Справа № 815/6689/17
14 серпня 2019 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Соколенко О.М.,
при секретарі судового засідання - Хлевитській С.І.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Євчук І.В. (за довіреністю),
розглянувши в підготовчому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову від 14.08.2019 року по адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа № 815/6689/17 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 №112 від 11 жовтня 2017 року та зобов'язання командира військової частини повернути до Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якості діючих, оновлені довідки №1133 від 28 вересня 2016 року та №1532 від 05 грудня 2016 року.
14 серпня 2019 року за вх. №29124/19 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить зупинити дію наказу командира військової частини НОМЕР_1 №112 від 01 жовтня 2017 року у справі №815/6689/17.
Вказана заява обґрунтована тим, що дії відповідача щодо винесення оскаржуваного наказу № 112 від 11.10.2017 року характеризуються очевидними ознаками його протиправності та порушенням прав позивача. Як вказує позивач, не зважаючи на факт оскарження цього наказу, відповідач продовжує видавати в інших адміністративних та цивільних справах (№№495/8806/16-а, 495/7609/17,495/973/17, 495/6273/17, 495/364/17) про факт скасування довідок №1133, 1134 від 28.09.2017 року та №1532 від 05.12.2017 року, як завершений та остаточний, а тому позивач вважає за необхідне зупинити дію цього наказу до вирішення справи по суті.
В підготовчому засіданні позивач підтримав заяву про забезпечення позову та просив суд її задовольнити.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення заяви про забезпечення позову, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.
Дослідивши матеріали справи, клопотання позивача, заслухавши думку сторін в підготовчому засіданні щодо вирішення клопотання позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Предметом позовної заяви ОСОБА_1 є скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 №112 від 11 жовтня 2017 року та зобов'язання командира військової частини повернути до Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якості діючих, оновлені довідки №1133 від 28 вересня 2016 року та №1532 від 05 грудня 2016 року.
Відповідно до ч. 1. ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Як зазначено у ч.1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому, п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України передбачає, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Відповідно до ч.2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен врахувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Наведені заявником обставини, на думку суду, не є обґрунтованими для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначеним позивачем шляхом, оскільки матеріали даної справи не містять об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.
В той же час, позивач у своїй заяві про забезпечення позову не наводить належних та достатніх доказів очевидності ознак протиправності оскаржуваного ним наказу.
Також, суд зазначає, що обставини правомірності чи неправомірності оскаржуваного позивачем наказу командира військової частини НОМЕР_1 №112 від 01 жовтня 2017 року, дію якого яку він просить суд зупинити, можуть бути встановлені виключно в ході судового розгляду по суті адміністративної справи, при перевірці правомірності відповідного рішення суб'єкта владних повноважень.
Тобто, забезпечення позову у такий спосіб, без дослідження всіх обставин та доказів у справі на даній стадії, зумовить фактичне вирішення судом спору по суті, що не відповідає завданням правового інституту забезпечення позову.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких об'єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення у справі, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також, що очевидними є ознаки протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням.
Таким чином, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову від 14.08.2019 року у справі №815/6689/17 є необґрунтованою, недоведеною та непідтвердженою жодними належними доказами, а тому у забезпеченні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 77, 120, 150, 151, 154, 241, 243, 256, 294 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 14.08.2019 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.
Повний текст ухвали суду складений та підписаний суддею 16.08.2019 року.
Суддя О.М. Соколенко