 126 ЗК України (в редакції, яка діяла на момент видачі державного акту у 2002 році) право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом.
Згідно ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Згідно ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Згідно ч. 3 ст. 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності НАН України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» вилучення земельних ділянок НАН чи галузевих академій може здійснюватися лише за згодою Президії НАН України.
Заявляючи позовні вимоги, прокурор вказував на те, що земельні ділянки були виділені фізичним особам за рахунок земель, які належали на праві постійного користування ДП «ДСВ ІФРГ НАН України». Останнє не надавало свою згоду на вилучення у нього спірних земельних ділянок.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підтвердження позовних вимог, прокурор надав листи Управління Держземагентства у Васильківському районі Київської області, згідно яких земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_42 мають перетин із земельною ділянкою № 6 Дослідного виробництва Інституту фізіології рослин і генетики, а також технічну документацію та карти-схеми.
З метою з'ясування обставин, які мають значення для справи, у справі було призначено судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання, зокрема, чи накладаються земельні ділянки кадастровими номерами НОМЕР_42 , що перебувають у приватній власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні ДП «ДСВ ІФРГ НАН України». Однак, згідно висновку судової комплексної експертизи з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи неможливо визначити чітке місце розташування земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» та неможливо встановити факт накладення земельних ділянок.
В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що на підтвердження факту накладення земельних ділянок ним надано листи уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а також карти-схеми. Технічна документація містить координати поворотних точок (кутів) земель державних підприємств, визначені у державній системі координат, які визначені за польовими вимірюваннями, абсолютно точно або з допустимою похибкою відповідають координатам поворотних точок земельних ділянок, які містяться в технічній документації, виготовленої у 2000 році. Викопіюванням із ортофотоплану в межах Глевахівської селищної ради беззаперечно підтверджується факт накладення земельних ділянок відповідача ОСОБА_1 на земельну ділянку ДП «ДСВ ІФРГ НАН України».
Разом з тим, прокурор залишив поза увагою той факт, що надані ним докази не є достатніми для встановлення наявності накладення земельних ділянок відповідача ОСОБА_1 на земельну ділянку ДП «ДСВ ІФРГ НАН України».
Дана справа розглядалася судами неодноразово. Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направляючи справу на новий розгляд у суд першої інстанції, касаційний суд в ухвалі від 06 вересня 2017 року (а.с.84, Т.4) вказав на те, що апеляційний суд не зазначив, якими саме безспірними, належними та допустимими доказами доводиться наявність перетину земельних ділянок сторін у справі. При цьому, формальне, без оцінки посилання на копію технічної документації та графічні зображення, при тому, що експерт ці докази визнав недостатніми, є ухваленням рішення на припущеннях.
В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, на момент проведення геодезичних робіт та визначення координат поворотних точок земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» не діяло Положення про порядок встановлення місцевих координат, на яке посилається експерт. Висновки експерта щодо неможливості встановлення факту накладення земельних ділянок є безпідставними та не спростовує доказів і обставин, на які посилався прокурор в ході розгляду справи.
Відповідно до ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Під час нового розгляду справи по суті судом першої інстанції ставилося на обговорення питання про призначення повторної експертизи, однак, прокурор не заявляв клопотання про її проведення, а зазначив, щодо виклику експерта він не наполягає (а.с.66, Т.5).
Відповідно до ч. 1 ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
У якості доказів на підтвердження своїх вимог прокурор надав до суду листи Управління Держземагентства у Васильківському районі Київської області. Однак, Управління Держземагентства у Васильківському районі Київської області є структурним підрозділом Головного управлінняДержгеокадастру у Київській області, в інтересах якого заявлено позов. Тобто, прокурор надав суду докази, які були отримані ним від особи, зацікавленої у результаті розгляду справи.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).
Згідно пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
У пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України від 14 жовтня 2014 № 1697-VII «Про прокуратуру».
У частині третій статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Тлумачення частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Разом з тим, при зверненні до суду в інтересах Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України», Головного управління Держгеокадастру у Київській області прокурором не надано суду доказів на підтвердження повідомлення прокурором цих суб'єктів про звернення до суду з позовом в їхніх інтересах (постанова Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 760/21583/15-ц).
Прокурором також не обґрунтовано у чому полягає порушення інтересів Головного управління Держземагенства у Київській області, а також не надано суду доказів неможливості захисту державних інтересів, відповідними суб'єктами владних повноважень та самими позивачами, що в силу вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» унеможливлює звернення до суду саме прокурора.
За таких обставин, висновки суду щодо відсутності підстав до задоволення позову відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на наявних у справі доказах та доводами апеляційної скарги не спростовуються, що у відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України є підставою до залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області залишити без задоволення.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повне судове рішення складено 15 серпня 2019 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.