номер провадження справи 18/59/19
16.08.2019 справа № 908/845/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Носівець В.В., розглянувши заяву приватного акціонерного товариства “Розівський елеватор” про винесення додаткового рішення у справі № 908/845/19
за позовом приватного акціонерного товариства “Розівський елеватор” (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 122)
до відповідача Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області (70540, Запорізька область, Оріхівський район, с. Таврійське, вул. Центральна, буд. 13)
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство “Запорізький науково-дослідний інститут землеустрою” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50)
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Оріхівської міської ради в особі Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Оріхівської міської ради (70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Запорізька, 72)
про визнання недійсним та скасування рішення Таврійської сільської ради № 20 від 07.02.2019, визнання права постійного користування земельною ділянкою, проведення державної реєстрації
та зустрічним позовом Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області (70540, Запорізька область, Оріхівський район, с. Таврійське, вул. Центральна, буд. 13)
до відповідача приватного акціонерного товариства “Розівський елеватор” (49033, м.Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 122)
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство “Запорізький науково-дослідний інститут землеустрою” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50)
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Виконавчий комітет Оріхівської міської ради в особі Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Оріхівської міської ради (70500, Запорізька область, Оріхів, вул. Запорізька, 72)
про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,
Без виклику сторін
В провадження господарського суду перебувала справа № 908/845/19 за первісним позовом ПрАТ “Розівський елеватор” про визнання недійсним та скасування рішення Таврійської сільської ради № 20 від 07.02.2019, визнання права постійного користування земельною ділянкою, проведення державної реєстрації та за зустрічним позовом Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області про витребування земельної ділянки з незаконного володіння ПрАТ “Розівський елеватор”.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.08.2019 у справі № 908/845/19 первісний позов задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано рішення Таврійської сільської ради № 20 від 07.02.2019 “Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)”; стягнуто з Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області на користь ПрАТ “Розівський елеватор” 1921,00 грн. судового збору. В іншій частині первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
ПрАТ “Розівський елеватор” 27.06.2019 подано заяву про намір подати докази по витратам на правову допомогу протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
До господарського суду Запорізької області 07.08.2019 ПрАТ “Розівський елеватор” подано заяву № б/н від 07.08.2019 про постановлення додаткового рішення про стягнення понесених ПрАТ “Розівський елеватор” витрат на професійну правничу допомогу.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.08.2019 заяву про ухвалення додаткового рішення передано раніше визначеному в судовій справі головуючому судді Носівець В.В.
Розглянувши заяву ПрАТ “Розівський елеватор” про покладення на Таврійську сільську раду Оріхівського району Запорізької області судових витрат за надану правову допомогу, господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
За визначенням п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із ч. ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу ПрАТ “Розівський елеватор” до матеріалів заяви надано копії свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю серія ДП № 2821 від 20.06.2014, договору про надання правової допомоги від 03.01.2018 № 4, укладений адвокатом Савенко Олексієм Олександровичем та ПрАТ “Розівський елеватор”, предметом якого є надання Адвокатом за дорученням Клієнта і за винагороду (гонорар) правової допомоги, передбаченої Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно наведеного у п. 1.1.1 договору переліку.
Згідно наданої до заяви копії додаткової угоди № 5 до договору про надання правової допомоги № 4 від 01.04.2019 передбачено представництво Адвоката у господарських судах з метою визнання протиправним та скасування рішення Таврійської сільської ради № 20 від 07.02.2019. В пункті 4.1 вказаної додаткової угоди сторони домовились, що за надання правової допомоги, передбаченої цією додатковою угодою, Клієнт, незалежно від того, чи досягнуто мету представництва, сплачує Адвокату за представництво у господарському суді першої інстанції 5000,00 грн. згідно з п. 4.2 додаткової угоди, в разі, якщо буде досягнуто мету представництва (прийнято судове рішення про скасування рішення Таврійської сільської ради № 20 від 07.02.2019, Клієнт додатково сплачує Адвокату гонорар в розмірі 5000,00 грн.
Також, до заяви ПрАТ “Розівський елеватор” надано копію акта від 06.08.2019 про надання послуг за договором про надання правової допомоги № 4 від 03.01.2018, в пункті 1 якого перелічені види наданої Адвокатом правової допомоги, а в пункті 2 зазначено загальну вартість послуг адвоката - 10000,00 грн.
Проте, доказів на підтвердження понесення ПрАТ “Розівський елеватор” витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів заяви не надано. Суд звертає увагу, що за змістом поданої ПрАТ “Розівський елеватор” заяви взагалі не наведено вимогу за додатковим рішенням, лише вказано про надання доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу та прохання винести додаткове рішення. Суму понесених витрат ПрАТ “Розівський елеватор” не зазначено.
Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 126 ГПК України витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано платіжні документи про оплату таких послуг, у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.
У порушення п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 126 ГПК України, ПрАТ “Розівський елеватор” не надано доказів на підтвердження здійснених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а саме сплати 10000,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ПрАТ “Розівський елеватор” про винесення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні заяви приватного акціонерного товариства “Розівський елеватор” про винесення додаткового рішення у справі № 908/845/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалу підписано 16.08.2019
Суддя В.В. Носівець