06 серпня 2019 р. Справа № 480/2253/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кравченка Є.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,
представника відповідача - Кошеленко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/2253/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Сумській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2019 № 10/54-13, яким їй нараховано транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 22916,66 грн.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 25.07.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, оскільки відповідачем не враховано технічний стан автомобіля, придбаного позивачем та його фактичну вартість.
Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, подав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що при винесенні податкового повідомлення-рішення від 11.04.2019 № 10/54-13 податковий орган діяв у межах та у спосіб, встановлені чинним законодавством України.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Land Rover, модель Range Rover, 2016 року випуску, чорного кольору, номерний знак - НОМЕР_1 , номер шасі, кузова, рами - НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с. 23).
Згідно копії вантажно митної декларації № UA500650/2017/042774 від 10.09.2018, вказаний автомобіль марки Land Rover, модель Range Rover, 2016 року випуску, ОСОБА_1 задекларовано (електронне декларування) та ввезено на митну територію України. Вартість вказаного автомобіля склала 23000,00 USD, а з урахуванням коригування митної вартості - 955403,79 грн., яка обумовлена наявністю певних пошкоджень, детальний перелік яких міститься у ВМД (а.с. 12, 13).
Головним управлінням ДФС у Сумській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 11.04.2019 № 10/54-13, яким нараховано ОСОБА_1 транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 22916,66 грн. (а.с. 27).
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Законом України № 71-VІІІ від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності 01.01.2015, статтю 267 Податкового кодексу України викладено у новій редакції та запроваджено транспортний податок.
Так, відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно із положеннями підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Абзацом другим зазначеного підпункту (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального (підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).
Базою оподаткування відповідно до підпункту 267.3.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
При цьому, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пункт 267.4 статті 267 ПК України).
Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (підпункт 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 ПК України).
Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей їх віднесення до об'єктів оподаткування транспортним податком встановлений Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою 18 лютого 2016 року постановою Кабінету Міністрів України №66 (далі Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів).
Відповідно до пункту 2 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 року за №403.
Пунктом 13 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів передбачено, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет на 2018 рік" мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2018 визначена у розмірі 3723,00 грн., відповідно, об'єктом оподаткування у 2018 році є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких станом на 01.01.2018 становить понад 1396125,00 грн. (375х3723).
Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального (пункт 14 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів).
Таким чином, зі змісту вищенаведених норм слідує, що об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, які відповідають таким критеріям, а саме: 1) з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно); 2) середньоринкова вартість становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; 3) повинен бути зазначений у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2018 році, розміщеному на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку.
Суд зазначає, що обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі.
Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про автомобіль позивача.
Суд звертає увагу на те, що розрахунок вартості автомобіля здійснюється Мінекономрозвитку в межах компетенції цього органу виконавчої влади, в той час, як відповідач наділений повноваженням прийняти інформацію від Мінекономрозвитку та визначити на її підставі податкове зобов'язання.
Вказана позиція визначена у постановах Верховного суду від 23.10.2018 по справі № 26/14499/16, від 29.03.2018 по справі № 820/4876/17.
Як встановлено із розміщеного на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку (http://www.me.gov.ua.) Переліку легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2019 (звітного) року, автомобіль марки Land Rover, модель Range Rover, 2016 року випуску, об'єм циліндрів двигуна 3,0 л входить до зазначеного переліку (а.с. 48).
Розрахована у 2018 році згідно з Методикою середньоринкова вартість легкового автомобіля марки Land Rover, модель Range Rover, 2016 року випуску, об'єм циліндрів двигуна 3,0 л становить - 1 849 609, 35 грн. (а.с. 55).
Суд критично ставиться до посилань позивача на те, що автомобіль ОСОБА_1 марки Land Rover, модель Range Rover, 2016 року випуску не може бути об'єктом оподаткування у 2018 році, оскільки він був придбаний не новий, з певними пошкодженнями, які значаться у митній декларації № UA500650/2017/042774 від 10.09.2018, та його вартість у вересні 2018 року з урахуванням коригування митної вартості становила 955403, 79 грн., що є значно менше ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, виходячи з наступного.
Суд наголошує, що Податковим кодексом України чітко передбачена процедура визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню. При цьому зазначений Кодекс не містить застережень, що при визначенні автомобіля як об'єкта податку на транспорт існує необхідність визначати чітку вартість транспортного засобу з врахуванням його індивідуальних, якісних характеристик, в тому числі з урахуванням дефектів, пошкоджень, стану лако-фарбового покриття, стану салону чи будь-яких інших особливостей конкретного транспортного засобу. Визначальною для віднесення транспортного засобу до об'єкта оподаткування є саме його середньоринкова вартість, яка визначається відповідно до Методики.
Також, суд вважає, що митна декларація не може слугувати належним доказом реальної вартості автомобіля, оскільки даний документ лише підтверджує вчинення договору-купівлі продажу товару за певну ціну в межах іншої країни. При цьому вартість автомобіля може змінюватись при переміщенні його з одного економічного ринку в інший.
Таким чином, оскільки фактична вартість зареєстрованого 15.02.2019 автомобіля позивача марки Land Rover, модель Range Rover перевищує 375 розмірів мінімальної заробітної плати та складає 2434970,64 грн., рік випуску 2016, з якого минуло не більше п'яти років (включно), такий транспортний засіб є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 267 Податкового кодексу України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 11.04.2019 № 10/54-13.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) до Головного управління ДФС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, ідентифікаційний код 39456414) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко
Повний текст рішення складений та підписаний 16.08.2019.