Іменем України
15 серпня 2019 року
Київ
справа №813/3958/15
адміністративне провадження №К/9901/4588/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Мороз Л.Л., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 813/3958/15
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича
третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання протиправними дій та рішень, зобов'язання вчинити дії
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року (головуючий суддя Сасевич О.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року (колегія у складі: головуючого судді Рибачука А.І., суддів: Багрія В.М., Старунського Д.М.)
Короткий зміст позовних вимог
В липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив визнати протиправними дії та рішення відповідача щодо визнання нікчемним правочину (банківської операції) з перерахування грошових коштів на особовий рахунок № НОМЕР_1 , відповідно до договору банківського рахунку та зобов'язати відповідача надати до Фонду додаткову інформацію щодо відшкодування йому коштів за договором банківського рахунку від 26.12.2013 № 3681-00 в розмірі 200 000 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 26.12.2013 між ним та ПАТ «Банк «Київська Русь» було укладено договір надання послуг банківського рахунку в національній валюті № 3681-00. За цим договором 19.03.2015 було зараховано кошти в сумі 200 000 грн., як переказ з рахунку ТзОВ «НВФ «Опілля». В подальшому, з 20.03.2015 в ПАТ «Банк «Київська Русь» було запроваджено тимчасову адміністрацію та на той момент на поточному рахунку позивача в цьому банку перебувало 200 000,00 грн., які були перераховані днем раніше. З 17.06.2015 ПАТ «Банк «Київська Русь» розпочав виплати коштів вкладникам, зокрема, за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Проте, звернувшись до АБ «Укргазбанк» уповноваженого здійснювати виплати по Львівській області, позивача було проінформовано про те, що він не включений до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Як стало відомо позивачу в подальшому, такі дії були мотивовані визнанням нікчемним операції з переказу коштів, яка мала місце 19.03.2015. Однак, на думку позивача, такі дії відповідача були протиправними, оскільки не було жодних підстав для визнання нікчемним як договору банківського рахунку, так і операцій за ним, а тому він як вкладник банку вправі розраховувати на відшкодування коштів за вкладом в граничному розмірі відшкодування, але не менше 200 000 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 02 листопада 2015 року позов задовольнив повністю. Визнав протиправними дії та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. щодо визнання нікчемним правочину (банківської операції) з перерахування грошових коштів по особовому рахунку № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 на підставі договору банківського рахунку № 3681-00. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 200 000,00 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 за договором банківського рахунку № 3681-00 від 26.12.2013, укладеним з Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь».
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 10 грудня 2015 року скасував постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року в частині задоволення вимоги про визнання протиправними дій та рішень Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. щодо визнання нікчемним правочину (банківської операції) з перерахування грошових коштів по особовому рахунку № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 на підставі договору банківського рахунку № 3681-00 та прийняв в цій частині нову постанову, якою визнав протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. щодо не включення ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. В решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року залишив без змін.
Суди виходили з того, що позивач має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк «Київська Русь» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Проте, відповідач безпідставно не включив його до переліку вкладників, які мають право на таке відшкодування.
В той же час, апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині, виходив з того, що відповідач не приймав жодних рішень щодо визнання нікчемним правочину (банківської операції) з перерахування грошових коштів по особовому рахунку ОСОБА_1 , а лише вважав його нікчемним в силу вимог пунктів 2 та 7 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що слугувало підставою для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк «Київська Русь».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
02 грудня 2016 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що правочин вчинений його сторонами є таким, що штучно створює обов'язок Фонду щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд здійснює за рахунок державних коштів, такі правочини спрямовані на заволодіння державними коштами та відповідно порушують публічний порядок є нікчемними, згідно п. 2 та п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст. 228 Цивільного кодексу України.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 09 лютого 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь».
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Рибачук А.І., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.
07.07.2019 суддя Рибачук А.І. заявив самовідвід у справі з тих підстав, що він брав участь при розгляді вказаної справи як головуючий суддя у складі голегії суддів у Львівському апеляційному адміністративному суді.
Ухвалою Верховного Суду від 07.08.2019 заяву судді Рибачука А.І. про самовідвід задоволено. Відведено суддю Рибачука А.І. від розгляду касаційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2019, на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 08.08.2019 № 1189/0/78-19 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Мороз Л.Л., Тацій Л.В.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
26 грудня 2013 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_1 було укладено договір банківського рахунку в національній валюті № 3681-00.
19 березня 2015 року на вищевказаний поточний рахунок позивача було перераховано кошти в розмірі 200 000 грн. з призначенням платежу: надання позики згідно з договором від 17 березня 2015 року № б/н. Перерахування коштів здійснювалось із поточного рахунку ТзОВ «НВФ» Опілля» (№ НОМЕР_2 ), який також відкритий у ПАТ «Банк «Київська Русь».
