16 серпня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/796/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Публічне акціонерне товариство "ФІДОБАНК" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
встановив:
У лютому 2016 року ОСОБА_1 ( далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області ( далі - відповідач, Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Публічне акціонерне товариство "ФІДОБАНК" ( далі третя особа, ПАТ "ФІДОБАНК"), у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області від 12.10.2015 р. № 0004361703.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016 р., позов задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області № 0004361703 від 12 жовтня 2015 року.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Херсонського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 р. справа передана на розгляд судді Дубровній В.А.
Ухвалою суду у складі головуючого судді Дубровної В.А. від 22.04.2019 року справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.05.2019 р.
Ухвалою суду від 22.05.2019 року оголошено перерву в підготовчому засіданні до 19.06.2019 року.
Підготовче засідання, призначене на 19.06.2019 року, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному, призначено підготовче засідання на 15.07.2019 року о 09.00 год.
Протокольною ухвалою суду від 15.07.2019 року здійснено заміну первісного відповідача Херсонську ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на належного Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ( далі - відповідач ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі).
Ухвалою суду від 15.07.2019 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 24.07.2019 р.
Протокольною ухвалою суду від 24.07.2019 року у зв'язку з відсутністю відомостей щодо повідомлення позивача про судове засідання відкладено розгляд справи на 07.08.2019 року.
В судове засідання 07.08.2019 року учасники справи не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надавши клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Протокольною ухвалою суду від 07.08.2019 року на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України вирішено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, вказані вимоги позивач обґрунтовував тим, що 30.10.2015 р. ним було отримано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області від 12.10.2015 р. № 0004361703 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на суму 187 283,60 грн., яке прийнято на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 516/21-03-17-03/2395301894 від 24.09.2015 р. Проте, позивач вважає проведену перевірку незаконною, оскільки у встановлений законодавством термін він не був повідомлений про її проведення, що позбавило його можливості оскаржити результати перевірки. Крім того, позивач вважає, що податковий орган невірно обчислив суму додаткового блага, отриманого позивачем, оскільки, окрім тіла прощеного кредиту враховано також відсотки та неустойку, що суперечить пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 47 ПК України. З огляду на викладене, позивач просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення - рішення.
15.05.2019 року відповідач надав до суду відзив на позов, яким заперечує проти його задоволення, оскільки перевіркою достовірності відображених у податковій декларації відомостей щодо відображення додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, встановлено не відображення позивачем в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік отримання додаткового блага у сумі 897 730,25 грн., що призвело до заниження загального річного оподатковуваного доходу та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
11.07.2019 року представником третьої особи надано до суду письмові пояснення, у яких повідомляє, що листом - повідомленням про прощення боргу від 25.11.2014 року за вих. № 1109 ПАТ "ФІДОБАНК" повідомив Вязкова О ОСОБА_2 про те, що на засіданні кредитного комітету ПАТ "ФІДОБАНК", що відбулося 03.11.2014 р., було прийнято рішення про звільнення його від подальшого виконання зобов'язань за кредитним договором № С_00312/49_08 від 03.07.2008 р., укладеним між АБ "Факторіал-Банк", правонаступником якого є ПАТ "ФІДОБАНК" та Вязковим ОСОБА_3 , шляхом прощення (анулювання) залишку боргу за вказаним кредитним договором та звільнення від сплати штрафних санкцій. Даним листом також повідомлено Вязкова О ОСОБА_2 про те, що сума його прощеного боргу в перерахуванні на національну валюту України гривню за курсом НБУ станом на 25 вересня 2014 року (1506,0794 грн. за 100 дол. США), що еквівалентно 897 730,25 грн., та вказана сума відповідно до пункту 164.2.17 статті 164 ПК України включається до його доходу, отриманого як додаткове благо і підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.
Дослідивши подані сторонами докази, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Так, скасовуючи постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25.04.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016 у справі № 821/228/16, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.03.2019 р. вказав на те, що " У спірній ситуації судові інстанції достеменно не перевірили обставини щодо підстави невручення спірних поштових відправлень, зокрема, шляхом скерування судового запиту до відповідного відділення поштового зв'язку. Так, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що повідомлення від 22.09.2015 № 656/21-03-17-03 про дату, час та місце проведення перевірки, а також акт перевірки не вручено позивачу з підстави "відсутня адреса". Утім, як свідчать наявні в матеріалах справи копії конвертів, документи не вручено ОСОБА_1 , оскільки "відсутній такий будинок", у той час як цей реквізит контролюючим органом заповнено правильно. Більш того, вказана відповідачем адреса в частині зазначення індексу, міста, вулиці та будинку повністю збігається з адресою, за якою судом здійснювалось листування з позивачем".
