16 серпня 2019 р. Справа № 400/125/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачів1. Заступника начальника управління Держпраці у Миколаївській області Скуратовська Яна Олександрівна, вул. М.Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003 2. Управління Держпраці у Миколаївській області, вул. М.Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003
провизнання дій неправомірними та скасування постанови від 27.12.2018,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Миколаївській області (далі - відповідач 1, Управління Держпраці) та заступника начальника управління Держпраці у Миколаївській області Скуратовської Яни Олександрівни (далі - відповідач 2), в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просить суд:
- визнати неправомірною дію державного органу Держпраці у миколаївській області в збиранні доказів та прийняття постанови за № МК2411/13/НП/АВ/СПТД-ФС від 27.12.2018 року про накладення штрафу;
- скасувати постанову начальника управління Держпраці у Миколаївській області Скуратовської Яни Олександрівни за № МК2411/13/НП/АВ/СПТД-ФС від 27.12.2018 року.
Ухвалою від 29.05.2019 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування свої вимог позивач зазначив, що під час проведення інспекційного відвідування та винесення оскаржуваної постанови посадовими особами Управління Держпраці допущено значні порушення норм чинного законодавства. Так, інспектором не відібрані пояснення від покупців; в мотивувальній частині оскаржуваної постанови відсутні обґрунтування для підстав призначення перевірки та інспекційного відвідування; про інспекційне відвідування об'єкт відвідування повідомлено не було; інспекційне відвідування розпочато за адресою, за якою позивач не здійснює будь-якої підприємницької діяльності.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просив відмовити. В своєму відзиві відповідач зазначивё що під час проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 відмовився надавати будь-які документи, які підтверджують трудові відносини ОСОБА_2 з підприємцем. Згідно з усних роз'яснень ФОП ОСОБА_1 планувалось оформленя трудових відносин з ОСОБА_2 , яка наразі працює без укладення з ним трудового договору. Також, ФОП ОСОБА_3 створювались перешкоди у проведенні інспекційного відвідування у доступі до виробничих, службових та адміністративних приміщень об'єкта відвідування, від підпису про отримання копії направлення на проведення інспекційного відвідування позивач відмовився.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Згідно наказу Управління Держпраці від 30.11.2018 року № 431 Про проведення інспекційного відвідування та направлення на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання № 835 інспектором праці Куруч Д.І. 07.12.2018 року здійснено вихід для проведення інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства з праці у ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_2 , магазин «Продукти».
07.12.2018 року інспектором праці складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзної перевірки № МК2411/13/НП, підписаний інспектором праці Кучуром Д.І. та головним спеціалістом відділу праці УСЗН Казанківської РДА Савчук Ю.В.
27.12.2018 року Управлінням Держпраці винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № МК2411/13/НП/АВ/СПТД-ФС, яким на позивача за створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування шляхом ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування накладено штраф у розмірі 372300,00 грн.
Не погоджуючись з діями посадових осіб Управління Держпраці та постановою про накладення штрафу уповноваженими особами, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Порядок № 295).
Відповідно до пп. 2 п. 11 Порядку № 295, інспектор праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування підприємства їх копії або витяги.
Як передбачено положеннями п. 12 Порядку № 295, вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
Пунктом 16 Порядку № 295 передбачено, що у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.
Відповідно до п. 18 Порядку № 295 визначено, що у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об'єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.
Одночасно з цим, відповідно до положень п. 2 - 5 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон України № 877), на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Як вбачається з наявного в матеріалах справи направлення на проведення інспекційного відвідування № 835, оформленого на підставі наказу від 31.11.2018 року № 431, у вказаному направленні, в порушення вимог ст. 7 Закону України № 877, відсутні дата початку та дата закінчення заходу, а також не заповнена графа про період, протягом якого чинне дане направлення.
В той же час, на підставі вищевказаного направлення інспектором праці було здійснено вихід для проведення інспекційного відвідування позивача.
Таким чином, судом встановлено, що інспекційне відвідування позивача за результатами якого прийнято спірну постанову, проведено за відсутності законодавчо визначених підстав та не уповноваженою на здійснення такого відвідування особою.
Крім того, доказів на підтвердження здійснення перешкод у проведенні інспекційного відвідування, відповідачами суду надано не було.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо скасування постанови начальника управління Держпраці у Миколаївській області Скуратовської Яни Олександрівни за № МК2411/13/НП/АВ/СПТД-ФС від 27.12.2018 року підлягають задоволенні.
Щодо вимоги про визнання неправомірною дією державного органу Держпраці у Миколаївській області в збиранні доказів та складання постанови за № МК2411/13/НП/АВ/СПТД-ФС від 27.12.2018, суд зазначає, що дана позовна вимога не обґрунтована, а отже задоволенню не підлягає.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
При цьому, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
За таких обставин, суд приймає рішення про визнання протиправним та скасування постанови Управління Держпраці про накладення штрафу уповноваженими особами № МК2411/13/НП/АВ/СПТД-ФС від 27.12.2018 року.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У разі часткового задоволення позовних вимог судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).
З урахуванням задоволення позовних вимог лише в частині майнової вимоги, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3723,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 39787411) та заступника начальника управління Держпраці у Миколаївській області Скуратовської Яни Олександрівни (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003) - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасування постанови Управління Держпраці у миколаївській області про накладення штрафу уповноваженими особами № МК2411/13/НП/АВ/СПТД-ФС від 27.12.2018 року.
3. В решті позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 39787411) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 3723,00 грн. (три тисячі сімсот двадцять три гривні 00 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 16.08.2019 року.
Суддя О.В. Малих