Іменем України
15 серпня 2019 року
Київ
справа №825/1990/16
адміністративне провадження №К/9901/34101/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 у складі колегії суддів: Межевича М.В. (головуючий), Земляної Г.В., Сорочка Є.О., у справі №825/1990/16 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним позбавлення ОСОБА_1 надбавки за виконання особливо важливих завдань, премії та щомісячної додаткової грошової винагороди за травень 2016 року у відповідності до наказу командира Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 01.06.2016 № 768 «Про встановлення премії та грошової винагороди військовослужбовцям частини за підсумками роботи за травень 2016 року»;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 від 12.07.2016 про проведення службового розслідування стосовно недоплати грошового забезпечення ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину - польова пошта НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 надбавку за виконання особливо важливих завдань, премію та щомісячну додаткову грошову винагороду за травень 2016 року у повному обсязі.
2. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 від 12.07.2016 про проведення службового розслідування з питання недоплати грошового забезпечення ОСОБА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року скасовано в частині, що стосується виплати премії та щомісячної додаткової грошової винагороди, прийнято в цій частині нову постанову, якою позов задоволено частково.
3.1. Визнано протиправними дії Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 щодо позбавлення ОСОБА_1 премії та щомісячної додаткової грошової винагороди за травень 2016 року у відповідності до наказу командира Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 01.06.2016 № 768 «Про встановлення премії та грошової винагороди військовослужбовцям частини за підсумками роботи за травень 2016 року».
3.2. Зобов'язано Військову частину - польова пошта НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 премію та щомісячну додаткову грошову винагороду за травень 2016 року у повному обсязі.
3.3. В іншій частині постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року залишено без змін.
4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
4.1. ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить військову службу за контрактом.
4.2. У квітні 2016 року позивач знаходився на військових зборах у Військовій частині - польова пошта НОМЕР_2 (м. Полтава).
4.3. Наказом командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_2 від 26.04.2016 № 108 «По стройовій частині» ОСОБА_1 з 26.04.2016 виключено із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення, у зв'язку із відбуттям до нового місця служби (до Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 ). Водночас, у вищевказаному наказі зазначено, що за вживання алкогольних напоїв та прибуття на службу в нетверезому стані, на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення - сувора догана та останнього позбавлено 25 відсотків щомісячної додаткової грошової винагороди та премії за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових (посадових) обов'язків за квітень 2016 року.
4.4. 17.05.2016 до Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 надійшла постанова Київського районного суду м. Полтава від 21.04.2016 (справа № 552/1891/16-п) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 17220 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 190,00 грн і стягнуто судовий збір в дохід держави у розмірі 275,60 грн (лист Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 від 27.07.2016 № 1873).
4.5. На підставі постанови суду, наказом командира Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 01.06.2016 № 768 «Про встановлення розмірів премії та грошової винагороди військовослужбовцям частини за підсумками роботи за травень 2016 року» ОСОБА_1 за порушення військової дисципліни встановлено у травні 2016 року премію та додаткову грошову винагороду у розмірі 0% та позбавлено останнього надбавки за виконання особливо важливих завдань.
4.6. 12.07.2016 позивачем подано на ім'я командування Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 рапорт про проведення службового розслідування по факту недоплати йому грошового забезпечення за травень 2016 року.
4.7. Наказом командира Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 12.07.2016 № 161 «По стройовій частині» зобов'язано капітана ОСОБА_2 провести службове розслідування по факту недоплати грошового забезпечення за травень 2016 року прапорщику ОСОБА_1 та представити на затвердження акт про проведення службового розслідування та проект наказу до 19.07.2016.
4.8. 06.01.2017 складено акт службового розслідування, який затверджено командиром Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 .
4.9. 10.01.2017 тимчасово виконуючим обов'язки командира Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 винесено наказ № 15 «Про результати службового розслідування по факту недоплати грошового забезпечення прапорщику ОСОБА_1 » яким завершено службове розслідування.
5. Не погоджуючись з діями Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 щодо позбавлення його премії та щомісячної додаткової грошової винагороди за травень 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
6. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем позбавлено його коштів за вчинення одного і того самого правопорушення. Крім того, зазначив, що ним на адресу командування Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 був направлений рапорт про проведення службового розслідування стосовно недоплати грошового забезпечення. За результатами службового розслідування встановлено подвійність стягнення з ОСОБА_1 коштів за одне й те саме правопорушення, та підготовлено проект наказу щодо внесення змін до наказу командира Військовій частині - польова пошта НОМЕР_1 від 01.06.2016 № 768 «Про встановлення розмірів премії та грошової винагороди військовослужбовцям частини за підсумками роботи за травень 2016 року». Разом з тим, вищевказаний наказ не було підписано командиром Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , що свідчить про бездіяльність відповідача у частині розгляду рапорту ОСОБА_1 .
7. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із надходженням 17.05.2016 до Військової частини-польова пошта В 1688 постанови Київського районного суду м. Полтава від 21.04.2016 (справа № 552/1891/16-п) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідач правомірно позбавив позивача премії, додаткової грошової винагороди та надбавки за виконання особливо важливих завдань.
7.1. Водночас, задовольняючи позов в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду рапорту про проведення службового розслідування стосовно недоплати грошового забезпечення, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем у порушення вимог статті 119 Дисциплінарного статуту та частини 3 статті 85 Дисциплінарного статуту, не розглянуто у місячний строк рапорт позивача та протягом одного місяця не завершено проведення службового розслідування.
8. Скасовуючи рішення в частині відмови у задоволенні позову та приймаючи в цій частині нову постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач, позбавляючи позивача премії та щомісячної додаткової грошової винагороди у травні 2016 року діяв поза межами чинного законодавства, оскільки розмір щомісячної додаткової грошової винагороди може бути зменшено за місяць, у якому були допущені порушення, або за місяць, у якому до військової частини надійшли відповідні накази. Крім того встановлена пряма заборона позбавляти премії військовослужбовців протягом кількох місяців за одне допущене порушення.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
9. Відповідач звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
10. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин та доказів.
11. Окремо скаржником зазначено, що суд апеляційної інстанцій дійшов до помилкового висновку про неможливість позбавлення військовослужбовця премії протягом одного розрахункового періоду, оскільки положення п. 31.6 Інструкції №260 передбачають п'ять окремих підстав для позбавлення військовослужбовця премії, кожна з яких, на думку відповідача, підлягає застосуванню окремо і незалежно одна від одної.
12. Позивач правом подачі відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
13. Конституція України
13.1. Частини 2 статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Кодекс адміністративного судочинства України
14.1. Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
15. Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХII (далі - Закон №2011-ХII).
15.1. Частина 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
15.2. Частина 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
16. Постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (була чинна на час виникнення спірних правовідносин).
16.1. Пункт 2. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
17. Наказ Міністерства оборони України від 11.06.2008 №260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (був чинний на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Інструкція №260).
17.1. Пункт 1.2. Інструкції №260. Грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.
17.2. Пункт 15.1. Інструкції №260. Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, виплачується надбавка за виконання особливо важливих завдань в розмірах до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.
17.3. Пункт 15.7. Інструкції №260. Командири (начальники) військових частин (установ та організацій) у разі несвоєчасного або неякісного виконання завдань за місяць, у якому військовослужбовцями було допущено несвоєчасне або неякісне виконання завдань (а військовослужбовцями, зазначеними в пункті 15.2 цієї Інструкції, крім цього, несвоєчасну та неякісну розробку проектів нормативно-правових актів, експертизу таких актів), мають право зменшувати розмір надбавки за виконання особливо важливих завдань або скасовувати (відміняти) її.
17.4. Пункт 15.8. Інструкції №260. У разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, надбавка не виплачується за місяць, в якому така постанова надійшла у військову частину.
Рішення про зменшення розміру надбавки або її скасування (відміну) оформлюється наказом командира (начальника) військової частини (установи, організації) на підставі поданих за командою рапортів безпосередніх командирів (начальників) з клопотанням про зменшення розміру надбавки або її скасування (відміну).
17.5. Пункт 31.1. Інструкції №260. Командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби.
Командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або частково.
Преміювання здійснюється згідно з інструкцією про преміювання військовослужбовців, яка розробляється у військових частинах виходячи зі специфіки та особливостей виконання завдань конкретної військової частини і затверджується вищим командуванням. Конкретні показники позбавлення військовослужбовців премії повністю або частково встановлюються в межах випадків, передбачених пунктом 31.5 цієї Інструкції.
У наказі про зменшення розміру надбавки або її скасування (відміну) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для прийняття такого рішення.
17.6. Пункт 31.6. Інструкції №260. Командир військової частини позбавляє військовослужбовців премії повністю:
- за невихід на службу без поважних причин;
- за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння);
- у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження військового звання на один ступінь, позбавлення військового звання (за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому у військову частину надійшло повідомлення про накладання дисциплінарного стягнення вищим командиром /начальником/);
- у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією (за місяць, у якому така постанова надійшла у військову частину).
