Справа № 161/9444/19
Провадження № 2-а/161/361/19
07 серпня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Флішаровському Д.М.
розглянувши у відкритому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора з паркування Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Вавренчука Олександра Володимировича, Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
05.06.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до старшого інспектора з паркування Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради (далі - Департамент) Вавренчука О .В. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності на обґрунтування якого зазначила, що вона 29.05.2019 року рекомендованим листом одержала постанову Департаменту від 27.07.2019 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу у сумі 510 гривень за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху. З оскаржуваної постанови слідує, що вона 27.05.2019 року о 14:21 год., в м. Луцьку по вул. П'ятницька Гірка, 11, керуючи автомобілем ВАЗ 21104, д.н.з. НОМЕР_1 , порушила правила стоянки, здійснивши стоянку транспортного засобу на тротуарі, де для руху пішоходів залишилося менше 2 метрів, тим самим порушила вимоги п. 15.10 «в» ПДР України. Вважає дану постанову необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам ст. 9, 245, 251, 280 КУпАП та винесеною з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки 27.05.2019 року о 14:21 год. транспортним засобом вона не керувала та ПДР України не порушувала. Зазначає, що при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в її діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Так, 27.05.2019 року в період часу з 09:00 год. по 18:15 год. вона перебувала на своєму робочому місця, а тому фізично не могла вчинити даного правопорушення. Крім того, у неї виникають сумніви у належності доказів, а саме: фото світлин, здійснених за допомогою спецзасобу SAMSUNG SM-T561, яким проводилась фотозйомка правопорушення, а інформація, зазначена на зображеннях (фото світлинах) містить розбіжності в частині відображення місця здійснення зйомки (АДРЕСА_1 ) та місця фактичного вчинення правопорушення (вул. П'ятницька Гірка). З урахуванням наведеного просить суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення, винесену інспектором з паркування Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради LC - 000975 від 27.05.2019 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за порушення ч. 3 ст. 122 КУпАП.
15.07.2019 року від Департаменту на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, у якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі. На обґрунтування відзиву зазначив, що адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки, паркування транспортних засобів несе фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, а від так норми чинного законодавства України, на які посилається Позивач, не мають відношення до справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП, оскільки провадження у даній категорії справ встановлений особливий процесуальний порядок. Крім того, спецзасіб, яким проводилася фотозйомка SAMSUNG SM-T561 та ручний лазерний світловіддалемір Bosch GLM-50 є належним чином сертифікованими та повіреними у встановленому законом порядку. Враховуючи викладене, просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі (а.с. 28-30).
Разом з тим, 15.07.2019 року Департаментом було подано клопотання про заміну сторони відповідача, а саме: замінити первісного відповідача старшого інспектора з паркування Департаменту Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Вавренчука О.В. на належного - Департамент муніципальної варти Луцької міської ради (а.с. 27).
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.07.2019 року вищезазначене клопотання Департаменту було задоволено частково, до участі у справі Департамент муніципальної варти Луцької міської ради залучено в якості співвідповідача (а.с. 40-41).
06.08.2019 року позивачкою було подано до суду відповідь на відзив, відповідно до якого позивач вказує про необхідність доведення відповідачами її вину у вчиненні правопорушення відповідно до ст. 280 КУпАП, із долученням належних доказів у даній справі, як це передбачено вимогами ст. 251 КУпАП (а.с. 48-51).
До початку судового засідання від позивачки на адресу суду надійшла заява, у якій вона просить розгляд справи проводити за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с. 47).
Представник Департаменту до початку судового засідання також надав заяву з проханням проводити розгляд справи без його участі (а.с. 53).
Старший інспектор з паркування Департаменту ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засіданні не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності сторін, оскільки подані сторонами у справі письмові докази, містять достатні дані про правовідносини сторін та фактичні обставини справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 27.05.2019 року старшим інспектором (інспектором з паркування) Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Вавренчуком О.В. винесено постанову серії LC № 000975 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП (а.с. 34).
З оскаржуваної постанови вбачається, що 27.05.2019 року о 14:21 год. в м. Луцьку по вул. П'ятницька Гірка, 11, особа, яка керувала автомобілем (водій) «ВАЗ-21104», д.н.з. НОМЕР_1 , всупереч вимогам п. 15.10 «в» ПДР України, порушила правила стоянки, а саме: здійснила стоянку транспортного засобу на тротуарі, де для руху пішоходів залишається менше 2 метрів, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. Вимір здійснювався ручним лазерним світловіддалеміром «Bosch GLM-50»; фіксація правопорушення (фотозйомка) проводилася спецзасобом марки «Samsung SM-T561».
