про закриття провадження у справі
17 серпня 2019 року м. Київ справа № 320/4444/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Журавель В.О.,
за участю секретаря судового засідання Каштан О.В.,
за участю:
представника заявника - Завгороднього С.С.,
представника сторони, до якої застосовуються заходи щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту - ОСОБА_1 .,
розглянувши у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за заявою Головного управління ДФС у Київській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Метабо Україна",
15 серпня 2019 року о 17 год. 45 хв. до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Київській області із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Метабо Україна" (далі - ТОВ "Метабо Україна"), накладеного рішенням заступника начальника ГУ ДФС у Київській області від 15 серпня 2019 р. № 28699/10/10-36-14-04.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2019 р. відкрито провадження у справі за вказаною заявою за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання по розгляду заяви на 17 серпня 2019 р.
Указану заяву обґрунтовано тим, що посадовими особами ТОВ "Метабо Україна" відмовлено у допуску представників контролюючого органу до перевірки, призначеної на підставі наказу Головного управління ДФС у Київській області про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Метабо Україна" від 12 серпня 2019 р. № 1654.
Представник ТОВ "Метабо Україна" із поданою Головним управлінням ДФС у Київській області заявою не погодився, у своїх запереченнях, викладених у відзиві на заяву зазначив, що на його думку, заява про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна є безпідставною та незаконною.
17 серпня 2019 р. у судове засідання прибули представник заявника та представник ТОВ "Метабо Україна".
Представник заявника підтримав подану заяву та просив суд її задовольнити, а представник ТОВ "Метабо Україна" заяву не визнав, посилаючись на її необґрунтованість.
У судовому засіданні представник ТОВ "Метабо Україна" повідомив суд, що він відмовився лише від підпису в ознайомленні з наказом про проведення перевірки та направленнями на перевірку, але не заявляв про відмову представникам податкового органу в допуску до проведення перевірки. Крім того, представник ТОВ "Метабо Україна" подав клопотання про закриття провадження у справі. На обґрунтування цього клопотання послався на те, що ним оскаржено до суду наказ Головного управління ДФС у Київській області про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Метабо Україна" від 12 серпня 2019 р. № 1654. Отже, є спір про право, що є підставою для закриття провадження у справі за цією заявою.
Представник податкового органу заперечив щодо закриття провадження у справі, оскільки позов про оскарження наказу подано вже після звернення податкового органу до суду з даною заявою, а оскарження наказу не утворює спору про право, що підтверджено практикою Верховного Суду.
Розглянувши подану Головним управлінням ДФС у Київській області заяву по суті, судом встановлено таке.
Головним управлінням ДФС у Київській області видано наказ від 12 серпня 2019 р. №1654 про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Метабо Україна".
14 серпня 2019 р. директору ТОВ "Метабо Україна" було пред'явлено наказ від 12 серпня 2019 р. № 1654, направлення на перевірку від 13 серпня 2019 р. № 2255, № 2256, та службові посвідчення осіб, які прибули на перевірку.
Директор ТОВ "Метабо Україна" відмовився від отримання наказу від 12 серпня 2019 р. № 1654 та підпису в направленнях № 2255, №2256, про що складено Акт "Про відмову від отримання наказу про проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Метабо Україна"" від 14 серпня 2019 р. № 815/10-36-14-04. У цьому акті директором власноручно зазначено, що документальна позапланова виїзна перевірка є безпідставною. Відомості про вручення цього акта директору ТОВ "Метабо Україна" відсутні.
Крім того, 14 серпня 2019 р. складено акт № 820/10-36-14-04 про те, що директором ТОВ "Метабо Україна" відмовлено у допуску працівників податкового органу до перевірки. Відомості про вручення цього акта директору ТОВ "Метабо Україна" відсутні.
У зв'язку із не допуском посадових (службових) осіб контролюючого органу для проведення перевірки, рішенням Головного управління ДФС у Київській області від 15 серпня 2019 р. № 28699/10/10-36-14-04 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метабо Україна" вирішено застосувати умовний адміністративний арешт майна, підтвердження обґрунтованості якого є предметом даної заяви.
Суд зазначає, що особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів визначені статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється, у тому числі, на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Частиною 2 ст. 283 КАС України передбачено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
При цьому, пунктом 2 ч. 4 ст. 283 КАС України передбачено, що суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Суд зазначає, що спір про право у контексті розглядуваної норми має місце у разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням контролюючого органу, що було підставою для виникнення обставин звернення з відповідною заявою.