17.7. Пункт 31.7. Інструкції №260. Військовослужбовці не преміюються за той розрахунковий місяць, у якому вони допустили порушення чи проступок (за винятком випадків, передбачених абзацами четвертим, п'ятим пункту 31.6 розділу XXXI цієї Інструкції).
Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом командира військової частини на підставі поданих за командою в кінці місяця клопотань безпосередніх командирів (начальників) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього.
Забороняється позбавляти премії військовослужбовців протягом кількох місяців за одне допущене порушення.
18. Наказ Міністра оборони України 15.11.2010 № 595 «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України» (був чинний на час виникнення спірних правовідносин).
18.1. Пункт 1 Інструкції №595. Ця Інструкція визначає порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода).
18.2. Пункт 9 Інструкції №595. Розміри винагороди встановлюються наказами Міністерства оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік.
18.3. Пункт 10 Інструкції №595. Командир (начальник) військової частини (установи, організації) має право зменшувати розміри винагороди за:
- порушення статутних правил несення служби;
- особисті незадовільні показники командирської, бойової та мобілізаційної підготовки;
- уживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння);
- порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до поломок військової (спеціальної) техніки й озброєння, пошкодження майна, інших матеріальних збитків, а також завдали шкоди здоров'ю військовослужбовців або інших осіб.
Військовослужбовцям зменшується розмір винагороди згідно з наказами командирів (начальників) за той місяць, у якому були допущені ці порушення, або за місяць, у якому ці накази надійшли до військової частини.
19. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
20. Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
21. Так, Інструкція № 260 хоч і допускає можливість позбавлення військовослужбовця премії за місяць, у якому відповідна постанова суду надійшла у військову частину, та за місяць вчинення правопорушення (прибуття на службу в нетверезому стані), проте містить пряму заборону позбавлення премії військовослужбовців за одне допущене порушення протягом кількох місяців, тобто більш як за один місяць.
22. Разом з цим, як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи за один і той самий проступок позивача було позбавлено премії за два місяці - квітень та травень 2016 року.
23. Враховуючи заборону, встановлену п. 31.6 Інструкції № 260, відповідач протиправно позбавив позивача премії за другий місяць - травень 2016 року.
24. Розмір щомісячної додаткової грошової винагороди може бути зменшено за місяць, у якому були допущені порушення, або за місяць, у якому до військової частини надійшли відповідні накази. Водночас, Інструкція № 595 не передбачає можливості зменшення щомісячної додаткової грошової винагороди одночасно як за місяць у якому були допущені порушення та за місяць надходження згаданих наказів.
25. Незважаючи на викладене, розмір щомісячної додаткової грошової винагороди було зменшено позивачу за два місяці: у квітні 2016 року на 25 %, у травні 2016 року - до 0%.
26. Крім того, судом апеляційної інстанції було вірно зазначено, що підставою для зменшення грошової винагороди у травні 2016 року у наказі від 01.06.2016 №768 вказано постанову Київського районного суду м. Полтава від 21.04.2016 (справа № 552/1891/16-п). Проте, Інструкція № 595, на відміну від Інструкції №260, не містить такої підстави для позбавлення щомісячної додаткової грошової винагороди як «винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення».
27. З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції зроблено вірні та обґрунтовані висновки, що позивача протиправно позбавлено надбавки за виконання особливо важливих завдань, премії та щомісячної додаткової грошової винагороди за травень 2016 року у відповідності до наказу командира Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 01.06.2016 № 768 «Про встановлення премії та грошової винагороди військовослужбовцям частини за підсумками роботи за травень 2016 року».
28. В свою чергу посилання відповідача на правомірність вчинених дій щодо позбавлення позивача надбавки за виконання особливо важливих завдань, премії та щомісячної додаткової грошової винагороди з огляду на те, що положення п.31.6 Інструкції №260 передбачають п'ять окремих підстав для позбавлення військовослужбовця премії, кожна з яких, на думку відповідача, підлягає застосуванню окремо і незалежно одна від одної, не заслуговує на увагу суду оскільки, зазначена Інструкція встановлює пряму заборону позбавляти премії військовослужбовців протягом кількох місяців за одне допущене порушення.
29. Таким чином, вищезазначені доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції при досліджені доказів норм процесуального права не знайшли свого підтвердження та є безпідставними.
30. За таких обставини, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.
31. Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та доказів.
32. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій.
33. Колегія суддів зазначає, що за змістом частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
34. Частиною 1 статті 350 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
35. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - залишенню без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
36. Касаційну скаргу Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 залишити без задоволення.
37. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 у справі №825/1990/16 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
38. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Cуддя-доповідач І.В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М.М. Яковенко