Пунктом 15.10 «в» ПДР України визначено, що стоянка забороняється: на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
На обґрунтування своїх заперечень щодо неправомірності винесення оскаржуваної постанови, позивач посилається на те, що посадова особа, яка її винесла, притягнула до адміністративної відповідальності не належну особу, оскільки вона не була суб'єктом вчинення правопорушення. Разом з тим, вказана посадова особа порушила процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП, при цьому докази, якими обґрунтовується її вина, не є належними та допустимими.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Щодо місця зупинки транспортного засобу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою до своєї позовної заяви було долучено фотокопії з місця вчинення порушення, яке мало місце 27.05.2019 року о 14:21 год. в м. Луцьку по вул. П'ятницька Гірка, 11. Із зазначених фотокопій вбачається наступне: транспортний засіб «ВАЗ-21104», д.н.з. НОМЕР_1 , на тротуарі, де для руху пішоходів залишається менше 2 метрів; відстань від краю автомобіля та для проходу пішоходів тротуаром становить «1,026 м.», був здійснений за допомогою ручного лазерного світловіддалеміру «Bosch GLM-50»; фото фіксація здійснений за допомогою спецзасобу, яким проводилася фотозйомка SAMSUNG SM-T561 (а.с. 8-10).
Таким чином, інспектором, який виніс оскаржувану постанову, достовірно було встановлено, що транспортний засіб «ВАЗ-21104», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку із порушенням вимог п. 15.10 «в» ПДР України.
Щодо належності доказів.
Суд вважає, що фотофіксація правопорушення є допустимим доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні ст. 251 Кодексу України про адіміністративні правопорушення, оскільки спецзасіб SAMSUNG SM-T561 є належним чином сертифікованим, що підтверджується сертифікатом дослідження конструкції №UA.032.СДК.0148-15 з додатками, ручний лазерний далекомір BOSCH GLM-50 належним чином повірений, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №02-623 від 24 квітня 2019 року (а.с. 33-36).
Крім того, суд не приймає до уваги доводів позивачки про те, що фотофіксація правопорушення здійснена з однакових ракурсів: о 14:15 год. 27.05.2019 року на вул. Короленка, об 14:23 год. 27.05.2019 року на вул. Лесі Українки та аж ніяк не містить доказів про вчинення правопорушення о 14:21 год. 27.05.2019 року на вул. П'ятницька Гірка, 11, оскільки дана обставина ніяким чином не спростовує факт стоянки транспортного засобу «ВАЗ-21104», д.н.з. НОМЕР_1 , із порушенням вимог п. 15.10 «в» ПДР України.
Щодо процедури розгляду справи про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) та визначення суб'єкта вчинення правопорушення.
Позивачка у своєму позові зазначила, що автомобіль марки ««ВАЗ-21104», д.н.з. НОМЕР_1 , дійсно належить їй на праві власності, однак на момент вчинення правопорушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП, вона не була водієм вказаного транспортного засобу, а відтак його не паркувала із порушенням вимог п. 15.10 «в» ПДР України.
Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конституція України прямо не встановлює презумпції невинуватості щодо адміністративних правопорушень. Дане твердження також підтримує Європейський суд з прав людини у справі «Фальк проти Нідерландів» від 19.10.2004, де суд визнав правомірним відповідальність саме власників транспортних засобів.
Тому, конституційна презумпція невинуватості особи не поширюється на притягнення до адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Крім того, ч. ч. 6, 7 ст. 279-1 КУпАП інформація про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та винесені постанови про накладення адміністративного стягнення не пізніше наступного робочого дня з дня встановлення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, вноситься до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування при внесенні до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху інформації про зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, а також при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення такого правопорушення перевіряє, чи не були відповідні обставини зафіксовані раніше, а також чи не притягалася відповідна особа до адміністративної відповідальності за це правопорушення іншою уповноваженою посадовою особою. Якщо відповідні відомості про зафіксоване правопорушення вже внесені до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху або відповідну особу вже притягнуто до адміністративної відповідальності за це правопорушення, постанова іншої уповноваженої посадової особи про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню. Постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи).
Таким чином, відповідачем було вірно визначено особу, яка несе відповідальність за вчинення порушення правил зупинки транспортного засобу.
Статтями 14-2 та 279-1 КУпАП передбачено можливість винесення постанови без участі особи, яка вчинила правопорушення в розгляді справи, а положенням ч. 2 ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
З вищевикладеного слідує, що у випадку накладення стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність посадовою особою, яка уповноважена здійснювати розгляд справ про адміністративне правопорушення, не враховують.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що постанова серії LC - 000975 від 27.05.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення правил зупинки, стоянки, паркування, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП, винесена старшим інспектором Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Вавренчуком О.В. з повним дотриманням норм чинного законодавства України, а відтак є законною та правомірною.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Проаналізувавши досліджені під час розгляду справи докази, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до старшого інспектора з паркування Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Вавренчука Олександра Володимировича, Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності слід залишити без задоволення, а постанову серії 000975 про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) від 29.05.2019 року - без змін.
На підставі ст.ст. 122, 251, 252, 280 КУпАП, керуючись ст. ст. 77, 121, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до старшого інспектора з паркування Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Вавренчука Олександра Володимировича, Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без задоволення.
Постанову серії LC - 000975 про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) від 27.05.2019 року, винесену старшим інспектором з паркування Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Вавренчуком Олександром Володимировичем - залишити без змін.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які не брали участі у розгляді справи, можуть оскаржити рішення суду протягом десяти днів з дня його отримання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено 07 серпня 2019 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська