Справа № 11-cc/824/4505/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
06 серпня 2019 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 12 червня 2019 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_10 ,
представника власників майна - ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 12.06.2019 року задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_10 про накладення арешту та накладено арешт на майно, яке було вилучене під час проведення обшуку 04.06.2019 року у кримінальному провадженні № 12018100090008383 від 23.07.2018 року, за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
мобільний телефон марки «Iphone-6», імей: НОМЕР_1 ;
мобільний телефон марки «НТС», імей1: НОМЕР_2 , імей2: НОМЕР_3 ;
мобільний телефон марки «НТС», імей: НОМЕР_4 ;
сім-карта мобільного оператора «Водафон Україна»;
жорсткий диск «WD» чорного кольору;
картка «Лайф» за номером НОМЕР_5 ;
виписка із медичної картки № НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_12 ;
мобільний телефон «Fly» чорного кольору, імей : НОМЕР_7 ;
жорсткий диск синього кольору марки «Toshiba» на 4 Gb;
ноутбук марки « Асус», модель «UX31 A Notebook PC»;
ноутбук марки «Toshiba», серійний номер 5в093370к;
дві сім-картки мобільного оператора «Київстар» з написами НОМЕР_8 та НОМЕР_9 ;
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ОСОБА_6 подала в інтересах ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 апеляційну скаргу, в якій просить визнати причини пропущення строку на апеляційне оскарження поважними та поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 12.06.2019 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, представник ОСОБА_6 зазначає, що власники майна або їх представник безпідставно не були викликані до зали судових засідань для розгляду клопотання слідчого, що, на думку представника власників майна призвело до порушення прав сторони на справедливий розгляд, змагальність та доведення своєї позиції доказами.
Крім того, в ухвалі слідчого судді вказано, що арешт на майно необхідно накласти з метою збереження речового доказу, між тим, протоколу огляду речового доказу слідчим не додано, не було з'ясовано слідчим суддею і того, яке саме майно було вилучене та кому воно належить. Від так, було вилучено особисті речі племінниці ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , що використовуються останньою для роботи та навчання, яка проживає за вказаною адресою.
Разом з тим, як зазначає апелянт, в оскаржуваній ухвалі не зазначено, яке відношення мають власники майна та їх майно, на яке накладено арешт, до вчиненого кримінального правопорушення.
Щодо пропущення строків на апеляційне оскарження, адвокат вказує на те, що розгляд клопотання слідчого відбувався без повідомлення власників майна та їх представника, про існування оскаржуваної ухвали останній стало відомо лише 17.07.2019 року.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження, заслухавши пояснення представника власників майна, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, пояснення прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити ухвалу слідчого судді без змін, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, слідчим відділом Солом'янського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12018100090008383, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2018 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 332 КК України.
Зокрема, органом досудового розслідування зазначено, що 02.08.2018 року до слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві, надійшов рапорт слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві, про те, що група невстановлених осіб, шляхом підроблення документів, а саме: оформлення туристичних ваучерів від неіснуючих фірм, на підставі яких іноземці безпідставно отримують візу категорії "В", підроблення медичних довідок, довідок про несудимість, оформлення фіктивних шлюбів, посвідок на постійне та тимчасове проживання в Україні та віз до країн ЄС, незаконно переправляє осіб через державний кордон України.
Також, слідчий зазначив, що 04.06.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 07.05.2019 року було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході проведення обшуку було виявлено майно, зазначене в резолютивній частині ухвали.
11.06.2019 року слідчий слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_10 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучене під час проведення обшуку 04.06.2019 року у кримінальному провадженні № 12018100090008383 від 23.07.2018 року, за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «Iphone-6», імей: НОМЕР_1 ;
мобільний телефон марки «НТС», імей1: НОМЕР_2 , імей2: НОМЕР_3 ;
мобільний телефон марки «НТС», імей: НОМЕР_4 ;
сім-карта мобільного оператора «Водафон Україна»;
жорсткий диск «WD» чорного кольору;
картка «Лайф» за номером НОМЕР_5 ;
виписка із медичної картки № НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_12 ;
мобільний телефон «Fly» чорного кольору, імей : НОМЕР_7 ;
жорсткий диск синього кольору марки «Toshiba» на 4 Gb;
ноутбук марки « Асус», модель «UX31 A Notebook PC»;
ноутбук марки «Toshiba», серійний номер 5в093370к;
дві сім-картки мобільного оператора «Київстар» з написами НОМЕР_8 та НОМЕР_9 ;
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 12.06.2019 року клопотання слідчого було задоволено.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 цього Кодексу речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно, оскільки останнє в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України.
З урахуванням цього, слідчий суддя встановив належну правову підставу, передбачену ч. 1 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно, як встановила колегія суддів, відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак наведених в ст. 98 КПК України може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.
Аналізуючи наведені вимоги закону, колегія суддів переконана, що висновок органу досудового розслідування щодо відповідності майна тим чи іншим ознакам ст. 98 КПК України може бути зроблений лише в тексті постанови, яка має відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, зокрема містити мотиви прийнятого рішення.
Наведені слідчим у клопотанні про арешт майна підстави, у зв'язку з якими майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, не може бути визнано достатнім для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки, згідно положень ст. 171 КПК України, наведені у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання, тоді як саме клопотання не є доказом будь-яких обставин.
Таким чином, відповідно до матеріалів провадження, слідчий, звернувшись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження його як речового доказу, долучив до матеріалів провадження постанову слідчого Солом'янського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві ОСОБА_11 від 05.06.2019 року, згідно якої майно, на яке він просить накласти арешт, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій зазначено підстави для визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України.
Колегія суддів звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Також, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий у поданому клопотанні просив розглядати його без повідомлення власників майна, на яке просив накласти арешт.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність порушень в діях слідчого судді щодо неповідомлення власника майна або його представника про дату, час та місце розгляду клопотання слідчого.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводам представника, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання органу досудового розслідування, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.
При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власника майна задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 12 червня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_10 про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, яке було вилучене під час проведення обшуку 04 червня 2019 року у кримінальному провадженні № 12018100090008383 від 23.07.2018 року, за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
мобільний телефон марки «Iphone-6», імей: НОМЕР_1 ;
мобільний телефон марки «НТС», імей1: НОМЕР_2 , імей2: НОМЕР_3 ;
мобільний телефон марки «НТС», імей: НОМЕР_4 ;
сім-карта мобільного оператора «Водафон Україна»;
жорсткий диск «WD» чорного кольору;
картка «Лайф» за номером НОМЕР_5 ;
виписка із медичної картки № НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_12 ;
мобільний телефон «Fly» чорного кольору, імей : НОМЕР_7 ;
жорсткий диск синього кольору марки «Toshiba» на 4 Gb;
ноутбук марки « Асус», модель «UX31A Notebook PC»;
ноутбук марки «Toshiba», серійний номер 5в093370к;
дві сім-картки мобільного оператора «Київстар» з написами НОМЕР_8 та НОМЕР_9 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
__________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4