ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
13 серпня 2019 року м. Київ № 640/14811/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. (далі - відповідач), у якому просить суд:
визнати бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо невключення відомостей щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправною;
зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на суму 120 000,00 грн.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення наведених норм, позивачем до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Водночас, у позовній заяві заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що позивач входить до переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».
З приводу зазначеного, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
За приписами статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Зі змісту зазначеного пункту вбачається, що визначальною ознакою, яка характеризує фізичну особу, як споживача, є те, що ця особа придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію.
Відповідно, позивач є споживачем у відносинах з ПАТ «Дельта Банк», з яким позивачем укладено договір банківського рахунку, тоді як Фонд (та його уповноважені особи) в розумінні Закону не є виконавцем та виробником послуг.
Водночас, даний позов стосується зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Дельта Банк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо позивача, як вкладника ПАТ «Дельта Банк», який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.
Отже, не викликає сумнівів, що у спірних правовідносинах позивач не придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити вироби (товари), оскільки вони є предметами матеріального світу на відміну від предмету позовних вимог.
Таким чином, правовідносини щодо внесення Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб змін чи доповнень до переліку стосовно особи, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом, не є послугою, у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки така діяльність визначена не договором, а Законом.
Що стосується посилання представника позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 по справі № 817/649/16 суд не бере до уваги, оскільки правовідносини у даній справі не є подібними з правовідносинами, що були предметом розгляду у вказаній справі.
Крім того, у рішенні Великої Палати Верховного Суду зазначено, що дія частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється на спори, які виникають між вкладниками банку та Фондом під час здійснення останнім владних управлінських функцій, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами на підставі пункту 4 частини другої статі 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
В той час, у даній справі оскаржується бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невключення відомостей про вкладника та, відповідно, зобов'язання внести зміни та доповнення до Переліку вкладників, а не здійснення виплат за вкладами.
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» у спірних правовідносинах виступає суб'єктом владних повноважень, який виконує публічно-правові функції та не є надавачем послуг, а позивач не є споживачем у цих правовідносинах. Тому спірні правовідносини не стосуються захисту прав споживачів, відповідно позивач не може бути звільнений від сплати судового збору як споживач.
Водночас, згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» передбачено, що з 1 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 грн.
З урахуванням викладеного, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позову немайнового характеру у розмірі 768,40 грн.
Окрім того, суд також зазначає, що у відповідності до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Представник позивача в обґрунтування поважності причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом посилається на те, що позивач не погоджується із бездіяльністю Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» щодо подачі до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни/додаткову інформацію до переліку вкладників стосовно позивача, тобто правовідносини, з якими позивач пов'язує порушення свого права, є триваючими і продовжується на момент подання адміністративного позову до суду.
Крім того, зазначив, що початок перебігу бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» можна відраховувати з кожного дня після 23.09.2015 до моменту звернення із позовом до суду, оскільки позивач вправі розраховувати на вчинення правомірних дій, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з боку суб'єкта владних повноважень при наявності права позивача на відшкодування гарантованої суми вкладу.
Разом з тим, судом встановлено, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала адміністративна справа №826/27105/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, за участю третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 24.02.2015 №003-28562-240215 та зобов'язання Уповноваженої особи Фонду включити до переліку вкладників ОСОБА_1 до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.03.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017, по вказаній справі №826/27105/15 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Беручи до уваги вище встановлені обставини, вбачається, що про порушення своїх прав та інтересів щодо невключення до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 24.02.2015 №003-28562-240215 ОСОБА_1 було відомо ще у 2017 році.
В той час, з даним позовом ОСОБА_1 звернулась до суду 06.08.2019.
Таким чином, викладені у позовній заяві підстави щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду суд визнає неповажними, тому в силу частини першої статті 123 КАС України позовну заяву слід залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн., а також надати до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та докази наявності поважних причин його пропуску.
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
4. Копію ухвали надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя В.П. Шулежко