ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у забезпеченні позову
15 серпня 2019 року м. Київ № 640/15143/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративні справі:
за позовом ОСОБА_1
до Прокуратури Київської області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Прокуратури Київської області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов'язків прокурора Київської області від 03.07.2019 №2дк.
Разом із позовною заявою, позивач подав заяву про забезпечення позову в адміністративній справі, шляхом зупинення дії наказу виконувача обов'язків прокурора Київської області від 03.07.2019 №2дк до винесення рішення справи по суті.
Заява обґрунтована тим, що оскаржуваним наказом виконувача обов'язків прокурора Київської області від 03.07.2019 № 2дк у відповідності до п. 8 ч. І ст. 11 Закону України «Про прокуратуру» мене притягнуто до дисциплінарної відповідальності з накладенням дисциплінарного стягнення у виді заборони на строк на 6 місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду. Відповідно до п. 7 Положення про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 09.08.2017 № 234 щомісячна премія не виплачується працівникам за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення. Враховуючи те, що на утриманні позивача перебуває малолітній син, який є інвалідом з дитинства, останній вважає, що виконання оскаржуваного наказу істотно впливає на матеріальний стан сім'ї позивача.
Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж поданої заяви про забезпечення позову, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти
Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
В той же час, суд враховує, що згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Крім того, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Адекватність заходу до забезпеченню позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач фактично оскаржує наказ про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, наслідком якого є позбавлення позивача премії та права призначення на посаду вищого рівня. Тобто, заявлена позивачем вимога про забезпечення позову, фактично ґрунтується на припущеннях, які носять ймовірний характер та стосуються можливих дій відповідача у майбутньому щодо виконання оскаржуваного наказу.
При цьому, суд звертає увагу, що забезпечуючи даний позов, шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії, суд фактично вирішує службові відносини між позивачем та роботодавцем з відповідними правовими наслідками - виплатою премії, просування по службі тощо.
Оскільки питання правомірності оскаржуваного наказу є предметом розгляду даної справи, то задоволення клопотання про забезпечення позову фактично буде розглядом позовних вимог по суті, що не відповідає меті інституту забезпечення адміністративного позову.
Крім того, суд зазначає, що заявником не наведено достатньої обґрунтованості доводів очевидності небезпеки заподіяння шкоди їх правам та інтересам.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 77, 150, 151,154,241-243,248, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.
Ухвалу направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Мазур