"04" липня 2007 р.
Справа № 17/75-07-3084
за позовом: Прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сезон»
про стягнення 656 553 грн.
Суддя Зуєва Л.Є.
Від прокурора: Лянна О.С. за посвідченням;
Від позивача: не зявився
Від відповідача: Соборова Л.Д. -повірений;
По справі у відповідності до вимог ст.77 ГПК України оголошувалася перерва з 02.07.2007р. по 04.07.2007р. о 10 год. 50 хв.
Суть спору : До господарського суду Одеської області звернувся з позовом прокурор Комінтернівського району Одеської області в інтересах Держави в особі Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю »Сезон» про стягнення втрат сільськогосподарсько го виробництва, які підлягають відшкодуванню внаслідок вилучення земель для діяльності не пов'язаної з сільськогосподарським виробництвом в сумі 656 553 гривні.
Відповідач в судове засідання зявився, надав відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Проведеною прокуратурою Комінтернівського району перевіркою законодавства спрямованого на відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва внаслідок вилучення зазначених категорій земель, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом, встановлено, що на підставі рішення Фонтанської сільської ради №230-ІУ від 12.05.2005 року ТОВ «Сезон»надано земельну ділянку загальною площею 7,853 га, для будівництва та обслуговування бази відпочинку, яка знаходиться на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області в с. Фонтанка.
Згідно розрахунку розміру втрат сільськогосподарського виробництва, проведеного ДП «Одеський інститут землеустрою»та погодженого з Одеським обласним головним управлінням земельних ресурсів і ТОВ «Сезон»та затвердженого першим заступником голови Одеської обласної державної адміністрації, розмір втрат сільськогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню становить 656 553 грн.
Однак, відповідач ТОВ «Сезон»зазначені втрати не відшкодувало.
Зазначені обставини спонукали прокурора звернутися з позовом до суду з вимогою стягнення з відповідача втрат сільськогосподарсько го виробництва в сумі 656 553 грн.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на ті обставини, що земельна ділянка площею 7,853 га товариством з обмеженою відповідальністю «Сезон" не вилучалась та не викупалась. ТОВ «Сезон" користується зазначеною земельною ділянкою, відповідно до умов договору оренди, укладеному з Фонтанською сільською радою Комінтернівського району Одеської області від 10.05.2003 р. Крім цього відповідач вважає, що наданий прокурором розрахунок втрат спричинених передачею земельної ділянки є необгрунтованим, оскільки з розрахунку не вбачається, яким чином було зроблено цей розрахунок, не надано нормативно-правового обґрунтування суми розрахунку, а тому зазначений розрахунок не може бути належним доказом у справі. Слід також зазначити, що в зазначеному розрахунку вказується, що це - розрахунок розміру втрат спричинених передачею земельною ділянки, а чинне законодавство взагалі не передбачає, що зазначені втрати підлягають відшкодуванню.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані в ході розгляду справи докази, суд дійшов висновку, що позовна заява задоволенню не підлягає з наступних правових підстав.
Пункт 3 ст. 36 Закону України «Про охорону земель»закріплює, що у разі вилучення (викупу) земель сільськогосподарського призначення для сільськогосподарських потреб забезпечується пріоритет максимального збереження продуктивних земель.
Частина 2 ст. 207 Земельного Кодексу України передбачає, що відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.
Але, земельна ділянка площею 7,853 га Товариством з обмеженою відповідальністю «Сезон» для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом не вилучалась та не викупалась.
ТОВ «Сезон» користується зазначеною земельною ділянкою, відповідно до умов договору оренди, укладеному з Фонтанською сільською радою Комінтернівського району Одеської області від 10.05.2003 р.
Як вбачається з рішення Фонтанської сільської ради № 230-ІУ від 12.05.2005 року та договору оренди земельної ділянки від 10.05.2005р. Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області надала, а ТОВ «Сезон» прийняло в платне користування земельну ділянку площею 7,853 га для будівництва та обслуговування бази відпочинку, яка знаходиться на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.
Будь-які свідомості стосовно того, що ця земельна ділянка відносилась на момент передачі в оренду до сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському або лісовому господарстві позивачем суду не надано.
Навпаки відповідачем в ході розгляду справи у суді надано лист №3613 від 20.10.2004р. ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» , з якого вбачається, що чорноземи південні слабо змиті важко суглинкові (шифр агро групи-74е) та намиті чорноземи важко суглинкові(шифр групи -209е) не включені до переліку особливо цінних грунтів.
