16 серпня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/716/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-
Головне управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило стягнути з позивача податковий борг в загальній сумі 8582,80 грн - в дохід бюджету.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок несплати відповідачем орендної плати з фізичних осіб за користування земельною ділянкою, податковим органом сформовано податкове - повідомлення рішення № 4267799-08-0907 від 30.04.2018 року на суму 8582,80 грн, яке вручено відповідачу.
У зв'язку з тим, що сума податкових зобов'язань не сплачена своєчасно та у визначеному розмірі, відповідачу направлено податкову вимогу форми "Ф" № 15588-17 від 12.09.2017р. Проте, вжитті заходи не призвели до погашення наявного боргу у добровільному порядку, у зв'язку з чим позивач, посилаючись на норми Податкового кодексу України, просить суд стягнути податковий борг з відповідача на загальну суму 8582,80 грн.
Відповідач правом визначеним ст. 162 КАС України на подання відзиву на адміністративний позов не скористався.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливе та доцільне розглянути справу на підставі наявних матеріалів та доказів у порядку спрощеного письмового провадження.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Як вбачається із матеріалів справи за відповідачем рахується заборгованість з земельного податку фізичних осіб в сумі 8582,80 грн. (а.с.9)
Податковий борг утворився внаслідок несплати суми грошового зобов'язання, визначеного на підставі податкового повідомлення - рішення форми "Ф" від 30.04.2018 року № 4267799-08-0907 (а.с.10).
Оскільки відповідач в добровільному порядку суму податкового боргу у розмірі 8582,80 грн не сплатив, позивач звернувся до суду з цим позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податкове зобов'язання згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 265.1 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю.
Згідно з п. 14.1.147 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до п. 14.1.72 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).
Ставка земельного податку для цілей розділу XII цього Кодексу - законодавчо визначений річний розмір плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки. (п.14.1.240 ПК України )
Платники земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.(п.269.1 ПК України)
Відповідно до п. 270.1. ПК України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.(п. 271.1. ПК України)
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).(п.п. 285.1. 285.2 ПК України)
Згідно п. 286.1. ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 286.5 ПК України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Згідно п. 287.5 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до приписів розділу ІІ наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204 "Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків", контролюючий орган складає податкове повідомлення - рішення за формою "Ф" - для платників податків - фізичних осіб, якщо відповідно до законодавства контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних із порушенням податкового або іншого законодавства .
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Однак, відповідач не сплатив визначену суму узгодженого грошового зобов'язання, в результаті чого виник податковий борг.
Пунктом 59.5 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що контролюючим органом направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 12.09.2017 року № 15588-17 на суму боргу 6490,01 грн. (а. с. 11). Однак, борг не був погашений відповідно до даних інтегрованої картки платника податків.
Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг з земельного податку з фізичних осіб, який додатково підтверджується розрахунком заборгованості станом на 12.06.2019 року (а. с. 9), та відомостями інтегрованої картки платника податків (а. с. 17).
Станом на день розгляду даної справи в суді вказана заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена.
Стаття 61 ПК України передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи фіскальної служби.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у відповідача податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову повністю.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведення експертиз. За відсутності вказаних витрат, суд не вирішує питання про їх стягнення.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
1.Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_1 ), податковий борг в сумі 8582,80 грн - до місцевого бюджету.
3. Розподіл судових витрат не здійснюється.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 20, код ЄДРПОУ 39394463)
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя Боднарюк О.В.