Відповідно до ч. 6 ст. 353 КАС України постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
Як встановлено судом при новому розгляді справи та підтверджується матеріалами справи, у вересні 2015 року посадовими особами Головного управління ДФС у Херсонській області на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 78.1.1, 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків Вязкова ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1 ) з питання отримання доходу (додаткового блага) у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р., в ході якої встановлено порушення пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України внаслідок не включення платником податку до загального річного оподатковуваного доходу і недекларування суми доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 897730,25 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 149 690,88 грн., а також порушення п. 49.1, 49.2 ст. 49, пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПК України внаслідок до ДПІ у м. Херсоні податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік.
На підставі вказаних висновків акту перевірки ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області прийнято податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 12.10.2015 року № 0004361703 про збільшення суми грошового зобов'язання ОСОБА_1 за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування" на загальну суму 187 283,60 грн., у тому числі за основним платежем на суму 149 690,88 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 37 592,72 грн.
Вважаючи, що вказана документальна позапланова невиїзна перевірка є незаконною, а її висновки не відповідають вимогам Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення на предмет його відповідності ст. 2 КАС України та узгодженості з діючими, на момент виникнення спірних правовідносин, положеннями Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин ( далі - ПК України), суд вказує про таке.
Згідно пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу контролюючі органи мають право проводити, зокрема, документальні позапланові невиїзні перевірки.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. (п. 78.4 ст. 78 ПК України)
Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені статтею 79 ПК України.
Зокрема, відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України 79.1. документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Пунктом 79.2 ст. 79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Відповідно до п. 79.3 ст. 79 ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
При цьому, відповідно до пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.
Системний аналіз вказаних приписів ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави вважати, що незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПКу України .
Таким чином, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.
Невиконання, в свою чергу, вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції в контролюючого органу на прийняття акта індивідуальної дії.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 р. по справі № 821/228/16.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.09.2015 р. в.о. начальника ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонської області винесено наказ "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків Вязкова ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
22.09.2015 року на адресу позивача ( АДРЕСА_1 ) направлено повідомлення від 22 вересня 2015 року за № 656/21-03-17-03 про дату, час та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, що підтверджується копією конверту та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу відповідача з відміткою про його невручення "немає такого будинку".
Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Податковою адресою платника податків-фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (пункт 45.1 статті 45 ПК України ).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 09.08.2019 р. № 1005637460, ОСОБА_1 як платник податків був взятий на податковий облік Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області 17.02.2005 року за № 249900000000, місце проживання: АДРЕСА_2 .
Факт реєстрації (проживання) Вязкова ОСОБА_3 з 02.04.2004 року за адресою : АДРЕСА_3 підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта серії НОМЕР_2 , виданого Комсомольським РВ ХМ УМВС України в Херсонській області 26.04.2000 р.
За правилами пункту 58.3 статті 58 ПК України у разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Як вбачається з матеріалів справи, то повідомлення від 22.09.2015 № 656/21-03-17-03 про дату, час та місце проведення перевірки не вручено позивачу з підстави "немає такого номеру будинку".
Проте, з паспортних даних Вязкова О.А ОСОБА_5 , витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що причиною повернення на адресу податкового органу повідомлення від 22.09.2015 № 656/21-03-17-03 є неправильне зазначення на конверті адреси позивача, а саме, "вул. Комсомольська, 30-А, м. Херсон" замість правильної адреси " АДРЕСА_3 Херсон".
Згідно додатку до рішення ХХХІ сесії V скликання Херсонської міської ради від 13.10.2009 № 1279 "Про затвердження Переліку геонімів (назв вулиць, проспектів, бульварів, площ, провулків тощо) міста Херсона, селищних та сільської рад, розташованих на території, яка входить до юрисдикції Херсонської міської ради", назва вулиці Комсомольська має місце як у межах міста Херсона, так у селища Антонівка міста Херсон.
Таким чином, повідомлення від 22.09.2015 року № 656/21-03-17-03 з копією наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, яке було направлено податковим органом на адресу "вул. Комсомольська, 30-А АДРЕСА_4 м. Херсон" не могло бути скеровано поштою до с. Антонівка через його не зазначення на поштовому конверті, а тому, як наслідок, не могло бути вручено ОСОБА_1 , чим порушено його права як платника податків на участь у проведенні перевірки.
