15 серпня 2019 року
Київ
справа №9901/396/19
адміністративне провадження №П/9901/396/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Білак М.В., Губська А.О., Калашнікова О.В., Соколова В.М.,
перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (03109, м. Київ, вул. Генерала Шаповала, буд. 9) про визнання протиправним рішення, -
26 липня 2019 року касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного суду від 29 липня 2019 року касаційну скаргу було залишено без руху, у зв'язку несплатою судового збору .
В межах строку, визначеного ухвалою від 22 липня 2019 року, скаржник усунув недоліки касаційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Таким чином, касаційна скарга, після усунення позивачем недоліків, оформлена відповідно до вимог статті 330 КАС України, вважається поданою і суд (суддя) має можливість вирішити питання щодо відкриття касаційного провадження.
Позивачем разом з позовною заявою подано заяву про поновлення строку на звернення до адміністративного суду.
В обгрунтування даної заяви позивач зазначає про те, що 12 липня 2019 року на офіційному сайті Вищої кваліфікаційної комісії судді України розміщено наказ про відрахування ОСОБА_2 зі складу членів комісії. На думку позивача, саме цей факт по своїй суті є нововиявленою обставиною, що раніше не був відомий.
Згідно з частиною четвертою статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів передбачені статтею 266 КАС України.
За приписами пункту 3 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Зокрема, частиною шостою статті 161 КАС України зазначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (частина шоста статті 121 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, заявлений позов стосується проходження публічної служби і строк звернення до суду з даним позовом складає один місяць з дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів унаслідок прийняття відповідачем оспорюваного рішення.
Відтиском штемпеля на конверті зафіксовано, що ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення ВККС України від 20 липня 2018 року, лише 26 липня 2019, тобто з пропуском строку звернення до суду.
Твердження позивача, у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, про те, що ОСОБА_2 на момент прийняття спірного рішення не мав права виконувати повноваження члена Вищої кваліфікаційної комісії судді України належним доказом не підтверджено. З копії наказу про звільнення ОСОБА_2 , яка додана до позовної заяви, не вбачається, що ОСОБА_2 на момент прийняття спірного рішення не мав права виконувати обов'язки члена Вищої кваліфікаційної комісії судді України.
Отже, підстави зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду ґрунтуються на припущеннях та не підтверджених належними доказами.
Інших причин поважності пропущеного строку звернення до суду у заяві позивачем не наведено.
Оцінивши поважність причин пропуску строку та дослідивши наявні в заяві докази суд вказує, що підстави для поновлення строку відсутні.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з ч. 1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Слід зазначити, що поважними визнаються обставини, які виникли протягом строку касаційного оскарження, є об'єктивними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Керуючись статтями 19, 22, 169,171, 243, 256 КАС України, Суд
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду вказані у заяві ОСОБА_1 від 26 липня 2019 року.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним рішення залишити без руху.
Надати позивачу строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подачі заяви із зазначення інших підстав для поновлення строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді М.В.Білак
А.О. Губська.
О.В.Калашнікова
В.М.Соколов