справа № 166/860/19
номер провадження 2-а/166/26/19
іменем України
13 серпня 2019 року смт.Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Лозицького С.О.,
за участю секретаря Тарасюка О.М.,
представника позивача ОСОБА_3. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ратне справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до поліцейського СРПП №3 Рожищенського відділення Ківерцівського відділу поліції ГУНП у Волинській області сержанта поліції Жакуна Богдана Леонідовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
ОСОБА_2 (надалі-Позивач) звернувся в Ратнівський районний суд Волинської області з позовом до поліцейського СРПП №3 Рожищенського відділення Ківерцівського відділу поліції ГУНП у Волинській області сержанта поліції Жакуна Богдана Леонідовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №316069 від 03.07.2019 року за ч.1 ст.122 КУпАП.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він виконуючи чергове замовлення на переміщення товарів з смт. Ратне в м. Львів 03.07.2019 року на автомобілі «RENAULT MAGNUM 440», номерний знак НОМЕР_1 , рухався по автодорозі сполученням Ратне-Луцьк та був зупинений працівниками поліції в с. Козин Рожищенського району Волинської області з допомогою не зовсім справних проблискових маячків службового автомобіля. Причину зупинки працівники поліції пояснити належним чином не змогли. Після того як Позивач звернув увагу працівників поліції на несправність автомобіля, останні звинуватили його в тому, що він 03.07.2019 року о 07 год. 22 хв. здійснив зупинку в с. Переспа на вул. Ковельській на зупинці громадського транспорту, чим порушив вимогу державного знаку 5.41.1 Пункт зупинки автобуса, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та винесли постанову серії ДПО18 №316069 від 03.07.2019 року.
З вказаною постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП Позивач категорично не згідний. Зазначив, що не зважаючи на його заперечення та присутності при цьому стороннього свідка ні в нього, ні в сторонньої особи пояснення не було відібрано, що свідчить про упередженість працівників поліції. Крім того, не зважаючи на те, що Позивач оспорював факт порушення Правил дорожнього руху, протокол про адміністративне правопорушення складено не було. Будь-яких інших доказів порушення ним Правил дорожнього руху немає, єдиним документом, який фіксує факт та обставини вчинення адміністративного правопорушення є постанова у справі про адміністративне правопорушення.
Вважає, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №3160692 від 03.07.2019 року за ч.1 ст.122 КУпАП протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 11 липня 2019 року відкрито провадження в даній справі та призначено судове засідання.
Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав повністю з підстав зазначених у ньому, просив його задовільнити.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із судовим викликом, в судове засідання не з'явився, заяв, відзиву на позов та клопотань до суду не надав, про причини неявки не повідомив.
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши письмові докази, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст. 1 КУпАП, одним із завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, в тому числі і тих, що притягуються до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, в ст. 7 КУпАП вказано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Судом встановлено, що згідно постанови про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №316069, винесеної 03.07.2019 року поліцейським СРПП №3 Рожищенського відділення Ківерцівського відділу поліції ГУНП у Волинській області сержантом поліції Жакун Б.Л. Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255гривень за те, що він 03.07.2019 року о 07 годині 22 хвилин, керуючи транспортним засобом марки «RENAULT MAGNUM 440», номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку в с. Переспа на вул. Ковельській на зупинці громадського транспорту, чим порушив вимогу дорожнього знаку 5.41.1 Пункт зупинки автобуса, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Згідно матеріалів справи, Відповідачем не було складено за даним фактом протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з пояснень в судовому засіданні Представника позивача та зі змісту позовної заяви ОСОБА_2 останній з оскаржуваною постановою не згідний та зазначеного у ній порушення правил дорожнього руху не вчиняв.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Однак, крім постанови інших доказів Відповідач суду не надав.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання технічних приладів та технічних засобів,що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами, що передбачено ст. 251 КУпАП.
Відповідач, складаючи постанову відносно Позивача діяв в порушення ст. 280 КУпАП, не з'ясувавши всі обставини, які мають значенння для правильного вирішення справи, зазначив відомості щодо винності особи у вчиненні адміністративного правопорушення та визначив покарання у межах санкцій визначених ч.1 ст. 122 КУпАП, не надавши Позивачу, як встановлено під час розгляду справи, ніяких доказів вчинення правопорушення, в тому числі не зазначено жодних відомостей про фіксування подій на нагрудну камеру поліцейського. Посилань на будь-які інші докази оскаржувана постанова не містить.
Суд звертає увагу на те, що саме по собі описання адміністративного правопорушення в постанові не може бути належним доказом вчинення особою правопорушення.
Аналогічна правова позиція визначена у постанові ВС України від 26.04.2018 року (справа №338/1/17).
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
В порушення вказаної норми, Позивачу не було надано можливості надати пояснення, надати всі необхідні документи, залучити до розгляду справи захисника, що свідчить про упередженість працівників поліції.
Беручи до уваги наведені вище обставини, а також враховуючи приписи згаданих процесуальних норм, Суд звертає увагу на те, що оскаржувана постанова у справі не може слугувати носієм доказової інформації, оскільки спростовується позовною заявою Позивача, а інформація, відображена в ній, не підтверджена іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимога та заперечення. Поряд з цим, ч.2 ст.77 КАСУ встановлено, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач обставин, на які посилається Позивач не спростував, будь-яких доказів, які підтверджують правомірність прийнятого рішення суду не надав. З огляду на належне повідомлення Відповідача про час та місце розгляду справи Суд вважає, що останній мав можливість реалізувати зазначене процесуальне право з метою виконання процесуального обов'язку покладеного на нього в силу ч.2 ст.77 КАС України.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення субєкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, Ратнівський районний суд Волинської області, належним чином, повно та всебічно дослідивши усі обставини справи, з врахуванням вимог стосовно їх належності й допустимості, а також забезпечивши обом сторонам право на звернення до суду, передбачене, зокрема ст. 5 КАС України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дійшов висновку про підставність позовних вимог, у зв'язку з чим позов ОСОБА_2 до поліцейського СРПП №3 Рожищенського відділення Ківерцівського відділу поліції ГУНП у Волинській області сержанта поліції Жакуна Богдана Леонідовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі підлягає задоволенню, а постанова серії ДПО18 №316069 від 03.07.2019 року, скасуванню.
На підставі ст. ст. 2, 3, 5, 77, 241-246, 295 КАС України, ст.ст. 251, 258, 280 КУпАП, Суд,-
Позов ОСОБА_2 до поліцейського СРПП №3 Рожищенського відділення Ківерцівського відділу поліції ГУНП у Волинській області сержанта поліції Жакуна Богдана Леонідовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити повністю.
Скасувати постанову поліцейського СРПП №3 Рожищенського відділення Ківерцівського відділу поліції ГУНП у Волинській області сержанта поліції Жакуна Богдана Леонідовича серії ДПО18 №316069 від 03.07.2019 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі на ОСОБА_2 за ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його ухвалення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ратнівський районний суд Волинської області.
Суддя Лозицький С.О.