Прокурор також посилається на ч. 2 ст. 209 Земельного Кодексу України та вказує на те, що втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються на спеціальні рахунки відповідних місцевих рад.
Слід зазначити, що посилання Прокурора на ч.2 ст. 209 Земельного Кодексу України є безпідставним, оскільки вищевикладене ч.2. ст. 209 Земельного Кодексу взагалі не встановлено.
Частиною першою ст. 209 ЗК України встановлено, що втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються на спеціальні рахунки відповідних місцевих рад у таких розмірах:
· Автономній Республіці Крим, обласним радам - 25 відсотків;
· районним радам - 15 відсотків;
· міським, сільським, селищним радам - 60 відсотків, міським радам Києва та Севастополя - 100 відсотків.
Ще раз слід зазначити, що передбачені ст. 209 ЗК України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва - зумовлені саме вилученням сільськогосподарських угідь.
Наданий Прокурором розрахунок втрат спричинених передачею земельної ділянки є необґрунтованим, оскільки з розрахунку не вбачається, як, та яким чином було зроблено цей розрахунок, не надано нормативно-правового обґрунтування суми розрахунку, а тому зазначений розрахунок не може бути належним доказом у справі. Слід також зазначити, що в зазначеному розрахунку вказується, що це - розрахунок розміру втрат спричинених передачею земельною ділянки, а чинне законодавство взагалі не передбачає, що зазначені втрати підлягають відшкодуванню. Крім того Прокурором навіть не доведено наявність вищезазначених втрат.
Отже посилання позивача на вищезазначені положення Земельного кодексу України є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають діючому земельному законодавству України.
Слід також зазначити, що відповідно до п. 5 ст. 207 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Постанови КМУ № 1279 від 17.11.1997 р. «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» встановлено, що від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарсього виробництва звільняються юридичні та фізичні особи у разі надання їм вилучених сільськогосподарських і лісових угідь у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди.
ТОВ «Сезон» користується зазначеною земельною ділянкою, відповідно до умов договору оренди, укладеному з Фонтанською сільською радою Комінтернівського району Одеської області від 10.05.2003 р., розділом V якого встановлено, що зазначена земельна ділянка передається в оренду під будівництво бази відпочинку ТОВ «Сезон», а цільове призначення земельної ділянки - будівництво бази відпочинку котеджного типу. Умови збереження стану об'єкту оренди - використання за цільовим призначенням.
З доданої до договору оренди земельної ділянки від 10.05.2003 р. ситуаційної схеми, яка є невід'ємною частиною договору оренди, вбачається, що у графі «Назва землекористувачів, за рахунок яких передається земельна ділянка» зазначено, що зазначена земельна ділянка є землями запасу рекреаційного призначення.
Такі саме свідомості містяться і у Проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Сезон» для розміщення бази відпочинку на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, зокрема:
- в абзаці 5, 6 Пояснювальної записки зазначено, що Відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі, земельна ділянка віднесена до земель інших видів діяльності та використання (код 40). Земельна ділянка, загальною площею 7,853 га із земель рекреаційного призначення для розміщення бази відпочинку.
- в Дорученні Фонтанської сільської ради Комінтернівського району № ср-17-1777 від 17.12.2004 р. зазначено, що Фонтанська сільська рада Комінтернівського району доручає розробити проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Сезон», загальною площею 7,853 га, в довгострокову оренду строком на 49 років із земель запасу рекреаційного призначення.
- в акті обстеження земельної ділянки № 14/14-105 від 27.11.2004 р., у розділі 1. «Характеристика місця розташування об'єкту» зазначено: Землі рекреаційного призначення.
Таким чином, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що вищезазначена земельна ділянка не є землею сільськогосподарського призначення, а відноситься до земель рекреаційного призначення, тому з огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим, безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.
Крім цього суд вважає за необхідне зазначити, що підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода, протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду, причинний звязок між ними та вина. Відсутність хоча б одного елементу складу правопорушення виключає настання позадоговірної відповідальності, передбаченої законом, а оскільки розглядом матеріалів справи встановлено, що в діях саме відповідача відсутня будь-яка вина щодо втрат сільськогосподарсько го виробництва, які підлягають відшкодуванню в межах заявлених позовних вимог, суд вважає , що позов подано не до належного відповідача, у зв'язку задоволенню не підлягає.
Згідно зі ст.ст. 33, 34 ГПК України, позивач повинен довести суду ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Обставини справи, які у відповідності до діючого законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування , а обставини, на які посилається позивач , як на підставу своїх вимог, ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені будь-якими доказами , у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. У задоволені позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 06.07.2007р.
Суддя