Додатково суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявні докази листування ГУ ДФС у Херсонській області з Вязковим О.А., відповідно до яких контролюючим органом було направлено Рішення про результати розгляду первинної скарги від 11.11.2015 р. № 246/В/21-22-10-04-06 на адресу позивача: вул. Комсомольська, 30-А, смт. Антонівка, м. Херсон, що свідчить про обізнаність контролюючого органу про належну податкову адресу Вязкова О.А.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, суд зазначає, що у ході розгляду справи відповідачем не надано доказів на спростовування доводів позивача щодо неповідомлення його про проведення документальної позапланової перевірки, а також не викладено позицію щодо вказаного доводу ані у змісті заперечень, поданих 15.040.2016 р., ані у змісті відзиву на позовну заяву, поданого 15.05.2019 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що перед проведенням спірної перевірки контролюючим органом не виконано вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України щодо надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, що є підставою для визнання перевірки незаконною та має наслідком відсутність правових наслідків такої перевірки, а саме - компетенції в контролюючого органу на прийняття акта індивідуальної дії.
Крім того, суд зазначає, що порядок оформлення результатів документальної невиїзної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Відповідно до п. 86.1. ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
Відповідно до п. 86.4 ст. 84 Податкового кодексу України, Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.
Пунктом 86.7. статті 86 ПКУ передбачено, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.
Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
Відповідно до п. 86.8. статті 86 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, за результатами спірної документальної позапланової невиїзної перевірки складено акт від 24.09.2015 року № 516/21-03-17-03/ НОМЕР_1 , який був направлено 25.09.2015 р. контролюючим органом позивачу за неправильною адресою " АДРЕСА_3 , замість парвильної "м. Херсон АДРЕСА_3 , що підтверджується копією конверту, наявною в матеріалах справи. Вказаний конверт також було повернуто з відміткою "немає такого номеру будинку".
Таким чином, суд приходить до висновку, що контролюючим органом не дотримано вимог п. 86.4 ст. 84 Податкового кодексу щодо надсилання акту перевірки за належною податковою адресою платника податків, чим порушено його право на подання заперечень на вказаний акт.
Щодо встановлених контролюючим органом у ході спірної позапланової невиїзної перевірки порушення позивачем податкового законодавства, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, предметом документальної невиїзної перевірки, за результатами якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є перевірка платника податків Вязкова О ОСОБА_2 з питання отримання додаткового блага у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 р.
Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст.14 ПК України додаткові блага - додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
За приписами п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. (п. 164.1 ст. 164 ПК України)
Відповідно до п. 179.1 ст. 179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Як встановлено судом, з 17.02.2005 року ОСОБА_1 був зареєстрований фізичною особою - підприємцем, 25.01.2017 року припинив підприємницьку діяльність, що підтверджується витягом з ЄДР станом на 09.08.2019 р.
03 липня 2008 року між Акціонерним банком "Факторіал-Банк" (кредитодавець) та Вязковим ОСОБА_3 (позичальник) укладено кредитний договір № С_00312/49_08, згідно якого кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 150 000,00 долів США, зі сплатою 13% річних.
ПАТ "ФІДОБАНК" (код ЄДРПОУ 14351016) є правонаступником всіх прав та обов'язків Акціонерного товариства "Факторіал-Банк" (ідентифікаційний код 14350784), що підтверджується пунктом 1.1 Статуту ПАТ "ФІДОБАНК".
Листом від 25 листопада 2014 року за вих. № 1109 ПАТ "ФІДОБАНК" повідомив Вязкова ОСОБА_3 про те, що на засіданні кредитного комітету ПАТ "ФІДОБАНК", що відбулося 03.11.2014 р., було прийнято рішення про звільнення його від подальшого виконання зобов'язань за кредитним договором № С_00312/49_08 від 03.07.2008 року шляхом прощення (анулювання) залишку боргу за вказаним кредитним договором та звільнення від сплати штрафних санкцій за умови погашення Вязковим О ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № С_00312/49_08 від 03.07.2008 р., у розмірі не менше 50 000 дол. США. З урахуванням здійсненого позичальником 25 листопада 2014 року платежу на загальну суму 50 000 дол. США станом на 25 листопада 2014 року залишок заборгованості за кредитним договором № С_00312/49_08 від 03.07.2008 року, що підлягає прощенню, становить 59 607,10 дол. США.
Також позивача повідомлено, що сума його прощеного боргу в перерахуванні на національну валюту України гривню за курсом НБУ станом на 25 вересня 2014 року (1506,0794 грн. за 100 дол. США), що еквівалентно 897 730,25 грн.
Додатково позивача повідомлено, що відповідно до пункту 164.2.17 статті 164 Податкового кодексу України сума прощеного (анульованого) боргу включається до його доходу, отриманого як додаткове благо і підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб. Даний лист являється повідомленням про прощення боргу в розумінні підпункту "д" пункту 164.2.17 ст. 164 Податкового кодексу України.
