Справа № 420/3662/19
16 серпня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ТОВ «Мираторг» до Головного Управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ «Мираторг» до Головного Управління ДФС у м. Одесі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
20.06.2019 року від представника позивача надійшла уточнена позовна заява з додатками, в якій фактично змінено відповідача у справі з Головного Управління ДФС у м. Одесі на Головне управління ДФС України в Одеській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Мираторг» засобами електронного зв'язку та електронного кабінету було отримано повідомлення про внесення до переліку ризикових суб'єктів господарювання та блокування реєстрації податкових накладних на підставі пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків. Враховуючи, що п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку включає в себе сукупність критеріїв на підставі яких може встановлюватись ризиковість платині податків, представником Позивача було направлено до ГУ ДФС в Одеській області адвокатський запит №20/05 від 20.05.2019 року, щодо отримання пояснення та конкретизації суті порушення, підстави віднесення підприємства до переліку ризикових компаній. Представник позивача зазначає про те, що у відповіді на вищевказаний адвокатський запит, ГУ ДФС в Одеській області не було надано конкретної інформації, посилаючись на Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій погоджених Міністерством фінансів згідно листа від 31.10.2018 № 26010-06-05/28170 та констатував факт віднесені ТОВ «Мираторг» до переліку ризикових суб'єктів господарювання та надав копі витягу з протоколу засідання Комісії № 477 від 26.11.2018 року, в яких вказано критерії ризиковості -пп.7 п1.6. Представник позивача зазначає, що податковим органом не відображено чітке формулювання податкового порушення або суті здійснення ризикових операцій, позбавлявши платника податків здійснювати свою господарську діяльність та захищати свої права здійснити певні дії згідно діючого законодавства щодо виведення підприємства із переліку ризикових суб'єктів господарювання. Також, позивач вказує на те, що ГУ ДФС в Одеській області не надав жодного обґрунтованого пояснення щодо підстав внесення ТОВ «Мираторг» до переліку ризикових платників податків та рекомендацій або вимоги надати документи або пояснення, тобто, було безпідставно прийнято рішення щодо ризиковості компанії, блокування податкових накладних, яке позбавило платника податків можливості здійснювати господарську діяльність не надавши рекомендації або вимоги, і навіть роз'яснення на адвокатський запит, що саме на думку контролюючого органу є інформацією, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій та яких саме операцій.
Ухвалою суду від 25.06.2019 року відкрито провадження по справі. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку ст. 262 КАС України.
17.07.2019 року до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача з позовними вимогами та обґрунтуванням позову не згоден, вказує на те, що відповідно до листа ДФС від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18 платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: - наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Згідно Розділу 2 наказу ДФС України від 28.07.2015 року № 543 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ» регламентується порядок Організація комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість.
23.07.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено про не спростування відповідачем доводів позивача викладених у позові.
26.07.2019 року від представника відповідача надійшло клопотання про залучення додаткових доказів з додатками, а саме копію доповідної записки начальника управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем ГУ ДФС в Одеській області від 26.11.2018 року № 449/1177/11/15-32-07-03-13 щодо включення позивача до переліку ризикових платників податків; копію аналітичної таблиці.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено та не заперечувалось сторонами під час розгляду справи, що ТОВ «МИРАТОРГ» засобами електронного зв'язку та електронного кабінету було отримано повідомлення про внесення до переліку ризикових суб'єктів господарювання та блокування реєстрації податкових накладних на підставі пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків (а.с. 22). 20.05.2019 року представником позивача було направлено до ГУ ДФС в Одеській області адвокатський запит №20/05 від 20.05.2019 року (а.с. 23), щодо отримання пояснення та конкретизації суті порушення, підстави віднесення підприємства до переліку ризикових компаній. ГУ ДФС в Одеській області посилаючись на Порядок формування переліку ризикових платників податків затверджених наказом ДФС від 15.05.2019 року № 376 та посилаючись на дані ІТС «Податковий блок» зазначив про віднесення ТОВ «Мираторг» до переліку ризикових суб'єктів господарювання та надав копію витягу з протоколу засідання Комісії № 477 від 26.11.2018 року, в яких вказано критерії ризиковості -пп.7 п1.6 (а.с. 25-27).
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що відповідно до п.7 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою КМУ №117 від 21 лютого 2018 року, комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів.
Засідання комісії контролюючого органу є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу. Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні (п.17 Порядку №117).
Як зазначено у п.22 Порядку №117, розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.
Протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення (п. 23 Порядку №117).
Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що у разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, включення його до переліку ризикових платників податку відбувається виключно за рішенням відповідної Комісії, яке приймається на її засіданні та оформлюється протоколом. Протокол підписується уповноваженими на те особами, які визначені пунктом 17 вказаного Порядку. До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.
Суд зазначає, що відповідачем не надано за запитом представника позивача відповідного протокольного рішення та податкової інформації, на підставі якої воно прийняте, але надано 1 аркуш Витягу з Протоколу Комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо внесення платників до Журналу ризикових платників від 26.11.2018 року №477.
У зазначеному вище Витягу не зазначені особи, які приймали рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків. Рішення прийнято на підставі подання начальника управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем ГУ ДФС в Одеській області Перекопського Т .З.
Відповідно до затвердженого ДФС України Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, до протоколу засідання Комісії обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, па підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією».
При цьому, суд бере до уваги доводи позивача про те, що матеріали, на підставі яких позивача віднесено до ризикових платників податків, до протоколу не додані, що свідчить про порушення відповідачем наведеного Порядку.
Надані відповідачем до суду доповідна записка начальника управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем ГУ ДФС в Одеській області від 26.11.2018 року № 449/1177/11/15-32-07-03-13 щодо включення позивача до переліку ризикових платників податків та роздруківка на двох аркушах щодо придбання та реалізації товару позивачем, не містить аналізу та висновків, на підставі яких позивача включено до переліку ризикових платників.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що в прохальній частині позову ТОВ «Мираторг» просить суд зобов'язати ГУ ДФС в Одеській області подати звіт про виконання рішення суду протягом 10 днів з дня набрання законної сили даним судовим рішенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст. 382 КАС України).
Таким чином, приписами наведеної статті КАС України суду надано право, а не обов'язок зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За встановлених у даній справі обставин, не вбачається підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5763 грн. згідно квитанції від 19.06.2019 року № ПН 4464.
Суд вказує на те, що позивачем заявлено одну немайнову позовну вимогу та одну похідну, відтак сума судового збору, яка підлягала сплаті складає 1921 грн.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1921 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ТОВ «Мираторг» до Головного Управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, ГУ ДФС в Одеській області викладене у протоколі № 477 від 26.11.2018 року, про визначення ТОВ «Мираторг» таким, що відповідає пп.7 п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку.
Зобов'язати ГУ ДФС в Одеській області виключити з Журналу ризикових платників податків товариство з обмеженою відповідальністю «Мираторг».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління ДФС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мираторг» судовий збір у розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мираторг» (вул.Велика Арнаутська, 2В, офіс 21, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 38785869);
Відповідач: Головне Управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646).
Суддя Корой С.М.
.