Іменем України
15 серпня 2019 року
м. Київ
справа №760/22559/15-а
адміністративне провадження №К/9901/7073/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 760/22559/15-а
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України (далі - Міноборони), Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - Адміністрація ДПС) про перерахунок одноразової грошової допомоги та відшкодування матеріальної шкоди, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Міноборони
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016, постановлену у складі судді Грищенко Т.М. -
І. РУХ СПРАВИ
1. 23.12.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії Міноборони та Адміністарції ДПС щодо непризначення йому одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІ групи, що сталась внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби відповідно до статей 16 - 16-3 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок № 975);
зобов'язати Міноборони та Адміністрацію ДПС призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи, що сталась внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби відповідно до статей 16 - 16-3 Закону № 2011-XII та Порядку № 975 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності;
стягнути з відповідачів солідарно недоплачену частину одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності (243 600 грн).
2. Солом'янський районний суд м. Києва постановою від 02.02.2016 року частково задовольнив позовні вимоги.
3. З постановою суду першої інстанції Міноборони не погодилось та 23.02.2016 звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просило її скасувати, а у задоволенні позову відмовити.
4. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2016 відмовлено Міноборони у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху та надано тридцятиденний строк з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову суду в розмірі 2143,68 грн.
5. Також, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2016 апеляційну скаргу Міноборони було залишено без руху з підстав, того, що апелянтом пропущено десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та запропоновано Міноборони звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
6. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.04.2016 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міноборони на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 02.02.2016 у справі № 760/22559/15-а на підставі абзацу другого частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на час постановлення ухвали судом апеляційної інстанції; далі - КАС України).
7. 09.08.2016 представник Міноборони звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016, яка перешкоджає провадженню у справі.
8. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10.08.2016 визнав поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження, прийняв до провадження касаційну скаргу Міноборони, відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
9. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції.
10. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
11. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 02.02.2016 позов задоволено частково. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції ухвалою від 04.03.2016 залишив її без руху.
Так, апелянту було запропоновано в тридцятиденний строк з дня отримання вищевказаної ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову суду в розмірі 2143,68 грн.
Також, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2016 апеляційну скаргу Міноборони було залишено без руху з підстав, що апелянтом пропущено десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Апелянт копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримав 18.03.2016, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувана постанова була прийнята 02.02.2016 та отримана апелянтом 10.02.2016, тоді як апеляційна скарга була подана 23.02.2016, тобто з пропуском встановленого КАС України процесуального строку.
11.04.2016 апелянтом подано клопотання, в якому було надано платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 2143,68 грн., однак не було вказано причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, хоча ухвалу про без руху від 09.03.2016 отримано 18.03.2016.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
13. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження Київський апеляційний адміністративний суд застосував процесуальні наслідки, передбачені абзацом другим частини четвертої статті 189 КАС України, оскільки Міноборони в установлений судом апеляційної інстанції строк не було подано заяву про поновлення процесуального строку звернення до апеляційного суду або вказано інші підстави для поновлення цього строку, аніж ті, що вказані в апеляційній скарзі.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що Міноборони усунуло недолік апеляційної скарги зазначений в ухвалі суду апеляційної інстанції від 04.03.2016 та подало 11.04.2016 безпосередньо до суду клопотання про долучення платіжного доручення, як доказ сплати судового збору. Тобто, у встановлений тридцятиденний строк з моменту отримання зазначеної ухвали суду апеляційної інстанції. При цьому Міноборони вказує на те, що процесуальні дії суду апеляційної інстанції по його апеляційній скарзі є непослідовними.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.
16. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не виконано вимоги ухвали від 09.03.2016 про залишення апеляційної скарги без руху, а саме не надано доказів поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
17. Порядок і строки апеляційного оскарження на час виникнення спірних відносин були визначені у статті 186 КАС України. Зокрема, відповідно до частини другої вказаної норми процесуального закону апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
18. Згідно із частинами другою та третьою статті 189 КАС України отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
19. Поряд з цим, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження (частина четверта статті 189 КАС України).
20. Як було зазначено вище, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
21. З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи, оскільки матеріали справи містять повідомлення про вручення поштових відправлень з копіями ухвал суду апеляційної інстанції про залишення без руху як від 04.03.2016 так і від 09.03.2016.
22. Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що апеляційну скаргу подано відповідачем з пропуском передбаченого законом строку апеляційного оскарження, у строк встановлений судом недоліки відповідачем не усунуто, а тому апеляційний суд обґрунтовано прийняв рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.
23. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
24. Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 у справі № 760/22559/15-а - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
С.Г. Стеценко,
Судді Верховного Суду