15 серпня 2019 року
м. Київ
справа №804/2382/18
адміністративне провадження №К/9901/21908/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із такими рішеннями судів попередніх інстанцій позивачем подано касаційну скаргу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 серпня 2019 року для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року визначено колегію суддів Верховного Суду у складі головуючого судді Мельник-Томенко Ж.М., суддів - Жука А.В., Мартинюк Н.М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Згідно положень частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до підпункту першого пункту третього частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із текстів рішень попередніх інстанцій встановлено, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру, а саме:
- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо нездійснення компенсації утриманих з грошового забезпечення та інших виплат ОСОБА_1 сум податку з доходів фізичних осіб за 2017 рік у сумі 46350 грн. 21 коп.;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області компенсувати ОСОБА_1 утриману суму податку за 2017 рік у сумі 46350 грн. 21 коп.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762 грн. 00 коп. (станом на рік звернення із позовною заявою).
Так, ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року становить 1409 грн. 60 коп. (1762*0,4*200%).
У тексті касаційної скарги позивач просить звільнити його від сплати судового збору.
Вказане клопотання обґрунтовує посиланням на пункт перший частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Перевіривши доводи клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, Суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Позивачем до суду першої інстанції заявлено вимогу майнового характеру про компенсацію ОСОБА_1 утриману суму податку за 2017 рік у сумі 46350 грн. 21 коп.
Вимоги щодо поновлення на роботі або стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах даної справи не розглядаються.
З огляду на викладене, посилання позивача на пункт перший частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» є недоречними.
Доказів наявності у ОСОБА_1 інших пільг щодо сплати судового збору, передбачених Законом України «Про судовий збір», до касаційної скарги не надано.
Отже, відсутність документа про сплату судового збору свідчить про неналежне виконання заявником вимог частини четвертої статті 330 КАС при зверненні до суду касаційної інстанції.
Відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду документа про сплату судового збору в розмірі 1409 грн. 60 коп. або документів, що підтверджують наявність у позивача пільг, передбачених Законом України «Про судовий збір».
Реквізити для сплати судового збору: УК в Печерському районі; код отримувача (ЄДРПОУ) 38004897; банк отримувача: Казначейство України, код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 31219207026007; код класифікації доходів бюджету 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд 055)»; призначення платежу: «*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд».
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Ж. М. Мельник-Томенко