"03" липня 2007 р.
Справа № 3/98-07-3768
За позовом: Агрофірми радгоспу "Білозерський"
До відповідача: Науково-виробничої сільськогосподарської фірми "МИР" у формі товариства з обмеженою відповідальністю
Про: стягнення 126456,97 грн.
Суддя Д'яченко Т.Г.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Агрофірма радгосп "Білозерський" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача - Науково-виробничої сільськогосподарської фірми "МИР" у формі товариства з обмеженою відповідальністю суму основного боргу в розмірі 111355 грн., суму пені в розмірі 11464,08 грн. та суму штрафу в розмірі 33406,50грн., посилаючись при цьому на невиконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором № 49/06 від 15.05.2006р.
У наданому уточненні 12.06.2007р. позивач відкоригував суму, заявлену до стягнення, зазначивши суму основного боргу в розмірі 111355 грн., суму пені в розмірі 11464,08 грн. та 3% річних у розмірі 3637,89 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалам на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
15 травня 2006 року між Агрофірмою радгоспом "Білозерський" (Продавець), та Науково-виробничою сільськогосподарською фірмою "МИР" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (Покупець) було укладено Договір №49/06 (далі за текстом -Договір), згідно умов якого Продавець продає, а Покупець купує саджанці виноградні (далі за текстом -Товар), на загальну вартість 201600грн. , у тому числі ПДВ в наступному асортименті та кількості:
- «Піно Грі», 21000 штук, за ціною 4,80 грн., у тому числі ПДВ, на загальну суму 100800грн.
- «Сапераві», 5000 штук, за ціною 4,80 грн., у тому числі ПДВ, на загальну суму 24000 грн.
- «Совіньон зелений», 10000 штук, за ціною 4,80 грн., у тому числі ПДВ, на загальну суму 48000 грн.
- «Трамінер», 6000 штук, за ціною 4,80 грн., у тому числі ПДВ, на загальну суму 28800грн.
Відповідно до умов Договору оплата за товар здійснюється Покупцем до 01.08.2006р. Приймання Товару покупцем за кількістю та якістю здійснюється на місці відвантаження Товару у Продавця представником Покупця згідно довіреності. Повне відвантаження Товару здійснюється до 01.06.2006р.
15.05.2006р. Агрофірмою радгоспом "Білозерський" фактично передано у власність відповідачу Товар на загальну суму 141355,20 грн., відповідно до видаткової накладної №РН-0008159, підписаною повноважними представниками сторін, підписи завірені печатками позивача та відповідача.
Відповідач частково розрахувався з позивачем за переданий у власність Товар на загальну суму 30000грн., що підтверджує виписка з банківського рахунку позивача.
Тобто залишилась заборгованість відповідача перед позивачем на суму 111355 грн., що і утворило суму основної заборгованості заявлену до стягнення.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 599 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 111355 грн.
Крім того, згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.
Згідно п.14 № 49/06 від 15.05.2006р. у разі несвоєчасного виконання розрахунків нараховується пеня в розмірі двох облікових ставок НБУ від несвоєчасно сплаченої суми відвантаженого товару.
Перевіривши розрахунок Позивача щодо нарахування ним суми пені в розмірі 11464,08грн. та 3% річних в сумі 3637,89 грн. суд вважає його вірним, але таким що підлягає задоволенню лише в частині нарахованої пені, з наступних підстав.
Згідно роз'яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.1997 р. № 02-5/289, п.3.7, під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення додатково ще однієї чи кількох вимог до викладених у позовній заяві.
Крім зазначеного вище роз'яснення Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 р.» дав визначення «збільшення розміру позовних вимог», згідно якому під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відповідно до наданих позивачем уточнень позовних вимог від 12.06.2007р., ним необґрунтовано збільшено суму позовних вимог на суму 3% річних у розмірі 3637,89 грн.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача суми основного боргу в розмірі 111355 грн. та суми пені в розмірі 11464,08 грн.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони -пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Науково-виробничої сільськогосподарської фірми "МИР" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (Одеська область, Тарутинський район, смт. Березино, вул. Кірова, 82) п/р 260024183 в ООФ АППБ «Аваль», МФО 328351, код ЄДРПОУ 30295949) на користь Агрофірми радгоспу "Білозерський" (75003, Херсонська область, Бєлозерський район, с. Дніпровське, вул. Центральна, 3) р/р 26005052312528 в ХФ КБ «Пприватбанк» м. Херсона, МФО 352479, код ЄДРПОУ 00413506) 111355 (сто одинадцять тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. заборгованості, 11464 (одинадцять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 08 коп. пені, 1227 (одна тисяча двісті двадцять сім) грн. 94 коп. державного мита та 92 (дев'яносто дві) грн.75 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду підписане 06.07.2007р.
Суддя