З огляду на встановлені обставини та приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно встановлено заниження Вязковим О ОСОБА_2 у 2014 році суми податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті за результатами річного декларування, у зв'язку з неподанням податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік та, як наслідок, не відображення у ній доходу, отриманого, як додаткове благо від ПАТ "ФІДОБАНК".
Відповідно до приписів пп. 167.1. ст. 167 ПК України ставка податку на доходи фізичних осіб становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Як було вище зазначено судом, базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, тобто будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. (п. 164.1 ст. 164 ПК України)
Відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді, зокрема, суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Аналіз наведеної законодавчої норми дає підстави для висновку про те, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама собою ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку-боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається до його оподатковуваного доходу. Разом з тим, проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, не є доходом, який призводить до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.
Відсутність в підпункті "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) точності щодо визначення додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самосійним рішенням, була усунута шляхом внесення змін Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015.
Це уточнення не змінило регулювання, воно конкретизувало дійсний зміст наведеної норми.
Отже, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) нараховані проценти, що не враховано попередніми судовими інстанціями при вирішенні спору.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 року по справі № 820/4362/16 та від 18.04.2019 року по справі № 815/6886/15.
Відповідно до довідки ПАТ "ФІДОБАНК" про стан заборгованості по кредиту від 15.04.2016 року № 2-3-7-28/1423-ВРД, заборгованість по кредиту Вязкова ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1 ) перед ПУАТ "ФІДОБАНК", згідно з кредитним договором № С_00312/49_08 від 03.07.2008 р. станом на 25 листопада 2014 року складає 59 607,10 доларів США, а саме:
- тіло кредиту 20779,39 доларів США;
- відсотки за кредитом - 742,83 доларів США;
- прострочений борг по тілу кредиту - 38 084,88 доларів США.
Таким чином, базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є дохід позивача, отриманий ним, як додаткове благо у вигляді прощеної заборгованості за кредитним договором № С_00312/49_08 від 03.07.2008 року у загальній сумі 58 864,27 доларів США (що еквівалентно 886 542,64 грн. за курсом НБУ станом на 25.11.2014 р.), який складається з тіла кредиту - 20779,39 доларів США (що еквівалентно 312 954,11 грн. за курсом НБУ станом на 25.11.2014 р.) та простроченого боргу по тілу кредиту - 38 084,88 доларів США (що еквівалентно 573 588,53 грн. за курсом НБУ станом на 25.11.2014 р.).
При цьому, прощені банком відсотки за кредитом в сумі 742,83 доларів США (що еквівалентно 11 187,61 грн. за курсом НБУ станом на 25.11.2014 р.) не є оподатковуваним доходом платника податку, який включається у дохід, отриманий платником податку як додаткове благо.
Натомість, як вбачається з описової частини акту перевірки від 24.09.2015 р. № 516/21-03-17-03/ НОМЕР_3 , контролюючим органом при розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, яка повинна бути сплачена Вязковим ОСОБА_6 з отриманого ним доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р., використано базу оподаткування в сумі 897 730,25 грн. (59 607,10 доларів США), тобто з урахуванням сум відсотків за кредитом, які згідно викладених вище висновків суду не є оподатковуваним доходом платника податку, який включається у дохід, отриманий платником податку як додаткове благо.
Таким чином, суд вважає неправомірним визначення податковим органом позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, обрахованого з суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту) в загальній сумі 59 607,10 доларів США, з яких 742,83 доларів США - відсотки за кредитом, та як наслідок, наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 12.10.2015 р. № 0004361703.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Верховний Суд України у постанові від 27.01.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгарантінвест-55" до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій дійшов висновку, що " аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої".
Наведене правозастосування має враховуватись судом при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, на момент розгляду даної справи, вказаний висновок Верховного Суду України також враховується Верховним Судом при вирішені аналогічних спірних правовідносинах.
З огляду на вказане та враховуючи, що під час нового розгляду справи судом встановлено недотримання податковим органом порядку проведення позапланової невиїзної перевірки позивача, які полягають у направленні за неналежною адресою платника податків копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце її проведення, що є підставою для визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а також невірно визначену відповідачем базу оподаткування при проведенні розрахунку податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області від 12.10.2015 р. № 0004361703.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місце знаходження м. Херсон, пр.. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259, e-mail ks.zagvid@sfs.gov.ua), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Публічне акціонерне товариство "ФІДОБАНК" (місце знаходження 01601, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 10, код ЄДРПОУ 14351016) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області від 12.10.2015 р. № 0004361703.
Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місце знаходження м. Херсон, пр.. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259, e-mail ks.zagvid@sfs.gov.ua) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Вязкова ОСОБА_4 (місце проживання АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1 872,83 грн. (одна тисяча вісімсот сімдесят дві грн. 83 коп.).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 111030200