з питань забезпечення позову
16 серпня 2019 року м. Рівне №460/1927/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О., розглянувши заяву позивача з питань забезпечення позову по справі за позовом
Комунальне підприємство "Реєстраційний центр" Костянтинівської сільської ради
до Міністерства юстиції України
провизнання протиправним та скасування наказу,
15.08.2019 Комунальне підприємство "Реєстраційний центр" Костянтинівської сільської ради звернулося до адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, за змістом якого просило суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України "Про скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації - Комунального підприємства "Реєстраційний центр" Костянтинівської сільської ради від 07.08.2019 №2448/5.
Одночасно з поданням позовної заяви позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України "Про скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації - Комунального підприємства "Реєстраційний центр" Костянтнівської сільської ради від 07.08.2019 №2448/5 та зобов'язання технічного адміністратора реєстрів ДП "Національні інформаційні системи" здійснити поновлення ідентифікаторів доступу до реєстрів позивача.
В обґрунтування заяви Комунальне підприємство "Реєстраційний центр" Костянтинівської сільської ради покликається на існуванням реальної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам підприємства до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки у зв'язку із скасуванням акредитації останнє позбавлене можливості здійснювати статутні завдання, що завдає підприємству значних збитків та втрат нематеріального характеру. Також скасування акредитації КП "Реєстраційний центр" Костянтинівської сільської ради грубо порушує права осіб, які скористались послугами підприємства, але щодо яких процедура прийняття рішення про державну реєстрацію не була завершена. При цьому, у подальшому відповідальність за порушення при здійсненні державної реєстрації, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", спричинені незаконним скасуванням акредитації, буде перекладена на КП "Реєстраційний центр" Костянтинівської сільської ради.
Також вважає, що внаслідок скасування акредитації порушуються права державних реєстраторів, зокрема, право на працю, оскільки фінансове забезпечення акредитованих суб'єктів здійснюється за рахунок 60 відсотків коштів адміністративного збору, що залишається у акредитованих суб'єктів, які здійснили державну реєстрацію. Тобто, дані надходження є єдиним надходженням позивача, що забезпечують його діяльність.
Також КП "Реєстраційний центр" Костянтинівської сільської ради, вважає очевидною протиправність оскарженого рішення, оскільки прийнято в порушення Порядку акредитації суб'єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб'єктів вимогам акредитації, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1130, за відсутності представника суб'єкта акредитації. На думку заявника, без вжиття заходів забезпечення позову усунути негативні наслідки буде неможливо або для цього необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
З цих підстав заявник просив вжити заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, з урахуванням наведених позивачем підстав для вжиття таких заходів, та доказів, наданих на підтвердження наведених заявником обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням такого.
За приписами частин першої, другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем (заявником) на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема, в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Частиною другою статті 151 КАС України визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд вважає безпідставними доводи заявника щодо порушення прав осіб, які скористались послугами підприємства, але щодо яких процедура прийняття оскарженим наказом рішення про державну реєстрацію не була завершена.
Так, відповідно до ст. 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-IV, у разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб'єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб'єкта державної реєстрації прав.
Таким чином, порядок забезпечення дотримання прав та інтересів осіб, які подали відповідні заяви до суб'єкта реєстрації, передбачено чинним законодавством України та покладено такий обов'язок на Міністерство юстиції, а не на орган державної реєстрації, акредитацію якого скасовано.
Відтак, суд дійшов висновку, що не підтверджується існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та третіх осіб.
Суд також зазначає, що оскільки предметом даного спору є правомірність рішення суб'єкта владних повноважень, відтак, доводи позивача щодо порушення прав та інтересів найманих працівників - державних реєстраторів не стосуються предмета доказування у даній справі.
Водночас посилання позивача на очевидність протиправності оскаржуваного рішення є фактично доводами, якими обґрунтовані заявлені позовні вимоги у справі, та мають значення для вирішення спору по суті. Встановлення цих обставин і їх оцінка повинна бути надана судом виключно за результатами судового розгляду справи по суті, з урахуванням доказів та посилань, якими обґрунтовує відповідач свої заперечення, та пояснень інших учасників справи. В протилежному випадку, суд фактично вирішить правовий спір без розгляду справи по суті.
Відтак, суд дійшов висновку, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову у спосіб зупинення дії оскарженого наказу є необґрунтованою та недоведеною.
Суд також зауважує, що вичерпний перелік видів забезпечення позову визначений ч. 1 ст. 151 КАС України. При цьому, у вказаному переліку відсутній такий вид забезпечення позову, як зобов'язання особи, яка не є відповідачем у справі, вчинити певні дії.
Відтак, суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб шляхом зобов'язання технічного адміністратора реєстрів ДП "Національні інформаційні системи", який не є відповідачем у даній справі, вчинити певні дії, не ґрунтується на вимогах процесуального закону.
Окрім цього, вказаний спосіб забезпечення позову не є співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами та виходить за їх межі.
Інших доводів і доказів, які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник суду не зазначив, а судом таких не встановлено.
Суд наголошує, що відповідно до п. 18 Порядку акредитації суб'єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб'єктів вимогам акредитації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1130 у разі скасування на підставі рішення суду рішення Мін'юсту про акредитацію суб'єкта державної реєстрації (про скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації) Мін'юст надсилає таке судове рішення не пізніше наступного дня після його отримання технічному адміністратору реєстрів для анулювання (поновлення) ідентифікаторів доступу до реєстрів відповідно до законодавства.
Таким чином, в разі скасування на підставі рішення суду оскарженого наказу Міністерства юстиції України, права та інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені у спосіб, прямо визначений Порядком акредитації суб'єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб'єктів вимогам акредитації.
Згідно з Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Вжиття заходів забезпечення гарантує виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що забезпечення позову є не тільки гарантією виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог, а й засобом запобігання порушення прав.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
За наслідками розгляду заяви позивача про забезпечення позову, оцінки доводів та аргументів заявника та наданих ним доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, оскільки відсутні належні та допустимі докази, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду; а також відсутні докази очевидних ознак протиправності поведінки відповідачів у спірних правовідносинах.
Суд наголошує, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав, передбачених ч.2 ст. 150 КАС України.
Суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб може свідчити про передчасний висновок суду про протиправність оскарженого рішення, без з'ясування всіх обставин справи, що є неприпустимим та не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову з мотивів, наведених в заяві про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні заяви Комунального підприємства "Реєстраційний центр" Костянтинівської сільської ради про забезпечення позову відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повна ухвала складена 16 серпня 2019 року.
Суддя Дорошенко Н.О.