Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у відкритті провадження
16 серпня 2019 р. cправа № 520/8001/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Горшкова О.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Харкова, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Київського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Харкова (код ЄДРПОУ: 41247819, місцезнаходження: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, 2 під., пов. 3, кім.28) щодо невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належної пенсії з 01 вересня 2017 року;
- зобов'язати Київське об'єднане Управління Пенсійного фонду України м. Харкова (код ЄДРПОУ: 41247819, місцезнаходження: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, 2 під., пов. 3, кім.28) поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком та сплатити заборгованість з 01.09.2017 року до дати подання даного позову до суду;
- зобов'язати Київське об'єднане Управління Пенсійного фонду України м. Харкова (код ЄДРПОУ: 41247819, місцезнаходження: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, 2 під., пов. 3, кім.28) виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячну пенсійну виплату з 01.08.2019 року.
В обґрунтування позову, позивач зазначив, що з метою примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 року по справі № 820/1892/18 ОСОБА_1 звертався до державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Державним виконавцем в рамках ВП № 57556507 прийнято постанови про повторне накладення на відповідача штрафу за невиконання рішення суду від 05.03.2019 року та повідомлення про вчинення посадовими особами відповідача кримінального правопорушення за умисне невиконання рішення суду по справі № 820/1892/18. В подальшому, 09.05.2019 року державним виконавцем закінчено виконавче провадження ВП № 57556507, у зв'язку з тим, що вичерпано перелік повноважень державного виконавця. У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з усним запитом з приводу виплати йому поновленої пенсії, однак від працівника відповідача отримав усну відповідь, що пенсія за період з 01 вересня 2017 року нарахована, однак не виплачена, у зв'язку з тим, що у вищезазначеному рішенні Харківського окружного суду не зазначено, що відповідача зобов'язано виплачувати нараховану пенсію щомісячно.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази встановив, що фактичною підставою для звернення до суду із даним позовом слугували обставини щодо невиконання Київським об'єднаним Управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 року по справі № 820/1892/18, що виразилось в тому, що відповідачем, всупереч приписів рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 року по справі № 820/1892/18 пенсія ОСОБА_1 за період з 01 вересня 2017 року не поновлення в нарахуванні та не виплачена.
Судом з матеріалів справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 року по справі № 820/1892/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов'язано Київське об'єднане Управління Пенсійного фонду України м. Харкова в особі Холодногірського відділення, поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком з 01 вересня 2017 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
За даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" судом встановлено, що зазначене рішення суду набрало законної сили 10 вересня 2018 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимогам позивача, заявленим в рамках даного позову по справі № 520/8001/19 в частині вимог щодо нарахування та виплати пенсії з 01.09.2017 року уже надавалась правова оцінка в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 року по справі № 820/1892/18.
Відтак, дані правовідносини, що є предметом розгляду даної справи, виникли насамперед у зв'язку із невиконанням відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 року по справі № 820/1892/18, що набрало законної сили.
При цьому, позивач, обґрунтовуючи власну правову позицію у позові, вказує, що підставою для звернення до суду в рамках даного позову є невиконання відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 року по справі № 820/1892/18 та водночас, вичерпання державним виконавцем всього переліку своїх повноважень для забезпечення примусового виконання вищезазначеного рішення суду.
Суд зазначає, що згідно із положеннями ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Положеннями ч.1 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд доходить висновку, що приписами статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (ч. 1-2 ст. 267 КАС України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому, зміст статей 382-383 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про виокремлення таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Отже, наведені норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення, а підставами для їх застосування є саме невиконання рішення суду, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Суд зазначає, що наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
З врахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
При цьому, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
З врахуванням наведених норм, суд приходить до висновку, що предмет позову у даній справі фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, тобто рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 року по справі № 820/1892/18.
Таким чином, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - визнання протиправною бездіяльність Київського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії з 01 вересня 2017 року, зобов'язання поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсію за віком та сплатити заборгованість з 01.09.2017 року до дати подання даного позову до суду по суті є способом виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 року по справі № 820/1892/18, що свідчить про тотожність спорів, які виникли між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
При цьому, пункт 3 позовних вимог щодо зобов'язання Київського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Харкова виплачувати ОСОБА_1 щомісячну пенсійну виплату з 01.08.2019 року є похідною вимогою від попередніх, які були предметом розгляду в рамках адміністративної справи № 820/1892/18, а відтак окремому розгляду не підлягають.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність у спірних правовідносинах обставин, з якими ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, пов'язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Отже, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України або в порядку 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
Таким чином, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2019 року у справі №806/2143/15.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У відповідності до вимог п.2 .ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Враховуючи вище наведене, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_2 .
Стосовно повернення судового збору суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Згідно з квитанцією № 66 від 13.08.2019 року при поданні позовної заяви ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне повернути позивачу судовий збір, сплачений при поданні позовної заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. 170, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст.297 КАС України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Зобов'язати УДКСУ в Основ'янському районі м. Харкова (код ЄДРПОУ 37999628, 61010, м. Харків, Гімназійна набережна, буд. 16) повернути ОСОБА_1 (код РНКОПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп., що внесений згідно з квитанцією № 66 від 13.08.2019 року на розрахунковий рахунок 34318206084012, отримувач: УДКСУу Основ'ян.р-ні м.Харкова/22030101, код ЄДРПОУ 37999628, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), МФО 899998.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Горшкова О.О.