Разом з тим, стаття 283 КАС України не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди як підстави для висновку про існування спору про право. Отже, у кожному конкретному випадку у залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу об'єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права, що не обмежуються виключно зверненням до відповідного суду. Так, суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено заяву.
Судом з'ясовано, що відмовившись 14.08.2019 від ознайомлення з наказом про проведення перевірки та іншими документами, директор ТОВ "Метабо Україна" мотивував свої дії незаконністю та безпідставністю виданого наказу про проведення цієї перевірки.
У подальшому ТОВ "Метабо Україна" оскаржило наказ від 12 серпня 2019 р. № 1654, яким вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Метабо Україна" до Київського окружного адміністративного суду, що підтверджено зареєстрованою в суді 16 серпня 2019 р. позовною заявою, яка у відповідності до вимог процесуального закону розподілена на суддю Колеснікову І.С. із присвоєнням справі № 320/4472/19, про що свідчить інформація з програми «Діловодство спеціалізованого суду» та офіційного веб-сайту «Судова влада України».
Таким чином, судом встановлено, що у спірних правовідносинах існує спір про право, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Метабо Україна" заперечує законність проведення перевірки та наявність у податкового органу права на її проведення. При цьому складені документи про відмову у допуску до проведення перевірки зумовили звернення ГУ ДФС у Київській області із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, а ТОВ "Метабо Україна" вчиняє дії, направлені на відновлення порушеного, на його думку, права.
При цьому, суд звертає увагу сторін, що у даному випадку суд не вправі надавати оцінки ні законності дій контролюючого органу щодо призначення та проведення перевірки ТОВ "Метабо Україна", ні законності наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 12 серпня 2019 р. № 1654, ні законності дій посадових осіб ТОВ "Метабо Україна", оскільки це не входить до предмету доказування у даній справі.
Одночасно суд зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України встановлений особливий порядок розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, який передбачає, що суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.
Беручи до уваги обмежені строки розгляду зазначених заяв, а відтак і обмежений час, відведений учасникам справи для підготовки до неї, суд вважає за необхідне прийняти до уваги докази, подані відповідачем в залі судового засідання разом із клопотанням про закриття провадження у справі.
Водночас, існування у спірних правовідносинах спору про право виключає можливість розгляду заяви контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у порядку, встановленому статтею 283 КАС України.
У частині, що неврегульована статтею 283 КАС України, процесуальні дії суду під час розгляду таких заяв визначаються загальними нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Разом з цим, суд звертає увагу сторін, що у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 22 березня 2018 р. у справі № 808/2623/17 (касаційне провадження № К/9901/31039/18) колегія суддів зазначила, що наявність спору про право суд може виявити як до, та і після відкриття провадження у справі за поданням контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
У разі виявлення наявності спору про право після відкриття провадження у справі за відповідним поданням, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України (у редакції, що діяла станом на дату прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій), який кореспондується з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 р.), оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного провадження, яким є провадження за поданням контролюючого органу. При цьому закриття провадження у справі за поданням контролюючого органу не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.
Таким чином, у цій постанові колегія суддів Касаційного адміністративного суду погодилася з ухвалами попередніх інстанцій про необхідність закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України (редакція, яка діяла до 15 грудня 2017 р.) з огляду на неможливість розгляду подання контролюючого органу у даній справі в порядку окремого виду адміністративного провадження за наявності спору про право між сторонами у цій справі.
Крім того, аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка викладена в постановах від 26 лютого 2019 р. у справі № 640/20138/18, від 22 травня 2018 р. у справі № 808/1030/17.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки статтею 283 КАС України не визначені процесуальні дії суду, коли на стадії судового розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків виявилось, що між сторонами існує спір про право, суд за аналогією закону застосовує такі ж процесуальні наслідки, що передбачені п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, для стадії судового розгляду справи, а саме, закриває провадження у справі за зверненням органів доходів і зборів.
При цьому Головне управління Державної фіскальної служби України у Київській області має право звернутися з такими самими вимогами до суду у загальному порядку.
Керуючись статтями 238, 243, 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву представника Товариство з обмеженою відповідальністю "Метабо України" Іванова П.Г. про закриття провадження у справі задовольнити.
2. Закрити провадження в адміністративній справі № 320/4444/19 за заявою Головного управління ДФС у Київській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Метабо Україна».
3. Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Журавель В.О.