Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 серпня 2019 р. Справа№200/7057/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру № 1444 Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області про визнання незаконними дії та бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Територіального сервісного центру № 1444 Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області (далі - відповідач) про визнання незаконними дії та бездіяльність щодо несвоєчасної реєстрації та відмови у державній реєстрації автомобіля ЗИЛ 4331, шасі № НОМЕР_1 , державний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрації ТЗ серії НОМЕР_3 , видане на ім'я ОСОБА_2 , який належить ОСОБА_1 на підставі довідки-розрахунку серії ААЕ № 213621, виданої відокремленим підрозділом №10 ТОВ «Автолідер-2010» 16 жовтня 2015 року, зобов'язання припинити дії, які порушують право та провести реєстрацію автомобіля ЗИЛ 4331шасі № НОМЕР_1 , державний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрації ТЗ серії НОМЕР_3 , видане на ім'я ОСОБА_2 , який належить ОСОБА_1 на підставі довідки-розрахунку серії ААЕ № 213621, виданої відокремленим підрозділом №10 ТОВ «Автолідер-2010» 16 жовтня 2015 року.
В обґрунтування позову зазначено, що 16 жовтня 2015 року позивачем було придбано вантажний автомобіль ЗИЛ 4331, правовстановлюючим документом на автомобіль є довідка-рахунок серії ААЕ № 213621 .
Після придбання автомобіля позивач неодноразово звертався до відповідача з питанням щодо державної реєстрації придбаного автомобіля, однак, отримував відповідь про неможливість проведення такої реєстрації у зв'язку з відсутністю необхідних бланків, державних знаків.
10 квітня 2019 року позивач отримав лист Територіального сервісного центру № 1444 Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області № 31/5-1444-1617, відповідно до якого відмова у реєстрації автомобіля зумовлена тим, що переліком документів, які є підставою для проведення державної реєстрації транспортних засобів не передбачено такий документ як довідка-рахунок.
Позивач вважає такі дії та бездіяльність відповідача протиправними та такими, що порушують його права, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 02 липня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.
23 липня 2019 року на електрону адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача повністю заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що твердження позивача про те, що він протягом десяти днів після придбання автомобіля у 2015 році звертався до відповідача з питань його державної реєстрації не відповідає дійсності, оскільки Територіальний сервісний центр № 1444 не існував у 2015 році. Крім того, позивач звернувся до Територіального сервісного центру № 1444 із заявою від 03 квітня 2019 року про реєстрацію автомобіля ЗИЛ 4331 та надав копію паспорту, копію свідоцтва про реєстрацію та копію довідки-рахунку. Листом від 10 квітня 2019 року у реєстрації автомобіля було відмовлено, оскільки переліком документів, які є підставою для проведення державної реєстрації транспортного засобу, який затверджений Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків (далі - Порядок № 1388), не передбачено такого документу як довідка-рахунок.
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Територіального сервісного центру № 1444 Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області із заявою від 03 квітня 2019 року про реєстрацію автомобіля ЗИЛ 4331.(а.с. 35)
До вказаної заяви було додано довідку рахунок серії ААЕ № 213621, копію паспорту заявника та його РНОКПП, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , видане на ім'я ОСОБА_2 .(а.с. 36-40)
Відповідач листом від 10 квітня 2019 року № 31/5-1444-1617 повідомив, що проведення державної реєстрації автомобіля буде можливе у разі надання документів, що відповідають діючому законодавству та роз'яснив, що надана довідка-рахунок не є таким документом.
Позивач вважає бездіяльність та дії відповідача, які полягають у несвоєчасні реєстрації та відмові у реєстрації протиправними та просив суд зобов'язати відповідача провести реєстрацію автомобіля ЗИЛ №4331.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно із частинами першою, четвертою, дев'ятою статті 34 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ (далі - Закон № 3353-ХІІ) державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
Відповідно до пункту 1 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 (далі - Порядок № 1388), цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
Пунктом 3 Порядку № 1388 визначено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 1388 власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Судом встановлено та не заперечується позивачем, що автомобіль ЗИЛ 4331 був ним придбаний 16 жовтня 2015 року.
Суд зазначає, що твердження позивача щодо звернення ним до відповідача із заявами про державну реєстрацію автомобіля у період з 17 жовтня по 27 жовтня 2015 року не знайшли своїх підтверджень у доданих до позову матеріалів.
Крім того, відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Регіональний сервісний центр МВС в Донецькій області був створений 10 листопада 2015 року.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність щодо несвоєчасної реєстрації транспортного засобу задоволенню не підлягають.
Разом з цим, як вже було зазначено раніше, ОСОБА_1 звернувся до Територіального сервісного центру № 1444 Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області із заявою від 03 квітня 2019 року про реєстрацію автомобіля ЗИЛ 4331 та надав довідку рахунок серії ААЕ № 213621 , копію паспорту заявника та його РНОКПП, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , видане на ім'я ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 8 Порядку № 1388 державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників та документів, які підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін в реєстраційні документи.
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: договори купівлі продажу, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках; договори, укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів: договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортні засоби договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб'єкти господарювання, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб'єктів уповноваженою особою і скріплені печаткою; договір комісії між власником транспортного засобу і суб'єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб'єкт господарювання, які підписані від імені суб'єкта господарювання уповноваженою особою та скріплені печаткою (за її наявності), у разі продажу транспортних засобів суб'єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу; свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати; рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів чи особами, уповноваженими управляти таким майном; рішеннями власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність; копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин; довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску; акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило па транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів транспортного засобу та конкретного одержувача; митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа па паперовому носії або електронна митна декларація, або видане органом доходів і зборів посвідчення про реєстрацію в уповноваженому органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договір фінансового лізингу; акт про проведені електронні торги або постанова та акт про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем.
У разі митного оформлення транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, які ввозяться на митну територію України, за електронною митною декларацією така декларація, засвідчена електронним цифровим підписом відповідальної посадової особи органу доходів і зборів, передається за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем органам МВС.
Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в уповноважених органах МВС, крім зазначених у цьому пункті документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою уповноваженого органу МВС про зняття транспортного засобу з обліку. Переобладнання (крім переобладнання для роботи на газових наливах), відчуження, передача права користування і розпорядження придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у уповноважених органах МВС, не допускається.
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Суд зазначає, що 18 листопада 2015 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 941 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань реєстрації транспортних засобів», яка безпосередньо стосується скасування використання довідки-рахунка при купівлі-продажу та оформлення транспортних засобів. У зв'язку з чим з 18 листопада 2015 року довідка-рахунок не являється документом - підставою для здійснення операцій з транспортним засобом та не підтверджує право власності.
Суд звертає увагу, що позивач звернувся до відповідача із заявою про реєстрацію транспортного засобу у квітні 2019 року, тобто після того як законодавство зазнало змін в частині скасування довідки-рахунку.
Відтак, відмова відповідача у реєстрації за автомобіля є обґрунтованою, оскільки не суперечить вимогам Порядку №1388, в частині надання правовстановлюючих документів.
Аналогічні висновки суду висловлені в постанові Верховного суду від 25.04.2018 р. справа № 803/336/16.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру № 1444 Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області про визнання незаконними дії та бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 16 серпня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Є.І. Грищенко