про залишення позовної заяви без руху
16 серпня 2019 року м. Київ № 320/4400/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в інтересах Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправним дії та скасування постанови,
14 серпня 2019 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - ГУ ПФУ у Київській області), в інтересах Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправним дії та скасування постанови.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. 6 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах. Отже, позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
Суд зазначає, що ст. 5 КАС України визначено способи судового захисту, з якими кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суддя зазначає, що п. 1 прохальної частини позовної заяви ГУ ПФУ у Київській області виклав наступним чином: "Визнати дії державного виконавця Чміль Артема Володимировича протиправними". Проте, у цій вимозі не вказано, які саме дії державного виконавця Чміль А.В. суд повинен визнати протиправними, у чому конкретно вони полягають, яким нормам вони суперечать.
Суддя звертає увагу ГУ ПФУ у Київській області, що це ускладнює встановлення судом предмета спору та позовних вимог, які ГУ ПФУ у Київській області просить суд задовольнити.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 161 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Відповідно до абз. 27 п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Вміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
При цьому, належним доказом надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів є оригінал фіскального чеку та бланк опису вкладення, оформлених відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5. березня 2009 р. № 270.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, належним доказом направлення Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області копії позовної заяви та доданих матеріалів є документ, який містить інформацію щодо переліку направлених відповідачам документів, а також щодо адреси, за якою направлені документи.
Суддею встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення позовної зави та доданих до неї документів на адресу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (адреса: вул. Євгена Свертюка, буд. 15, м. Київ, 02002).
Отже, ГУ ПФУ у Київській області всупереч положенням ч. 2 ст. 161 КАС України не додано до позовної заяви доказів направлення на адресу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів
Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Судом встановлено, що ГУ ПФУ у Київській області оскаржує постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 59048434 від 25 червня 2019 р., разом з тим заявник звернувся до суду лише 14 серпня 2019 р., тобто після закінчення десятиденного строку на звернення з такою позовною заявою.
При цьому, ГУ ПФУ у Київській області не обґрунтовує у позовній заяві підстав пропущення строку та не зазначає підстав для їх поновлення, крім того не надає жодного доказу на підтвердження наведених обставин.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Закону № 3674-VI.
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.).
Як убачається з позовної заяви, вона містить 1 вимогу немайнового характеру та 1 вимогу майнового характеру, а саме: 1) визнати дії державного виконавця Чміль Артема Володимировича протиправними (вимога немайнового характеру); 2) скасувати постанову про накладення штрафу від 25 червня 2019 р. ВП № 59048434 Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (вимога майнового характеру).
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Проте, на підтвердження сплати судового збору не долучено до матеріалів справи оригінал платіжного доручення про сплату судового збору.
Судом встановлено, що в позовній заяві ГУ ПФУ у Київській області посилається на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2018 р., як на підставу відсутності у позивача обов'язку сплатити судовий збір.
Проте, така позиція ГУ ПФУ у Київській області за адміністративним позовом є хибною, оскільки у постанові Верховного Суду від 18 січня 2018 року по справі №565/256/15-ц мова йде саме про скаргу на дії державного виконавця, вказана постанова ухвалена у порядку цивільного, а не адміністративного судочинства, посилань на адміністративні позови про оскарження дій державного виконавця у вказаній постанові Верховного Суду немає. Те ж саме стосується і Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року.
Зокрема, у справі № 565/256/15-ц судами розглядалась скарга боржника за виконавчим документом виданим саме в рамках цивільної справи № 565/256/15-ц, яка подана в порядку судового контролю за виконанням судових рішень.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Отже, ЦПК України передбачено окремий порядок оскарження дій, бездіяльності чи рішень органів ДВС пов'язаних з виконанням судових рішень ухвалених в порядку ЦПК України, а саме визначено те, що скарга подається в рамках тієї справи за якою було видано виконавчий документ, що і зумовило висновок Верховного Суду про те, що не підлягає сплаті судовий збір за подання апеляційної скарги у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
В свою чергу, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено загальні підстави для звернення до суду саме з позовною заявою, а не в порядку контролю за виконанням рішення в іншій адміністративній справі, у зв'язку з чим статтею 4 Закону України «Про судовий збір» на позивача покладено обов'язок сплатити судовий збір за звернення до суду з відповідною позовною заявою.
Суд звертає увагу на те, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про необхідність відступити від висновку щодо застосування статей 3, 4 закону України "Про судовий збір" у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 565/256/15-ц, а тому своєю ухвалою від 15 березня 2018 року передав справу № 915/955/15 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
У постанові від 29 травня 2018 року у справі № 915/955/15 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за подання апеляційних та касаційних скарг на ухвали, винесені за результатами розгляду скарг щодо оскарження рішень, дій (бездіяльності) органів ДВС, сплачується судовий збір.
Крім того, суд звертає увагу, що в постанові Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 565/256/15-ц зазначено, що відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 14 постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" (Постанова № 6) ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК, ні Законом України від 8 липня 2011 року "Про судовий збір" (частина перша статті 3) (Закон № 3674-VI) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.
Суддя зазначає, що вказана позиція Верховного Суду стосується виключно подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах, а не звернення фізичної особи, юридичної особи чи суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду з позовною заявою.
Разом з тим, станом на час звернення ГУ ПФУ у Київській області до суду з даним позовом Закон України «Про судовий збір» (а саме: стаття 5) не містить пільг щодо сплати судового збору відносно вказаного суб'єкта звернення.
Тому посилання заявника на вказані судові рішення Верховного Суду не можуть бути взяті до уваги у цій справі, оскільки їх винесено за інших обставин справи.
У зв'язку з вищевикладеним, ГУ ПФУ у Київській області необхідно сплачувати судовий збір за звернення з цим адміністративним позовом до суду. Крім того, ГУ ПФУ у Київській області не було додано оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 25 червня 2019 р. у виконавчому провадженні № 59048434., що унеможливлює вирахування суми судового збору, яку необхідно сплатити ГУ ПФУ у Київській області.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву ГУ ПФУ у Київській області з наданням часу для усунення зазначених недоліків.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- шляхом подання до належним чином оформленої уточненої позовної заяви відповідно до вимог ст.ст. 160-161 КАС України, та з визначенням належного способу судового захисту відповідно до вимог КАС України;
- доказів направлення позовної зави та доданих до неї документів на адресу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (адреса: вул. Євгена Свертюка, буд. 15, м. Київ, 02002);
- заяви, текст якої буде містити підстави та обґрунтування пропуску строку на звернення до суду, визначеного ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності - клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим адміністративним позовом та докази щодо пропуску звернення до суду;
- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду з цим адміністративним позовом;
- копії спірної постанови від 25.06.2019.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в інтересах Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправним дії та скасування постанови, - залишити без руху.
Установити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Журавель В.О.