16 серпня 2019 року м. ПолтаваСправа № 520/12014/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши в письмовому провадженні питання про розподіл судових витрат у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть - АЗС - Україна", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків -Капітал" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,
29 грудня 2018 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Татнєфть - АЗС - Україна" про зупинення експлуатації будівель та паливно - наливного устаткування Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть - АЗС - Україна", за адресою Харківська область, м. Чугуїв, вул. Ростовська, 19, шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання у зв'язку з чим зобов'язати керівництво ТОВ "Татнєфть - АЗС - Україна" негайно припинити використання цієї будівлі та паливно - наливного устаткування з метою проведення будь якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року відкрито провадження у даній справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою вказаного суду від 05 лютого 2019 року адміністративну справу №520/12014/18 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть - АЗС - Україна" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду передано на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року справу прийнято до провадження.
Протокольною ухвалою суду від 21 березня 2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків-капітал".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою суду від 06 червня 2019 року призначено до розгляду питання про розподіл судових витрат у відкрите судове засідання.
Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Татнєфть - АЗС - Україна" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків -Капітал" явку своїх уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно із частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що в судове засідання належним чином повідомлені учасники справи не з'явилися та відсутні потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Представник відповідача 06.06.2019 надав до суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Представник позивача 15.07.2019 подав до суду заяву у якій просив відмовити у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу. Стверджував, що підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу відсутні, оскільки позивач є державною установою, а позов стосувався не лише прав та свобод людини, а й необхідності збереження життя і здоров'я громадян.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до пункту 1 частини третьої цієї статті, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, як визначено частиною дев'ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до частин третьої - п'ятої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Системно проаналізувавши наведені вище норми КАС України, суд зазначає, що документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.18 у справі №815/4300/17, від 11.04.18 у справі №814/698/16, від 18.10.18 у справі №813/4989/17.
У цій справі представник відповідача просить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань фіскального органу витрати Підприємства на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
На підтвердження розміру витрат до матеріалів справи залучені копії договору про надання юридичних послуг від 01.02.19, додаткову угоду від 25.04.2019 №3 до вказаного, платіжне доручення №5368 від 02.05.2019, звіт адвоката щодо наданих послуг від 05.06.2019.
Крім того, в матеріалах справи наявні ордер ПТ №007758 та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю№978.
Дослідивши у судовому засіданні надані представником відповідача документи, суд встановив, що витрати на професійну правничу допомогу у даній справі включають: консультацію 350,00 грн, аналіз позовної заяви, відзиву, діючого законодавства та судової практики 1800, 00 грн, участь адвоката у судових засіданнях - 1850,00 грн, складання заяв - 1000,00 грн разом - 5000,00 грн.
Відповідні витрати пов'язані з розглядом цієї справи, підтверджені належним чином оформленими документами, є співмірними зі складністю даної справи та обсягом наданих адвокатом послуг.
Позивачем зворотнього не доведено, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду не надано.
Звернення позивача до суду з метою збереження життя і здоров'я громадян, не може бути підставою для відмови у компенсації правової допомоги, як і не може бути такою підставою те що позивач є державною установою.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про доведеність належними та допустимими доказами факту понесення Підприємством витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв'язку з розглядом цієї справи у розмірі 5000,00 грн.
А відтак, відповідні витрати належить компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань позивача у справі, у зв'язку з чим у справі слід ухвалити додаткове рішення.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд,
Ухвалити у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть - АЗС - Україна", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків -Капітал" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду додаткове рішення, яким стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (код ЄДРПОУ 38631015; вул. Шевченка, 8, м. Харків, 61013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть - АЗС - Україна" (код ЄДРПОУ 38194448; вул. Половки, 62, м. Полтава, 36010) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень нуль копійок).
Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295, підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.С. Бойко