14 серпня 2019 року м. Рівне №460/541/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Лесько В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1 ,
відповідача: представник Голос С.М.,
розглянувши в судовому засіданні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про винесення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправним та скасування припису,
В провадженні суду перебувала адміністративна справа № 460/541/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправним та скасування припису.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 позов задоволений повністю. Визнано протиправним та скасовано припис Управління Держпраці у Рівненській області про усунення виявлених порушень від 21 лютого 2019 року № РВ46/І637/АВ/П в повному обсязі. Стягнуто на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Рівненській області судовий збір в розмірі 1921грн.
Представником позивача до закінчення судових дебатів було зроблено заяву про понесення додаткових судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу, пов'язану із розглядом справи.
06.08.2019 позивачем подано клопотання про винесення додаткового рішення щодо понесення ним судових витрат, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч)грн.
Ухвалою від 07.08.2019, заяву про ухвалення додаткового судового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.08.2019 на 12:30год з повідомленням учасників справи.
Відповідач подав заперечення проти клопотання про винесення додаткового судового рішення. Свої заперечення аргументує тим, що витрати на професійну правову допомогу не підтверджені належними доказами та є не співмірними з їх вартістю. Просить відмовити в задоволенні клопотання про винесення додаткового рішення.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав клопотання щодо понесення втрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000грн.
Представник відповідача підтримав позицію, викладену у запереченні на клопотання.
Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, долучені до клопотання позивача та заперечення відповідача, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.10 ч.3 ст. 2 КАС України, основними засадами адміністративного судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Відповідно до статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За правилами частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із частиною 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).
За змістом частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п'ята статті 134 КАС України).
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).
За правилами частини сьомої статті 134 КАС України, обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із нормами частин 1, 3, 4, 5 статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
За приписами п.3 ч.1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
До матеріалів заяви долучений договір про надання правової допомоги від 04 лютого 2019 року, укладений між Адвокатським Бюро «Миколи Бляшина» в особі директора адвоката Бляшина М.С. та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3. Предметом вказаного Договору є, зокрема, надання юридичної допомоги клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, в тому числі у процесі захисту прав та представництва інтересів Клієнта під час здійснення адміністративного судочинства.
Також до матеріалів справи долучений Додаток № 2 від 01.03.2019 до Договору про надання правової допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг № 01/19-ПВЄ від 29.07.2019 року, рахунок на оплату послуг № 01/19-ПВЄ від 04.04.2019, звіт про розмір витрат на правову допомогу та детальний опис наданої правової допомоги по справі № 460/541/19 за позовом до Управління Держпраці у Рівненській області, меморіальний ордер № @2PL917836 від 05.04.2019 на суму 6000грн (а. с. 141-149).
Дослідивши надані докази, суд зазначає, що в кожному із перерахованих документів міститься детальний опис усіх наданих послуг саме у цій справі, тобто наявні усі дані, які дають можливість ідентифікувати кожну надану послугу та прослідкувати взаємний зв'язок із даними спором.
Посилання відповідача на відсутність у меморіальному ордері відмітки банку та прізвища платника витрат на правову допомогу є неприйнятними з огляду на таке.
Меморіальний ордер це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій зі списання коштів з рахунка платника внутрішньо банківських операцій відповідно до нормативно-правових актів НБУ.
Як вбачається із меморіального ордеру № @2PL917836 від 05.04.2019, «Призначення платежу» - за юридичну допомогу згідно рахунку 01/19 ПВЄ без ПДВ, ОСОБА_3 . Отже, платником у даному випадку є позивач. Сума платежу - 6000грн, відповідає сумі, заявленій позивачем у клопотанні.
Окрім того, меморіальний ордер виданий через систему «Клієнт-Банк». В свою чергу, комплекс «Клієнт-Банк» є системою, яка реалізує електронне розра хункове обслуговування клієнтів банку - юридичних осіб безпосередньо з їх власного офісу за допомогою засобів електронної пошти. Наявність такої системи дає змогу клієнту, не виходячи з офісу, відправити до банку платіжне доручення, оперативно отримати інформацію щодо проход ження платежу, стану поточного рахунку, а також документів, проведених за рахунком в будь-який момент часу. «Клієнт-банк» відноситься до систем віддаленого банківського обслуговування.
З врахуванням наведеного, меморіальний ордер здійснений через систему «Клієнт-банк» не потребує додаткової відмітки банку.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, є первинними бухгалтерськими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зазначений розмір витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. Суд також враховує значення справи для сторін та звертає увагу на те, що результат вирішення вказаного спору міг вплинути на репутацію позивача як суб'єкта господарювання.
Позаяк, надані суду докази повністю доводять факт понесення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 витрат на правову допомогу саме в адміністративній справі № 460/541/19, то стягнення на користь позивача понесених ним витрат в сумі 6000грн належить до задоволення.
Керуючись статтями 134, 139, 143, 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про винесення додаткового рішення в адміністративній справі № 460/541/19 задовольнити.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Рівненській області судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу, в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
1) позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
2) відповідач - Управління Держпраці у Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Лермонтова, 7, код ЄДРПОУ 39780243).
Повний текст додаткового рішення суду складений 15 серпня 2019 року.
Суддя Комшелюк Т.О.