14 серпня 2019 року
м.Київ
справа №644/290/19
адміністративне провадження №К/9901/21796/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08 травня 2019 року, на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 червня 2019 року та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі №644/290/19 за позовом ОСОБА_1 до Голови Харківської Державної фіскальної служби України Танцерова Андрія Олександровича, Харківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови,
01 серпня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08 травня 2019 року, на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 червня 2019 року та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі №644/290/19.
Під час вирішення питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з'ясовано наступне.
Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частин першої та другої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Статтею 43 КАС України визначено адміністративну процесуальну правосуб'єктність.
Частиною другою статті 43 КАС України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Аналіз вказаної статті дає підстави для висновку про те, що учасник справи, який володіє адміністративною процесуальною дієздатністю, може особисто брати участь в розгляді адміністративної справи або доручати ведення справи представникові. У разі ж визнання особи судом недієздатною, така участь здійснюється через її опікуна/піклувальника.
Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Згідно з частиною другою статті 59 КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд без виходу до нарадчої кімнати постановляє ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи.
Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.
Згідно з частиною першою статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до частин першої, третьої статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
З аналізу касаційної скарги не видається за можливе встановити особу, яка її подала: інвалід дитинства другої групи ОСОБА_1 чи батько ОСОБА_2 як представник ОСОБА_1 . Більш того, не зазначено, ким саме із вказаних осіб підписана касаційна скарга. Доказів визнання позивача недієздатною чи обмежено дієздатною особою, а також документів, що підтверджують факт встановлення опіки над недієздатною особою з інвалідністю до матеріалів касаційної скарги не надано. Будь-яких документів (нотаріально посвідченої довіреності або документа про опікунство/піклування) на підтвердження повноважень на представництво ОСОБА_2 теж не надано.
Принагідно, суд зазначає, що звернення до суду, в тому числі до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, засвідченої у визначеному законом порядку), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому довірителем.
Враховуючи викладене, у разі підписання касаційної скарги ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано не встановленою особою, а право на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
У відповідності до пункту 1 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Відповідно до частини сьомої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного суду з такою скаргою .
Керуючись статтями 248, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08 травня 2019 року, на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 червня 2019 року та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі №644/290/19 повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Л. Желтобрюх