Справа № 11-cc/824/4643/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
07 серпня 2019 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2019 року, -
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.07.2019 року задоволено клопотання слідчого СВ Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_8 та накладено арешт на екскаватор марки «Volvo» модель «L220E» PIN (Product Identification Number) НОМЕР_1 , та 2 ключі (пульти запуску) до нього, із встановленням обмежень у вигляді заборони користування та заборони розпоряджання майном.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, власник майна ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.07.2019 року скасувати, розглядати справу за відсутністю учасників судового провадження.
Власник майна ОСОБА_6 зазначив, що ознайомився із оскаржуваною ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області лише 20.07.2019 року.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що 13.07.2019 року водій без його згоди за допомогою належного йому майна, а саме екскаватора марки «Volvo» модель «L220E» PIN(ProductIdentificationNumber) L220EV4510,виконував роботи з розчистки земельної ділянки, після чого був доставлений на майданчик, який охороняється патрульними автомобілями поліції.
На думку власника майна в оскаржуваній ухвалі слідчого судді відсутні дані, які ж саме дії здійснювалися навантажувачем, останній за своїм цільовим призначенням може перевантажувати, переміщати різного виду, обсягу і ваги вантажі, в тому числі і сміття. Дії навантажувача були спрямовані саме на планування ділянки під подальше будівництво.
В судове засідання у справі власник майна та прокурор не з'явилися, причини своєї неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за відсутності власника майна та прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання слідчого про арешт майна було розглянуто слідчим суддею без повідомлення та участі представникавласника майна, а про існування оскаржуваної ухвали стало відомо лише 20.07.2019 року. Апеляційну скаргу було подано власником майна ОСОБА_6 за допомогою поштового зв'язку 25.07.2019 року, тобто в межах передбаченого законом строку, у зв'язку з чим, він поновленню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів клопотання, СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110100001172 від 11.07.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Орган досудового розслідування зазначає, що в період часу з 2016 року по 2019 рік невстановлені особи самоправно, тобто самовільно, всупереч установленому законом порядку, в межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району, Київської області на території ГО СТ «Буревісник-3». вчинили самоправні дії направлені на завезення на земельну ділянку будівельного сміття, законність дій яких оспорюється окремим громадянином, чим заподіяли значну шкоду.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 повідомив, що перебуває на посаді голови правління ГО СТ «Буревісник-3», з 2008 року.
З 2016 року на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області невідомі йому раніше особи почали рубати дерева поряд з територією ГО СТ «Буревісник-3». Пізніше на територію де проводилась порубка дерев, почали вивозити сміття в промислових масштабах. Та продовжують вивозити сміття по сьогоднішній день. Крім того останній зазначив, що сміття завозиться на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220882600040010804, 3220882600040010803, 3220882600040010789, 3220882600040010904. 3220882600040010905. Частина з вказаних земельних ділянок належить Асефу Гулієву. Сміття завозиться на вантажному автомобілі марки «Камаз» н.з. НОМЕР_2 , оранжевого кольору, автомобілі марки «Камаз» н.з. НОМЕР_3 зеленого кольору, на вантажному автомобілі синього кольору н.з. НОМЕР_4 , та на автомобілі марки «Газель» білого кольору н.з. НОМЕР_5 . Всі вище перелічені автомобілі були повністю набиті сміттям, яке в подальшому викидалось на територію суміжну з територією ГО СТ «Буревісник-3». Дані автомобілі вивозять сміття з 2016 року по теперішній час. Вивезене сміття регулярно палиться, через що саме в момент випалювання сміття на території домоволодіння останнього, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та на території інших домоволодінь в ГО СТ «Буревісник-3» знаходитись неможливо. Крім того у зв'язку з тим, що територія суміжна з територією ГО СТ «Буревісник-3» забита сміттям, в двір до ОСОБА_9 почали стікати відходи.
З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення даного кримінального правопорушення, відшукання і вилучення предметів, а також інших речей, які мають значення для досудового розслідування та в подальшому можуть бути використані як доказ під час судового розгляду, 13.07.2019 року в період часу з 13 години 00 хвилин по 13 годину 20 хвилин за адресою: Київська область. Бориспільський район, адміністративні межі Гнідинської сільської ради, урочище «Перший Шлюз», вулиця Приозерна, на земельній ділянці з кадастровим номером: 3220882600:04:001:0905, було проведено огляд земельних ділянок та підтвердження або спростування факту злочинних дій.
Так, під час проведення огляду, який був проведений з метою, відшукання і вилучення предметів, а також інших речей, які мають значення для досудового розслідування та в подальшому можуть бути використані як доказ під час судового розгляду, було виявлено будівельне сміття яке знаходиться на вказаній земельній ділянці та суміжних їз нею також у подальшому було виявлено та вилучено екскаватор марки «Volvo» модель «L220E» PIN (Product Identification Number) НОМЕР_1 , та 2 ключі (пульти запуску) до нього.
15.07.2019 року слідчий СВ Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 за погодженням із прокурором Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_8 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на екскаватор марки «Volvo» модель «L220E» PIN (Product Identification Number) НОМЕР_1 , та 2 ключі (пульти запуску) до нього, із встановленням обмежень у вигляді заборони користування та заборони розпоряджання майном.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.07.2019 року клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на вищезазначене майно.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 цього Кодексу речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно, оскільки останнє в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України.
З урахуванням цього слідчий суддя, встановив належну правову підставу, передбачену ч. 1 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на екскаватор марки «Volvo» модель «L220E» PIN (Product Identification Number) НОМЕР_1 , та 2 ключі (пульти запуску) до нього, оскільки вони, як встановила колегія суддів, відповідають критеріям ст. 98 КПК України.
Відповідно до матеріалів провадження, слідчий, звернувшись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження його як речового доказу, долучив до матеріалів провадження постанову від 13.07.2019 року, згідно якої майно, на яке він просить накласти арешт, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій зазначено підстави для визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України.
Також, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводам представника, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання органу досудового розслідування, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності. При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга власника майна задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_8 та накладено арешт на екскаватор марки «Volvo» модель «L220E» PIN (Product Identification Number) НОМЕР_1 , та 2 ключі (пульти запуску) до нього, із встановленням обмежень у вигляді заборони користування та заборони розпоряджання майном, - залишити без змін, а апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
__________________ ______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3