Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 серпня 2019 р. Справа№200/8547/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову зазначив, що місцезнаходженням позивача ФОП ОСОБА_1 у період часу з 14.04.2014 по 31.01.2019 була територія, на якій проводилась антитерористична операція, тобто ФОП ОСОБА_1 є суб'єктом правовідносин, який підпадає під застосування розділу 8 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, у силу тієї обставини, що у вищезазначений період часу перебував на обліку в податковому органі, розміщеному на території населеного пункту, включеного до відповідного, затвердженого КМУ, переліку проведення АТО. Так, за приписами чинного законодавства під час проведення АТО штрафні (фінансові) санкції та пеня до платників, які знаходяться на обліку у органах доходів та зборів в зоні проведення АТО, не застосовуються, а заборгованість з єдиного соціального внеску підлягає списанню.
В листопаді 2018 року позивач звернувся до ГУ ДФС у Донецькій області з запитом про підстави нарахування ЄСВ та просив списати зазначений борг. В січні 2019 року позивач повторно звернувся до ГУ ДФС у Донецькій області з вимогою про списання безнадійного податкового боргу. Листом від 28.02.2019 року № 17463/10/05-99-45-22 ГУ ДФС у Донецькій області повідомило, що не має підстав для визнання боргу з ЄСВ безнадійним та його списання.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо списання суми боргу, такою, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.07.2019 року відстрочено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 сплату судового збору за подання позовної заяви до прийняття рішення по справі, прийнято до розгляду позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено засідання по справі на 08.08.2019 року.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого посилається на те, що відповідно до частини 7 статті 25 Закону № 2464 сума недоїмки з єдиного внеску не підтягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов'язання із сплати єдиного внеску.
Згідно з п. 9 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 за №508/26953, списанню підлягає борг (недоїмка) зі стати єдиного внеску у разі: повної ліквідації юридичної особи - платника єдиного внеску, коли борги (недоїмка) із сплати єдиного внеску залишилися непогашеними у зв'язку з недостатністю майна такого платника або майна засновників чи учасників, якщо вони несуть повну чи додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника; смерті фізичної особи, оголошення померлою, визнання її у судовому порядку безвісно відсутньою або недієздатною, за умови відсутності осіб, які відповідно до Закону несуть зобов'язання зі сплати єдиного внеску, та засвідчення цього факту відділом державної реєстрації актів цивільного стану чи постановленням судового рішення. Жодна з обставин, передбачена ч.7 ст. 25 Закону №2464 за ОСОБА_2 не встановлена, що свідчить про відсутність підстав для списання єдиного внеску.
Не сплачуючи єдиний внесок та намагаючись вилучити суми заборгованості з ІКП, позивач керується положеннями п.9-4 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, проте слід врахувати, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18-а зазначила, що зміст норми п. 9-3 (у подальшому п. 9-4) розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 не скасовує взагалі обов'язків платників єдиного внеску, а лише на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану дає можливість не виконувати обов'язки, визначені у ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.
Представник відповідача ОСОБА_3 до суду з'явилась.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , з 18.08.1999 року зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 2 273 017 0000 011378, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія НОМЕР_2 . Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
ФОП ОСОБА_1 , зареєстрований платником єдиного податку, свідоцтво платника єдиного податку серії НОМЕР_3 , видане Гірницьким МДПІ м. Макіївки.
Після початку антитерористичної операції, у зв'язку з проведенням воєнних дій, ФОП ОСОБА_1 у 2014 року фактично припинила ведення господарської діяльності на території Донецької області.
Після виїзду з непідконтрольної частини Донецької області ФОП ОСОБА_1 здійснив державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, про що здійснено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 31.01.2019 2 273 006 0004 011378.
ФОП ОСОБА_4 В ОСОБА_5 , заявою від 29.01.2019 звернувся до ГУ ДФС у Донецькій області та Покровсько-Добропільської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, які отримані зазначеними адресатами про що свідчить підпис на рекомендованих повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до листа ГУ ДФС у Донецькій області № 17463/10/05-99-45-22 від 28.02.2019 ФОП ОСОБА_1 відмовлено у списанні недоїмки з ЄСВ.
Не погоджуючись з діями ГУ ДФС у Донецькій області, щодо відмови у визнанні заборгованості безнадійною та її списанні, вважаючи дії протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011, зі змінами та доповненнями (далі - Закон 2464), визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови і порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2464-VI визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI. платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VI. Частиною восьмою цієї статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Стаття 25 Закону № 2464-VI регламентує заходи впливу та стягнення, і частиною першої цієї статті передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464-УІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Частиною одинадцятою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції Закону до 01 січня 2015 року - 10 відсотків).
Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-УІІ від 02 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669-УІІ), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-УІІ внесено зміни до Закону № 2464-УІ, а саме підпункт «б» розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту:
«9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».
На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».
З огляду на дію пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-УІ, позивача звільнено від виконання зобов'язань платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 цього Закону, у тому числі передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті. Станом на час прийняття рішення, посадовими особами податкового органу приписи Закону № 2464-VІ щодо звільнення певної категорії платників єдиного соціального внеску від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону, є чинними.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання, у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом Закону № 2464-VІ за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Вказана норма є нормою прямої дії, яка не передбачає необхідність підтвердження настання для особи форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для її застосування.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».
Порядок виникнення та списання безнадійного податкового боргу регламентується п. 14. 1.11 п. 14.1 ст. 14, ст. 101 ПК України, Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 577 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 р. № 1844/24376 (далі - Порядок № 577).
У відповідності до п. 14.1.11 ч. 14.1 ст. 14 ПК України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до п. 101.1 ст. 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Під терміном «безнадійний» розуміється:
101.2.1 податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута;
101.2.2 податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; 720 днів перебуває у розшуку;
101.2.3 податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом;
101.2.4 податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
101.2.5 податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II Порядку № 577 під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Такий факт непереборної сили підтверджується: 1) Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України; 2) уповноваженими органами іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, - у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави; 3) рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, у тому числі рішеннями щодо визначення окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30 відсотків середнього врожаю за попередні п'ять календарних років; 4) рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад - у випадках, встановлених Кодексом; 5) висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини.
Таким чином, згідно діючого законодавства факт непереборної сили підтверджується Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України (п.п.4 п. 2.1 розділу II Порядку).
Згідно зі ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Відповідно до матеріалів справи у позивача відсутній сертифікат Торгово-промислової палати, який підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), які унеможливили виконання обов'язку зі сплати єдиного соціального внеску.
Розділом IV Порядку № 577 визначено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.
До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.
За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформлюється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
На виконання вищезазначеного алгоритму дій, ФОП ОСОБА_1 подав до ГУ ДФС у Донецькій області та Покровсько-Добропільської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області заяву про списання безнадійного боргу зі сплати єдиного внеску, проте не надав докази настання форс-мажорних обставин, а саме сертифікат Торгово-промислової палати України.
Відповідно до листа ГУ ДФС у Донецькій області № 17463/10/05-99-45-22 від 28.02.2019 ФОП ОСОБА_1 відмовлено у списанні недоїмки з ЄСВ.
Однак, як встановлено судом місцезнаходженням позивача ФОП ОСОБА_1 у період часу з 14.04.2014 по 31.01.2019 була територія, на якій проводилась антитерористична операція, тобто ФОП ОСОБА_1 є суб'єктом правовідносин, який підпадає під застосування розділу 8 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, у силу тієї обставини, що у вищезазначений період часу перебував на обліку в податковому органі, розміщеному на території населеного пункту, включеного до відповідного, затвердженого Кабінетом Міністрів України, переліку проведення антитерористичної операції.
Так, за приписами чинного законодавства під час проведення АТО штрафні (фінансові) санкції та пеня до платників, які знаходяться на обліку у органах доходів та зборів в зоні проведення АТО, не застосовуються, а заборгованість з єдиного соціального внеску підлягає списанню.
Згідно з наданою інформацією ГУ ДФС у Донецькій області, яка зазначена в картці особового рахунку станом на 28.02.2019 року обрахована недоїмка зі сплати єдиного внеску, яка становить 21931,81 гривень, що фактично виникла за період 2016-2018 роки.
Таким чином, відмова відповідача у списанні безнадійної заборгованості (недоїмки) за сплату єдиного внеску за період з 14.04.2014 року до 31.01.2019 року, є протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ст. 77 КАС України).
Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно ч. 10 ст. 290 КАС України передбачено, що у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає:
1) ознаки типових справ;
2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм;
3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.
30 березня 2018 року Верховним судом винесено рішення у зразковій справі (справа №812/292/18 адміністративне провадження № Пз/9901/22/18) про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску. Зазначене рішення набрало законної сили.
Вказаним рішенням позовні вимоги задоволено оспорюване у справі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені скасовано.
Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову судовий збір не сплачувався, а ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.07.2019 року відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі, відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на відповідача за рахунок буджетних асигнувать у розмірі 768,40 гривень.
Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 241-246, 250-251, 255, 257-263, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 Тимофія ОСОБА_7 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Донецькій області (вул. 130-ї Таганрозької Дивізії, б. 114, м. Маріуполь, код ЄДРПОУ 39406028) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління ДФС у Донецькій області прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зі сплати ЄСВ у сумі 21931,81 гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114) на користь Державного бюджету України (ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Стойка