15 серпня 2019 року
Київ
справа №193/254/19(2-а/193/14/19)
адміністративне провадження №К/9901/23024/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу інспектора 3 взводу 2 роти 1 батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Шевченка Сергія Володимировича на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2019 року у справі №193/254/19 (2-а/193/14/19) за позовом ОСОБА_1 до інспектора 3 взводу 2 роти 1 батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Шевченка Сергія Володимировича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення.
Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2019 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою інспектора 3 взводу 2 роти 1 батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг в Дніпропетровській області Шевченка С.В. у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Вважаючи таке судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням вимог процесуального закону, відповідач оскаржив його в касаційному порядку.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.
Приписами статті 286 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно частини 4 статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2019 року було проголошено 14 травня 2019 року, останній день строку апеляційного оскарження 24 травня 2019 рік, тоді як апеляційну скаргу подано відповідачем лише 30 травня 2019 року, тобто поза межами десятиденного строку, встановленого частиною 16 статті 289 КАС України.
Як вбачається з ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2019 року, відповідач був обізнаний про час та місце розгляду справи, матеріали апеляційної скарги не містять жодних доказів вжиття ним з 14 травня 2019 року заходів, спрямованих на отримання копії рішення суду першої інстанції, а також відсутність належних та допустимих доказів щодо вчинення відповідачем дій для звернення до суду у строк, передбачений частиною 16 статті 289 КАС України, суд апеляційної інстанції визнав неповажними доводи апелянта зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є такими, що не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Відповідно до статті 2 Закону України від 22 грудня 2005 року №3262-IV "Про доступ до судових рішень" (далі - Закон №3262-IV) усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр). Реєстр - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі (стаття 3 цього Закону). Згідно з частинами 1 та 2 статті 4 Закону №3262-IV судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.
Колегія суддів зазначає, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Слід зауважити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Компанія "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А." проти Іспанії").
Таким чином, при належному добросовісному відношенні відповідач не був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу в межах строку звернення до суду апеляційної інстанції, проте таким правом не скористався. Апеляційна скарга була подана лише 24 травня 2019 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Верховний Суд погоджується, з тим фактом, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення статті 299 КАС України, правильне його застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Отже, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою інспектора 3 взводу 2 роти 1 батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Шевченка Сергія Володимировича на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2019 року у справі №193/254/19 (2-а/193/14/19).
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
О.В. Калашнікова,
Судді Верховного Суду