Згідно з постановою Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 190 ПАТ «Банк «Київська Русь» віднесено до категорії неплатоспроможних.
Відповідно до вищевказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19 березня 2015 року № 61, згідно з яким, з 20 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О.Ю. Тимчасову адміністрацію у ПАТ «Банк «Київська Русь» запроваджено строком на три місяці з 20 березня 2015 року по 19 червня 2015 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 15 червня 2015 року № 116 продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» до 19 липня 2015 року включно та продовжено повноваження Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю.
Також з матеріалів справи вбачається, що 17 червня 2015 року ПАТ «Банк «Київська Русь» розпочав виплату коштів вкладникам за депозитними договорами та договорами банківського рахунку. Проте, ОСОБА_1 не включено до реєстру осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, у зв'язку з чим, він звертався до відповідача з заявою від 08 липня 2015 року, в якій просив включити його до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Не отримавши відповіді на вищевказану заяву, позивач звернувся до суду з позовом.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
Отже, відшкодування Фондом коштів відбувається лише вкладникам за наявними у банку вкладами в межах граничної суми відшкодування. При цьому обов'язковими умовами, за яких відповідні кошти вважаються вкладом, а особа - вкладником, є залучення банком таких коштів від особи чи для неї на підставі договору банківського вкладу, банківського рахунку або на підставі іменного депозитного сертифіката.
Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом № 4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому, положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття постанови Правління НБУ № 190 від 19 березня 2015 року "Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних" на банківському рахунку позивача № НОМЕР_1 , відкритому відповідно до договору банківського рахунку № 3681-00 від 26 грудня 2013 року, перебувала сума у розмірі 200 000 грн.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI, не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".
Частинами третьою, п'ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI, з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
З огляду на вищенаведене, приписи Закону № 4452-VI пов'язують виникнення права у особи на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з наявністю у особи статусу вкладника та наявності такого вкладу станом на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
При цьому, з аналізу вищенаведених правових норм слідує, що процедура початку виведення банку з ринку пов'язується не тільки із призначенням Уповноваженої особи в банку, а з датою початку тимчасової адміністрації в банку, яка визначається виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у відповідному рішенні та не завжди співпадає з датою призначення Уповноваженої особи. Саме з дати, якою запроваджено тимчасову адміністрацію у банку, і припиняються повноважень органів управління і керівництва банку щодо укладення будь-яких правочинів. Вказане спростовує доводи Уповноваженої особи щодо того, що договір банківського рахунку, укладений між позивачем та банком, є нікчемним з підстав, визначених статтею 36 Закону №4452-VI.
Щодо посилань Уповноваженої особи на наявність підстав для віднесення правочину до нікчемних з огляду на підстави, визначені пунктами 2 та 7 статті 38 Закону № 4452-VI, суд касаційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 2 та 7 статті 38 Закону № 4452-VI, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, зокрема: 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Викладені Уповноваженою особою у касаційній скарзі посилання на визнання спірного правочину нікчемним з огляду на підстави, визначені пунктом 2 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI, визнаються колегією суддів безпідставними, оскільки Уповноваженою особою всупереч приписів частини 2 статті 71 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) не було доведено належними та допустимими доказами, що саме внаслідок укладення спірного правочину банк став неплатоспроможним.
Пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI також не поширює свою дію на договір, укладений між позивачем та ПАТ "Банк "Київська Русь". Зокрема, зі змісту даної норми вбачається, що вона поширює свою дію на випадки, коли саме банк уклав з одним із кредиторів договір; на підставі такого договору у останнього виникають переваги (пільги) стосовно інших кредиторів банку, прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; умови цього договору передбачають перерахування банком коштів або передачу майна банком такому кредитору. Однак, як вбачається з матеріалів справи та не спростовується доводами касаційної скарги, при укладенні договору банківського рахунку № 3681-00 від 26 грудня 2013 року позивачем не отримано жодних переваг від ПАТ "Банк "Київська Русь", банк не здійснив жодного платежу на користь позивача, а лише отримав кошти в якості вкладу.
Посилання Уповноваженої особи на те, що метою укладення даного правочину було отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом, колегія суддів касаційного суду оцінює критично, оскільки доказів такого умислу суду не надано.
Суд зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку за договором банківського рахунку у випадках перерахування коштів на її користь іншою особою.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону № 4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ "Банк "Київська Русь" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому ОСОБА_1 підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI. При цьому, Уповноваженою особою не наведено правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону № 4452-VI.
Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку після отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк "Київська Русь" за рахунок Фонду.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
Л.Л. Мороз
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду