16 серпня 2019 року справа № 340/957/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до суду з заявою до Управління про визнання протиправними дій щодо відмови у зарахуванні до спеціального стажу роботу викладачем у музичній школі.
Водночас, просила суд зобов'язати відповідача зарахувати до спеціального стажу вказану роботу.
Разом з тим, просила зобов'язати Управління виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій.
У позові зазначила, що у період з 15 серпня 1979 року по 18 серпня 2018 року працювала викладачем та педагогом у дитячих музичних школах.
Після набуття права на пенсію за вислугу років не скористалась ним.
Пенсія призначена за віком, а спеціальний стаж перевищує 39 років.
На її думку, сукупність цих обставин дає право на отримання грошової допомоги відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).
Відповідач заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.23-24).
Пояснив, що при визначенні права на виплату грошової допомоги можливо зарахувати лише період роботи позивача викладачем у музичній школі до 01 січня 1992 року.
Такого періоду (12 років 4 місяці 16 днів) не достатньо для виплати грошової допомоги.
Ухвалою суду від 09 серпня 2019 року прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.46).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
У період з 15 серпня 1979 року по 15 серпня 1981 року працювала викладачем по класу фортепіано Новопразької музичної школи (а.с.10-12).
З 16 серпня 1981 року по 21 серпня 1989 року - викладачем по класу фортепіано Олександрійської вечірньої музичної школи (а.с.10-12).
З 22 серпня 1989 року по 18 серпня 2018 року - педагогом по класу фортепіано Олександрійської дитячої музичної школи (а.с.10-12).
Ці обставини зазначені у трудовій книжці і не спростовуються відповідачем (а.с.23-24).
20 серпня 2018 року позивачу призначено пенсію за віком з 19 числа того ж місяця і року (а.с.16).
Згідно розрахунку Управління страховий стаж становить 42 роки 9 місяців 12 днів (а.с.18-20).
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Управління з заявою про виплату грошової допомоги, яка встановлена приписами пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону.
14 березня 2019 року відповідач відмовив у задоволенні заяви (а.с.15).
Управління зробило висновок, що до спеціального стажу, який дає право на отримання грошової допомоги, можна зарахувати період роботи викладачем по класу фортепіано у музичній школі до 01 січня 1992 року (12 років 4 місяці 6 днів) (а.с.23-24).
Для виплати ж грошової допомоги такий стаж повинен становити для позивача не менше 30 років.
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, предметом судового розгляду є рішення Управління про відмову у виплаті грошової допомоги.
Право на отримання грошової допомоги, яке, на думку позивача, вона набула, визначено приписами пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону.
Цією нормою права встановлено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Отже, умовою набуття права на грошову допомогу є сукупність таких обставин:
- вихід на пенсію за віком;
- на день досягнення пенсійного віку особа має працювати на посаді, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років;
- страховий стаж на такій посаді має становити для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років;
- особа ніколи раніше не отримувала будь-яку пенсію.
Управління також притримується такого правового висновку.
На думку Управління, до спеціального стажу, який дає ОСОБА_1 право на отримання грошової допомоги, можна зарахувати лише період праці на посаді викладача по класу фортепіано у музичній школі до 01 січня 1992 року (12 років 4 місяці 16 днів).
Відповідач зробив висновок, що викладач музичної школи позашкільного навчального закладу після 01 січня 1992 року не має права на отримання пенсії за вислугу років, оскільки не є педагогічним працівником (працівником освіти).
Отже, згідно висновку відповідача не дотримується одна зі складових згаданої сукупності обставин.
Відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду 30 січня 2019 року прийняла постанову у справі №866/5312/17 (а.с.42-44).
У цій справі особа, яка працювала викладачем по класу фортепіано у дитячій музичній школі з 1983 року по 2017 рік відстоювала право на призначення пенсії за вислугу років.
Суд найвищої судової інстанції зробив такий правовий висновок.
«З огляду на проаналізовані норми законодавства й ураховуючи наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення викладачів у позашкільних закладах освіти, визначених у Конвенції, а також з метою реалізації положень ст. 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років.
Таким чином, викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем та концертмейстером в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні п. «е» ст. 55 Закону № 1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909».
Дослідивши рішення Верховного Суду, суд погодився зі згаданим правовим висновком, який має застосовуватись і у спірних правовідносинах.
Отже, пільговий (страховий) стаж ОСОБА_1 в розумінні припису пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на посаді викладача по класу фортепіано в музичній школі становить більше 39 років.
Таким чином, позивач набула право на отримання грошової допомоги.
Отже, рішення Управління про відмову у її виплаті є протиправним.
Тому, його належить скасувати, задовільнивши позов у цій частині вимог.
Захист порушеного права полягає у зобов'язанні Управління повторно розглянути звернення ОСОБА_1 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Немає потреби зобов'язувати Управління зараховувати до спеціального стажу певний період роботи позивача, оскільки їй пенсія призначена за віком і це ніяким чином не впливає на повторне вирішення звернення, оскільки у рішенні суд встановив величину пільгового стажу, який давав право на пенсію за вислугу років.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про часткове задоволення позову.
Судові витрати у справі складаються з судового збору в сумі 768,40 грн.
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 14 березня 2019 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у виплаті грошової допомоги, котра встановлена приписами пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату грошової допомоги, яка встановлена приписами пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позову відмовити у задоволенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 768,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей